- •6.Праукраїнська держава «Руська Земля» Кий, Аскольд, Дір
- •7.Роль князів Олега, Ігоря, Ольги і Святослава у Становленні Київської держави.
- •8.Завершення формування Київської держави.Володимир Великий і його реформи.Історичне знаення хрещення русі.
- •9. Київська Русь за часів Ярослава Мудрого. «Руська правда»
- •10. Відновлення могутності Київської держави за Володимира Мономаха.
- •11. Полятична роздробленість Київської Русі та її наслідки.
- •12.Культура Київської Русі.
- •13. Галицьке і Волинське князівства та їх обєднання Романом Мстиславичем.
- •14. Галицько-волинське князівство за часів Данила Романовича.
- •15. Монгольська навала та її наслідки для українських земель.
- •16. Галицько-Волинське князівство за наступників Данила Романовича.
- •17.Звільнення українських земель з-під влади Золотої орди і входження іх до складу Великого Князівства Литовського.
- •18. Спроби збереження української державності у складі Великого Князівства Литовського. Князь Свидригайло.
- •19. Входження українських земель до складу Польщі. Люблінська унія та її наслідки для українських земель.
- •21. Берестейська церковна унія.Митрополит Петро Могила. Гетьман п. Сагайдачний.
- •22. Козацько-селянські повстання наприкінці 16 ст.
- •23. Козацькі рухи в 20-30 рр 17 ст.
- •24. Причини та початок національно-извольної війни українського народу в середині 17 ст.
- •25. Українсько-московський договір 1654р та його суть.
- •26. Державне будівництво в ході Національно-визвольної війни в середині 17 ст..Б. Хмельницький.
- •27. Гетьман Виговський та його спроба унезалежнення України від Москви.
- •28.Боротьба гетьмана Дорошенка за обєднання українських земель у незалежній державі.
- •29. Гетьман Мазепа в українському національо-визвольному русі.
- •30. Конституція п. Орлика- перша конституція.
- •31.Ліквідація Російським самодержавством гетьманства та решток автономного устрою Гетьманщини.
- •32.Ліквідація Запорозької Січі, приєднання Криму до Росії.
- •33.Розділи Речі Посполитої і входження українських Земель до Австрійської та Російської імперій.
- •34.Гайдамацький і опришківський рухи в Україні в першій половині 18 ст.Коліївщина.
- •35.Початок національного відродження в Наддніпрянській Україні.
- •37.Кирило-Мефодіївске товариство.
- •38. Початок національного відродження в Західній Україні. «Руська трійця»
- •39.Революція 1848-1849 в Австрійській імперії та національний рух в західно-українських землях.
- •40.Російські реформи 60-70 рр 19ст та соціально-економічний розвиток в Наддніпрянській Україні.
- •41. Виникнення та діяльність громад у другій половині 19 ст. Антонович.
- •42. Політика Російського самодержавства щодо України у 2-ій половині 19 ст.
- •43.Суспільно-політичне життя в західно-українських землях у 2-ій половині 19 ст.
- •44. Політизація національного руху в західних землях наприкінці 19 ст.
- •45. Створення політичних партій в наддніпрянській Україні кінець 19-поаток 20 ст.
- •46. Культура, освіта, наука в Україні в кінці 19 ст.
- •47. Україна в роки революції 1905-1907.Посилення національного гніту.
- •48. Україна в планах Антанти і Троїстого союзу напередодні 1 св.
- •49. 1 Св. І політичні сли України. Діяльність сву.
- •50. Формування та бойовий шляг легіону січових стрільців в роки 1 св.
- •51. Політика царизму на захоплениз під час 1 св західноукраїнських землях.
- •96.Зовнішня політика незалежної україни
- •84 Культурне життя в Україні у другій половині 40-х - на початку 50-х років
- •98 Сучасна релігійна та міжконфесійна ситуація в україні
- •94.Становлення багатопартійності в Україні
- •87.Економічні реформи середини 60-х. Наростання крисзових явищ в економіці України.
- •97.Проблема переходу до ринкової економіки
30. Конституція п. Орлика- перша конституція.
Після смерті І. Мазепи на загальній раді старшина та Військо Запорізьке під головуванням кошового отамана К. Гордієнка 5 квітня 1710 р, обрали гетьманом України (в еміграції) Пилипа Орлика. Він походив із чесько-польського роду. Закінчив Києво-Могилянську академію, працював спочатку в канцелярії київського митрополита, а згодом - у гетьманській канцелярії. Відомий як письменник і поет.
Рада прийняла своєрідні статті - «Пакти і Конституцію прав і вольнос-тей Війська Запорізького», згодом названі «Конституцією Орлика», які були договором між гетьманом і Військом Запорізьким про державний устрій України після її визволення від московського панування. Цей документ ніколи, не був втілений у життя, але увійшов в історію як одна з перших в Європі конституцій демократичного суспільства (у той час лише Англія, Нідерланди і Швейцарія втілювали принципи конституціоналізму в політику й правову практику), став свідченням передової української суспільно-політичної думки: • Україна обох боків Дніпра (по р.Случ) мала бути вільною від чужого панування; • гетьманська влада обмежувалася Генеральною радою, яка збиралася тричі на рік і складалася з представників генеральної і полкової старшини, генеральних радників (депутатів), які обиралися по одному від кожного полку, а також послів від Війська Запорізького;
• виборність усіх посадових осіб із наступним затвердженням їх гетьманом; • недоторканність особи та її відповідальність лише перед судом;
• встановлювався строгий розподіл між державною скарбницею й особистими коштами гетьмана; • ревізія захоплених старшиною земельних маєтків та скасування всіх тягарів, накладених на простий народ; • православ'я проголошувалося державною релігією, а також передбачалася автокефалія української церкви при формальному підпорядкуванні константинопольському патріархові тощо.
Після обрання гетьманом П.Орлик розробив широкий план визволення України, уклавши союз зі Швецією (шведського короля було визнано протектором України), Кримом, Туреччиною. Навесні 1711 р. з 16-тисячним запорізьким військом і татарським допоміжним корпусом він рушив в Україну. На Правобережжі його з прихильністю зустрічало населення, під його булаву переходили правобережні полки. Розбивши під Лисянкою армію лівобережного гетьмана [.Скоропадського, П.Орлик підійшов до Білої Церкви. Але подальші його плани були перекреслені фактичною зрадою татарських союзників, які почали грабувати місцеве населення. Тому він змушений був відступити та повернутися до своєї штаб-квартири у Бендерах. Після підписання у 1713 р. Андріанопольського миру між московським і турецьким урядами П Орлик зрозумів, що його надії на визволення України відкладаються у далеку перспективу.
Завзятий мазепинець не зневірився. Живучи впродовж десятиліть в еміграції (у Швеції, Німеччині, Туреччині, Греції), він до самої смерті (1742) не припиняв боротьби, використовував кожну нагоду на пошуки нових союзників проти Москви, прагнув зацікавити їх українською справою. Багато робив для того, щоб європейські держави отримували правдиву інформацію про життя України. Справу Орлика продовжили його син Григорій та мазепинці-емігранти, яких називали в Європі апостолами Української незалежної держави.