Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кукса Т. Природа та господарство Рівненщини.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
04.09.2019
Размер:
993.79 Кб
Скачать

§ 6. Несприятливі природні процеси та заходи щодо їх запобігання

1. Які фізико-географічні процеси і явища вважаються несприятливими і чому?

2. Наведіть приклади найбільш поширених несприятливих фізико-географічних процесів в Україні.

Несприятливі фізико-географічні процеси - це шкідливі за своїми наслідками зміни, що відбуваються у природному середовищі. Дуже часто вони бувають несподіваними, завдаючи значної шкоди народному господарству і призводячи навіть до людських жертв. Причини цих процесів і явищ полягають у розвитку, русі, зміні оболонок Землі - літосфери, атмосфери, гідросфери. Діяльність людини (анторопогенний фактор) також зумовлює виникнення несприятливих фізико-географічних процесів.

На території Рівненщини найчастіше проявляються такі несприятливі процеси, як^ерозія грунту, карст, заболчення, грози, тривалі дощі, паводки, заморозки, ожеледі, снігопади.

Водна ерозія - це процес руйнування (змивання, розмивання) грунту і гірських порід водними потоками. В межах Рівненської області вона проявляється на схилах Волинської височини та північному уступі Поділля.

Розвиткові ерозійних процесів сприяє поширення на півдні області лесових порід, які легко розмиваються при випаданні дощів або таненні снігу.

Вітрова ерозія (дефляція) найбільше проявляється в тих районах, де відбулося переосушення ділянок під час проведення гідромеліоративних робіт (Зарічненському, Костопільському, Володимирецькому).

Процеси водної та вітрової ерозії виникають також внаслідок недбалого і нерозумного господарювання - інтенсивного розорювання земель, вирубування лісів, порушення трав'янистого покриву.

Для послаблення впливу ерозійних процесів на території Рівненщини, необхідно здійснювати різноманітні заходи: агромеліоративні (контурну оранку); лісомеліоративні (закріплення схилів дерново-чагарниковими насадженнями); гідротехнічні (влаштовувати водовідвідні канали).

На півночі Рівненщини, в місцях залягання крейди розвиваються карстові процеси. Вони зумовлені дією поверхневих і підземних вод на розчинні тріщинуваті крейдові породи. Внаслідок цього впливу виникли різні за розмірами карстові форми рельєфу: улоговини, долини, лійки. Вивчення карсту необхідне для прогнозування можливих деформацій при будівництві та експлуатації споруд. Це особливо важливо для області, оскільки карстові порожнини виявлені в районі експлуатації Рівненської АЕС.

Характерною ознакою Рівненського Полісся є заболочування та підтоплення території. Цей процес

відбувається внаслідок перевищення атмосферних опадів над випаровуванням, незначного похилу рівнинної поверхні з численними зниженнями, залягання на невеликій глибині водонепроникних глин та суглинків.

Існує декілька способів осушення, які використовуються при проведенні гідромеліоративних робіт на Рівненщині. Серед них - прокладання відкритих каналів, закритий дренаж, спорудження захисних дамб та станцій для механічного підйому води тощо. Всього в області осушено близько 20% загальної земельної площі. Найбільше таких земель у Костопільському та Сарненському районах.

Значної шкоди населенню та господарству краю завдають несприятливі кліматичні (метеорологічні) процеси. До них відносять тривалі дощі, грози, буревії, снігопади, заморозки, ожеледі, повені, паводки.

Весною після багатосніжної зими на річках області (здебільшого в її північній частині) спостерігається підвищення рівнів води - повінь.

Затяжні дощі, які найчастіше випадають в літній період, спричиняють яавудкч/ - раптове підвищення рівня води в річках. В умовах низинного рельєфу Полісся вони можуть бути дуже високими (до Зм) і охоплювати великі площі. В результаті наводка, який мав місце в липні 1993 року, були знищені посіви, зруйновані дороги і лінії зв'язку, господарські та житлові будівлі. На жаль, не обійшлося без людських жертв.

Запобігти небажаним наслідком, що виникають під час повені та паводків можна шляхом закріплення берегів гідротехнічними спорудами, веденням впорядкованої вирубки лісів на прилеглих до річок ділянках. Відчутних збитків господарству області завдають буревії- сильні вітри, які мають швидкість більше 30 м/сек. Небезпечними для життя людей можуть бути грози, що супроводжуються блискавками та громом. Щороку від ураження блискавкою гинуть люди. Щоб запобігти цьому небезпечному явищу, необхідно під час грози

дотримуватись певних правил: не ховатися під високими та одинокими деревами, уникати підвищених ділянок та металевих конструкцій, влаштовувати громовідводи біля житлових і господарських будівель.

Значної шкоди сільському господарству Рівненської області завдають заморозки. Найчастіше вони припадають на осінь (другу половину вересня) та весну (квітень і навіть травень). Заморозки, які охопили північні райони Рівненщини на початку травня 2002 року, завдали збитків господарству області на суму більше 2 млн. гривень. В результаті постраждали посіви сільськогосподарських культур, плодові дерева. У зимовий період характерними для Рівненщини є снігопади, хуртовини, ожеледі. Ці явища негативно позначаються на роботі багатьох галузей, зокрема, транспорту. Важливу роль у попередженні несприятливих кліматичних явищ повинна відігравати гідрометеорологічна служба області шляхом об'єктивного і своєчасного прогнозування.

Запитання і завдання

1. Де і за яких умов в Рівненській області проявляються:

а) ерозійні процеси; б)карстові процеси; в) заболочення.

2. Які несприятливі метеорологічні явища характерні для Рівненщини?

3. Як запобігти поширенню несприятливих фізико-географічних процесів?