- •Держава Ізраїль
- •1. Природно-географічна характеристика
- •1.1. Географічна характеристика країни
- •1. 2. Туристична характеристика рельєфу,
- •1. 3. Туристична характеристика
- •2. Політична, економічна та історична характеристика
- •2. 1. Вивчення політичних умов розвитку туризму
- •2.2. Економіка країни та туризм
- •2.3. Туристичний аналіз історії країни
- •3. Соціальна характеристика та культура
- •3.1. Народонаселення
- •3.2. Країнознавчий підхід до вивчення складових культури народу
- •3.3. Кулінарні традиції та національна кухня як ключовий компонент туристичного країнознавства
- •4. Спеціальна туристична характеристика країни
- •4.1. Характеристика стану розвитку туристичної галузі в країні
- •4. 2. Вивчення туристичних ресурсів та географії туризму країни
- •4.3. Спеціальна туристична інформація про країну
2. Політична, економічна та історична характеристика
2. 1. Вивчення політичних умов розвитку туризму
Суверенітет держави |
|
Залежні та спірні території |
Палестина |
Політичні конфлікти та «гарячі точки» планети |
|
Форма правління |
Ізраїль - парламентська республіка. |
Форма державного устрою |
Міжнародний сіонізм являє собою форму єврейського націоналізму, яка панує в Державі Ізраїль та єврейських спільнотах низки розвинених країн. Політичний сіонізм — це напрямок, який безпосередньо пов'язаний з ідеєю утворення єврейської держави. Він виник в кінці XIX ст. Для цього періоду було характерне посилення національного тиску, з одного боку, а з іншого — поява численних ідеологічних течій. Сіонізм відображає уявлення того часу про шляхи вирішення проблем, які стоять перед єврейськими спільнотами в країнах їх проживання. Ізраїль не має конституції і на території Ізраїлю діють британські закони[Джерело?] і юридичне право, а також закони, прийняті Кнесетом (парламентІзраїлю). 2003 року конституційна комісія Кнесету почала підготовку конституції. Станом на 2011 ця робота ще не була завершена. Система влади У Ізраїлі замість єдиної конституції діє зведення основних законів. Починаючи з 1958 року було прийнято 14 таких актів, 11 з яких залишаються в силі. Серед них закон про кнесет (1958), про уряд (2001), про армію (1976), про столицю Ізраїлю Єрусалим (1980), про свободу і гідність людини (1992). Парламент Держава Ізраїль — парламентська республіка. Вищим законодавчим органом є однопалатний парламент — кнесет (з івриту — «збори»), який складається з 120 депутатів. Вибори до кнесету загальні, прямі при таємному голосуванні. Виборці голосують не тільки за списки, які висунули політичні партії, але й за блоки партій, які можуть виступати за єдиним списком. Характерно те, що число списків в ході виборів до кнесету, як правило, перевищує число постійно діючих політичних партій. Місця в парламенті розподіляються пропорційно числу голосів, поданих за кожен список, але не менше 1 % всіх голосів. Кнесет вибирається на 4 роки. При необхідності можуть бути призначені дострокові вибори. Засідає кнесет не менше 8 місяців за рік, збираючись на 2 сесії щорічно. Засідання, як правило, відкриті, протоколи видаються тільки на івриті. Процедура роботи в парламенті визначається спеціальними законами. Глава держави — президент — вибирається кнесетом на 7 років. Президент не може бути переобраним на другий термін (до 2000 року президент міг бути обраним на два п'ятирічних терміна). Він має чисто представницькі функції, на кшталт функцій конституційного монарха. З 2007 року президентом Ізраїлю є Шимон Перес. Уряд Уряд Ізраїлю представлений кабінетом міністрів. Він є центральним виконавчим органом в системі державної влади, а його глава — прем'єр-міністр — фактично головною посадовою особою країни, яка визначає внутрішню та зовншіню політику. Формально уряд відповідальний перед кнесетом. Уряд приступає до виконання своїх обов'язків після того, як його глава викладе в кнесеті програму діяльності уряду і оголосить про його склад, а парламент зі свого боку виразить уряду вотум довіри. Прем'єр-міністром Ізраїлює Біньямін Нетаньягу. |
Тип політичного режиму |
Незалежність проголошено 14 травня 1948 року на підставі резолюції Генеральної Асамблеї ООН№181 від 29 листопада 1947 року. Згідно з Декларацією Незалежності, Ізраїль є єврейською державою.[4] Водночас Ізраїль є багатонаціональною та демократичною державою, де, разом з євреями, рівні права мають всі інші релігійні та етнічні групи: араби-мусульмани, араби-християни, друзи, бедуїни та ін. Зокрема, арабські партії та депутати представлені в Кнесеті[5]. |
Столиця та адміністративно-територіальний поділ |
Ієрусалім, Територія Ізраїлю поділяється на 6 округів (махоз), 15 підокругів (нафа) та на 50 природних регіонів. |
Державні символи |
Гербом Ізраїлю є культовий семисвічник — менора. Державний прапор Ізраїлю, рішенням державної ради від 26 жовтня 1948 року, є полотно з білого поля, на якому зображені сині смуги зверху та знизу та синя шестикутна зірка («Зірка Давида») посередені. Гімн Ізраїлю — «Гатіква» («Надія»). Текст поета Нафталі-Герца Імбера, автор музики невідомий. Слова були опубліковані 1887року, з 1897 року «Хатіква» стала сіоністським гімном, а після утворення держави Ізраїль — державним гімном. |
Міждержавні об’єднання, союзи, блоки |
|