Приклад

mv doc1.txt Old_Work

mv doc2.txt Old_Work/doc_old.txt

Друга команда поєднує переміщення файлу з перейменуванням: файл doc2.txt переміщується у директорію Old_Work і отримує нове ім'я doc_old.txt

Видалення файлів. Для видалення файлів використовується команда rm. При додаванні ключа –r ця команда видалить каталог (директорію) разом зі всім його вмістом. Наприклад, наступна послідовність команд видаляє файл з ім'ям file і директорію catalog разом зі всім його вмістом:

rm file

rm -r catalog

Але не забувайте, що видаляти ви можете лише свої файли і директорії, і навіть це слід робити дуже обережно, тому що видалений файл повернути не можна!

Ні в якому разі не видаляйте файли, імена яких починаються з крапки (окрім тих, призначення яких вам свідомо відомо). У більшості випадків ці файли необхідні для коректної роботи користувача, це "службові" файли.

Робота з дискетою MS DOS. Гнучкий магнітний диск до цих пір залишається поширеним засобом для передачі невеликих порцій інформації з комп'ютера на комп'ютер. У системі Linux є набір утиліт mtools, які забезпечують доступ до дискет, щоб відформатували для використання в MS DOS (або в MS Windows). Для роботи з такими дискетами досить вставити її в дисковод і скористатися однією з цих утиліт.

Для копіювання файлів використовується команда mcopy, дискета MS DOS позначається як а: (дисковод A).

Приклад

Спочатку файл mydata копіюється на дискету MS DOS, а потім файл title копіюється в поточний каталог (.) користувача:

mcopy mydata а:

mcopy a:title.

При копіюванні груп файлів можна використовувати шаблони, що складаються з символів * і ?. Наприклад, для копіювання всіх файлів з поточної директорії, що мають розширення doc, на дискету можна скористатися командою

mcopy *.doc а:

Перерахуємо інші команди з набору утиліт mtools.

Команда	Призначення
mdel	Видаляє файл MS DOS
mmd	Створює каталог MS DOS
mrd	Видаляє каталог MS DOS
mren	Перейменовує файл MS DOS
mtype	Відображує вміст файлу MS DOS
mformat	Створює на дискеті файлову систему MS DOS

Команда mdir дозволить отримати список файлів і каталогів, розміщених на дискеті, а команда mcd – переміщатися по каталогах дискети. У наступному прикладі видається перелік файлів, а потім користувач переміщається в каталог tmp:

mdir а:

mcd a:tmp

Архівація і стискування файлів. Періодичне створення архівних копій файлів і каталогів є вельми корисною дією при роботі на ЕОМ, адже втративши важливу інформацію, підготовлену на комп'ютері, відновити її найпростіше з архівних копій. Звичайно, найчастіше періодичною архівацією займається системний адміністратор, але, якщо ви самі випадково видалили потрібну інформацію, то гарантувати її відновлення можна лише в разі наявності у вас архівного файлу.

Більшість програм архівації при створенні архіву намагаються зменшити його результуючий розмір, застосовуючи різні алгоритми стискування. Команда tar є найпоширенішим інструментом для створення файлових архівів в ОС Linux. Формат команди

tar опції імя_архіву файли/каталоги.

Тут "опції" являють собою список опцій, а "файли/каталоги" – список файлів або каталогів, що додаються в архів або витягуються з нього. При роботі з каталогами tar рекурсивно, тобто разом зі всіма піддиректоріями, додає їх в архів. Перерахуємо найбільш поширені опції команди tar:

c –	створює новий архівний файл;
v –	виводить ім'я кожного файлу, що архівується;
f –	задає ім'я архівного файлу;
z –	здійснює стискування або розпаковування стиснутого архіву;
x –	розпаковує архівний файл;
t –	показує вміст архіву.

Наприклад, команда

tar cvf backup.tar /etc

упаковує всі файли, що містяться в /etc, в архів з ім'ям backup.tar. При цьому архів не буде стиснутий.

Якщо створюють архівний файл, використовуючи стискування, то для віддзеркалення цього факту розширення файлу замінюють на tgz. Команда створення такого архіву має вигляд

tar cvfz ім'я.tgz файли

А наступна команда створить архів backup.tgz, який матиме значно менший розмір у порівнянні з архівом backup.tar.

tar cvfz backup.tgz /etc