- •Лекція 1
- •Тема 1. Предмет, завдання та зміст дисципліни. План
- •1.1. Поняття та сутність менеджменту
- •1.2 Менеджер та підприємець – ключові фігури ринкової економіки
- •1.3 Поняття рівнів управління
- •1.4 Історія розвитку менеджменту
- •IV етап. Ситуаційний підхід.
- •Лекція 2
- •Тема 2. Організація в менеджменті План
- •2.1. Види організацій.
- •2.2 Внутрішнє і зовнішнє середовище організацій
- •2.3 Види організацій в Україні
- •Лекція 3
- •Тема 3 функції менеджменту План
- •3.1 Класифікація та загальна характеристика функцій менеджменту
- •3.2 Планування як функція менеджменту
- •3.2.1 Зміст планування як функції менеджменту
- •3.2.2 Бізнес-планування
- •Лекція 4
- •3.3 Організація взаємодії як функція менеджменту
- •Лекція 5
- •3.4 Мотивація як функція менеджменту
- •3.4.1 Значення людського фактора в управлінні. Унікальність особистості працівника
- •3.4.2 Поняття мотивації
- •3.4.3 Характеристика основних теорій мотивації
- •3.4.4 Матеріальне стимулювання праці
- •3.5 Контроль як функція менеджменту
- •Лекція 6
- •Тема 4. Комунікації у менеджменті План
- •4.1 Поняття і загальна характеристика комунікацій
- •4.2 Класифікація та види інформації
- •4.3 Документація та її роль у забезпеченні комунікативного процесу
- •Лекція 7
- •Тема 5. Особливості управління трудовим колективом і психологічні аспекти менеджменту План
- •5.1 Сутність, види та характеристика колективів
- •5.2 Зміст та методи управління трудовим колективом
- •5.3 Управління конфліктами в колективі
- •5.4 Поняття психології управління
- •5.5 Стресові ситуації й управління ними
- •Лекція 8
- •Тема 6. Менеджер, його місце та роль в організації План
- •6.1 Типи керівників
- •6.2 Керівництво, влада, лідерство
3.4.3 Характеристика основних теорій мотивації
Протягом розвитку менеджменту складалась обгрунтована система теорії мотивації, яка є основою розробки прикладних механізмів мотивування працівників. Класифікація теорій мотивації виконана з виділенням двох груп теорій: змістовних та процесійних.
Змістовні теорії мотивації включають:
теорію потреб Туган-Барановського;
ієрархію потреб Маслоу;
теорію потреб МакКлелланда;
двофакторну теорію Герцберга.
Процесійні теорії поділяються на:
теорію очікувань Врума;
теорію справедливості;
комплексну процесійну теорію Портера і Лоулера.
Український вчений Туган-Барановський виділяв 5 груп потреб:
фізіологічні;
статеві;
симптоматичні інстинкти і потреби;
альтруїстичні;
потреби практичного характеру.
Він також вважав, що мотиви й інтереси негосподарського роду мали особливо великий вплив на розвиток господарства, оскільки в супереч Енгельсу люди часто віддавали перевагу корисному.
Ієрархію потреб за Маслоу показано на рис. 18.
Виділено такі групи потреб:
потреба в їжі, воді, помешканні, одязі, сексі тощо;
потреба у захисті від фізичної та психологічної небезпеки;
потреба відчувати причетність до подій;
потреба поваги з боку оточення (начальників, підлеглих), признання, самоповаги;
потреба в реалізації своїх можливостей.
Рис. 18. Класифікація потреб за теорією Маслоу.
Згідно з підходами Маслоу, перші дві групи потреб називають первинними (вимагають першочергового забезпечення), а три інші – вторинними.
У теорії потреб Мак-Клелланда йдеться про те, що треба враховувати три потреби: 1) влади; 2) успіху; 3) причетності.
Згідно з двофакторною теорією Герцберга всі фактори поділяються на гігієнічні та мотиваційні.
Групи факторів за теорією Герцберга
Гігієнічні фактори |
Мотиваційні фактори |
Політика фірми і адміністрації Умови роботи Заробіток Міжособові відносини з начальником, колегами, підлеглими Рівень безпосереднього контролю за роботою |
Успіх Просування по службі Визнання та схвалення результатів роботи Висока міра відповідальності Можливості творчого та ділового зростання |
Характеристика процесійних теорій.
Теорія очікувань базується на очікуванні появи якоїсь події. Наприклад, після закінчення університету випускник очікує скерування на роботу. Виділяють такі очікування:
щодо “затрат – результатів” (робітник економить матеріал і очікує підвищення розряду);
щодо “результатів – винагород” – працівник чекає винагороди;
щодо цінності заохочення або винагороди.
Згідно з теорією справедливості працівники суб’єктивно порівнюють свої винагороди із затраченими зусиллями та з винагородами інших працівників, які виконують аналогічну роботу.
Комплексна теорія Портера-Лоулера базується на моделі, яка враховує цінність винагород, зв’язки “зусилля-винагорода”, здібності, характер, роль працівника.