33.Розділи Речі Посполитої і входження українських Земель до Австрійської та Російської імперій.

Скориставшись нестабільністю внутрішньополітичної ситуації в цій країні, Росія разом з Австрією та Пруссією у 1772 р. підписали акт про поділ польських земель. Від Польщі були відокремлені Помор'я, Куяви, частина Великопольщі, Малопольща і Галичина, Східна Білорусь. До Австрії відійшла частина Галичини, згодом була приєднана й Буковина. У 1774 р. Австрія захопила й Буковину. Тобто після першого поділу Польщі під владу Австрії потрапила вся територія Руського (без Холм-ської землі), Волзького та західних районів Волинського і Подільського воєводств. Уряд Австрії штучно об'єднав захоплені землі України з польськими в коронний край із центром у Львові. Вищим державним органом управління тут була Галицька придворна канцелярія. Було запроваджено становий сейм, до складу якого входили вищі сановники, церковні діячі, магнати і шляхта. Однак скликали його лише один раз - 1780 р.

Владу на місцях здійснювали губернські управління. Фактично вся влада була в руках губернатора, якого призначав імператор. Галичина поділялася на 6, а з 1785 р. - на 18 округів. Вся повнота влади в окрузі належала старості. Сільські громади, залишаючись під владою поміщиків, обирали собі старосту (війта) і присяжних. Становище західноукраїнського селянства дещо поліпшилося. З 1768 р. селяни Звільнялися вік багатьох податків, сплачуваних ними поміщикам. Одначе ці реформи пізніше було скасовано новим, реакційним урядом Австрії.

У 1793 р. відбувся другий поділ Польщі. Росія примусила польського короля віддати їй Київщину, Поділля та значну частину Волині та Білорусі. Це, а також втрата Польщею інших земель, спричинили визвольне повстання, яке очолив Т.Костюшко. Спільними зусиллями Росії та Пруссії воно було придушене.

Через два роки, у 1795 р., Росія, Австрія і Пруссія здійснили третій поділ Польщі, внаслідок чого вона втратила свою державність. До Росії відійшли частина Волині та Литва. Таким чином, під владою Російської імперії опинилися практично всі українські землі, за винятком Буковини та Галичини

34.Гайдамацький і опришківський рухи в Україні в першій половині 18 ст.Коліївщина.

Гайдамацький рух - національно-визвольний рух проти польського гніту на Правобережній Україні, що виник на початку ХVIII ст. на Волині та Західному Поділлі. А з другої чверті ХVIII ст. він розгорнувся на Київщині і Брацлавщині. Гайдамацькі загони формувалися у неприступних місцях Правобережної України і Запоріжжя. Там вони створювали табори, де формували нові гайдамацькі загони,зберігали зброю та провіант. Здійснювали походи гайдамаки навесні і діяли до осені. Гайдамацький загін нараховував 200-300 повстанців. Напади заздалегідь готували. Гайдамаки руйнували маєтки польських магнатів та шляхти, палили і захоплювали їх майно, знищували архіви та документи на власність, розправлялися з шляхтою. До гайдамацьких загонів входили козаки , селяни, міщани.

Гайдамацький рух тривав протягом 20-70 рр. XVIII ст. і в різні періоди охоплював територію Київщини, Брацлавщини, Поділля, Волині, Чигиринщини, Смілянщини.

На чолі гайдамацьких загонів у різні часи стояли: Грива, Моторний, Чалий, Писаренко, Вечірка та ін. Перше велике гайдамацьке повстання відбулося в Правобережній Україні в 1734 р., яке очолив сотник Верлан. Повстанці оволоділи Вінницею та рядом інших міст.Нове велике повстання вибухнуло навесні 1750 р. З нього почалася нова хвиля визвольного руху. Тоді десятки загонів, очолювані сміливими й винахідливими проводирями Марком Мамаєм, Мартином Теслею та ін. Діяли в багатьох районах Правобережжя.У першій половині XVIII ст. на Прикарпатті діяли повстанські загони під назвою "опришків". В 1738-1745рр. їх очолював Олекса Довбуш. Загін Довбуша налічував 30-50 чоловік. Опорним пунктом загону була Чорногора Карпатах. Захоплене у панів, лихварів, купців майно Довбуш роздавав бідним. Всі спроби шляхти знищити загін Довбуша протягом семи років не мали успіху. Загинув він від руки зрадника. Про Довбуша складено багато народних пісень і переказів. Його ім'ям названа печера на г. Говерла, скеля поблизу Яремча. Образ народного героя відтвореній у літературі, мистецтві, музиці, кіно. Поляки навіть після трагічної загибелі Довбуша не змогли придушити цей рух. Загін вірного побратима О.Довбуша - Василя Баюрака кілька років громив шляхту й орендарів у Галичині, Північній Буковині і Закарпатті. Після смерті В.Баюрака опришків очолив Іван Бойчук.