5. Класифікація витрат.

Згідно із П(С)БО ¹16 “Витрати”, витрати операцiйної дiяль-ностi групуються за такими економiчними елементами:

-          матерiальнi затрати;

-          витрати на оплату працi;

-          вiдрахування на соцiальнi заходи;

-          амортизацiя;

-          iншi операцiйнi витрати. Групування витрат за елементами не повною мірою забезпечує

інформацією про витрати для прийняття певних управлінських рішень. З цією метою класифікацію витрат за елементами доповню-ють класифікацією витрат за статтями калькуляції, що дозволяє більш детально проаналізувати собівартість продукції, робіт, послуг і виявити резерви щодо її зниження. Визначення переліку і складу ста-тей калькуляції собівартості продукції, робіт і послуг підприємства відноситься до компетенції його керівництва і врегульовується нака-зом про облікову політику.

З урахуванням вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” підприємства можуть використовувати нижче на-ведені калькуляційні статті в розрізі елементів витрат операційної діяльності.

До складу елемента “Матерiальнi затрати” включається вартiсть витрачених у виробництвi (крiм продукту власного вироб-ництва):

-          сировини й основних матерiалiв;

-          купiвельних напiвфабрикатiв та комплектуючих виробiв;

-          палива й енергiї;

-          будiвельних матерiалiв;

-          запасних частин;

-          тари й тарних матерiалiв;

-          допомiжних та iнших матерiалiв. До складу елемента “Витрати на оплату працi” включаються: – заробiтна плата за окладами й тарифами; – премiї та заохочення; – матерiальна допомога; – компенсацiйнi виплати; – оплата вiдпусток та iншого невiдпрацьованого часу;

– iншi витрати на оплату працi.

До складу елемента “Вiдрахування на соцiальнi заходи” вклю-чаються:

– вiдрахування на пенсiйне забезпечення;

– вiдрахування на соцiальне страхування;

– страховi внески на випадок безробiття;

– вiдрахування на iндивiдуальне страхування персоналу пiдприємства;

– вiдрахування на iншi соцiальнi заходи.

До складу елемента “Амортизацiя” включається сума нарахо-ваної амортизацiї основних засобiв, нематерiальних активiв та iнших необоротних матерiальних активiв.

До складу елемента “Iншi операцiйнi витрати” включаються витрати операцiйної дiяльностi, якi не увiйшли до складу попередніх елементiв, зокрема витрати на вiдрядження, на послуги зв’язку, пла-та за розрахунково-касове обслуговування, послуг сторонніх підприємств, сума податків, зборів (обов’язкових платежів), які згідно з податковим законодавством включаються до витрат підприємтва тощо.

За відношенням до калькулювання собівартості продукції (товарів, робіт, послуг) витрати операційної діяльності поділяються на ті, які:

-          враховуються при калькулюванні собівартості;

-          не враховуються при калькулюванні собівартості.

Витрати, які враховуються при калькулюванні собівар-тості, складаються з витрат виробничого підрозділу (прямих ма-теріальних витрат, прямих витрат на оплату праці та інших прямих витрат), а також змінних загальновиробничих і розподілених постійних загальновиробничих витрат.

Витрати, які не враховуються при калькулюванні собівар-тості, поділяютися на адміністративні витрати, витрати на збут та інші витрати операційної діяльності.

За врахуванням при визначенні прибутку витрати поділя-ються на ті, які:

-          формують собівартість реалізованої продукції;

-          витрати діяльності.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) скла-дається з виробничої собівартості продукції, робіт або послуг, які були реалізовані протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат і понаднормативних вироб-ничих витрат.

Зауважимо, що собівартість реалізованої продукції, на відміну від собівартості реалізованих робіт та послуг, може бути історичною, оскільки періоди виробництва і реалізації продукції, як правило, в часі розмежовані.

Витрати діяльності — це витрати, які не включаються до собівартості продукції, робіт та послуг і розглядаються як витрати того звітного періоду, в якому вони були здійснені. До витрат діяль-ності відносяться адміністративні витрати та витрати на збут.

Зауважимо, що у “Звіті про фінансові результати” витрати діяльності одночасно відображуються у розділі І “Фінансові резуль-тати” та розділі ІІ “Елементи операційних витрат”.

За способом включення до собівартості витрати операційної діяльності поділяються на:

-          прямі;

-          непрямі. Прямі витрати — це витрати, які безпосередньо пов’язані із

виробництвом конкретного виду продукції і включаються до їх вироб-ничої собівартості за прямою ознакою, зокрема: прямі матеріальні ви-трати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати.

Непрямі витрати — це витрати підрозділу підприємства, який виробляє декілька видів продукції, але які не можуть бути прямо віднесені до собівартості конкретного виду продукції і вклю-чені до їх виробничої собівартості за прямою ознакою, зокрема: амортизація обладнання, спожита обладнанням електроенергія, опа-лення цеху тощо.

Розподіляючи витрати на прямі та непрямі, слід пам’ятати, що витрати підрозділу щодо конкретної продукції можуть бути непрями-

ми (наприклад амортизація обладнання цеху), але поряд із тим з по-гляду на роботу підрозділу в цілому — це прямі витрати.

За відношенням до виробничого процесу витрати    опе-раційної діяльності поділяються на:

-          основні;

-          накладні. Основні витрати — це витрати, які безпосередньо пов’язані з

виробничим процесом. У свою чергу основні витрати за умов вироб-ництва цехом підприємства декількох видів продукції поділяються на прямі (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати) та непрямі (амортизація обладнання цеху, опа-лення цеху і т. ін.). 

Накладні витрати — це витрати, пов’язані з організацією і управлінням виробництвом на рівні спеціалістів – технологів. До на-кладних витрат можна віднести, зокрема: заробітну плату спеціалістів – технологів, які здійснюють лінійне керівництво декількома виробничими цехами на підприємстві; заробітну плату працівників лабораторій та відділів технічного контролю, які здійснюють контроль якості виготовленої продукції цехами підприємства; амортизацію обладнання загальновиробничого при-значення; витрати на охорону праці і т. ін. 

За відношенням до обсягів виробництва витрати опе-раційної діяльності поділяються на:

-          змінні;

-          постійні. Змінними називаються витрати, абсолютний розмір яких

прямо залежить від збільшення або зменшення кількості виробленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

До цього роду витрат можна віднести: витрати сировини і ма-теріалів, витрати на оплату праці та відрахування на соціальні захо-ди працівників виробничих підрозділів підприємства тощо.

За відношенням до заданих параметрів витрати операційної діяльності поділяються на:

-          стандартні (нормативні);

-          фактичні.

Стандартні (нормативні) — це витрати, які відповідають визначеним на підприємстві розмірам витрат у розрахунку на одини-цю продукції, або визначеним параметрам діяльності того чи іншого структурного підрозділу, розрахованих з урахуванням його ресурс-них потужностей.

Фактичні витрати — це витрати, розміри яких сформували-ся в результаті виконання передбачених планом завдань і зафіксовані у первинних облікових документах та виробничих звітах структур-них підрозділів підприємства.

Різниці між фактичними і стандартними (нормативними) вит-ратами є відхиленнями, поділ яких на позитивні і негативні залежить від завдань, які ставляться при їх аналізі.

За сферою повноважень керівництва витрати операційної діяльності поділяються на :

-          контрольовані;

-          неконрольовані.

Контрольовані витрати – це витрати, які керівник структур-ного підрозділу підприємства або менеджер відповідної ланки уп-равління може конролювати і здійснювати на них вплив.

Неконтрольовані витрати — це витрати, які керівник струк-турного підрозділу підприємства або менеджер відповідної ланки уп-равління не може конролювати і здійснювати на них вплив.

Так, традиційно контрольованими витратами для керівника структурного підрозділу підприємства (цеху) є, як правило, заробітна плата та матеріали. У свою чергу, амортизація обладнання, оренда приміщення цеху, вартість страхування майна і т. ін. — неконтроль-овані для керівника цеху.