Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
NMK_Kvasha_O_O_Kr_pr.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
03.09.2019
Размер:
650.75 Кб
Скачать

Тема 6. Актуальні проблеми визначення моменту закінчення злочинів. Стадії вчинення умисного злочину

Поняття та види стадій вчинення умисного злочину. Термін “стадія злочину” у кримінальному законі. Різноманітність дефініцій цього поняття у юридичній науці. Позиції щодо найменування і кількості стадій злочину в теорії кримінального права. Доцільність розмежування закінченого і незакінченого злочину у зв’язку із обов’язковим пом’якшенням покарання.

Об’єктивні та суб’єктивні ознаки готування до вчинення злочину. Різне юридичне значення наслідків, до яких можуть призвести підготовчі дії. Ознаки готування до злочину, які прямо передбачені в законі. Значення різних підготовчих дій для майбутнього вчинення злочину. Поняття невдалого готування. Спеціальні види готування до вчинення злочину: невдалі підбурювання і пособництво як види готування; змова, організація і участь в організованій групі та злочинній організації як види готування; закінчений злочин, який являє собою підготовчі дії до вчинення іншого злочину. Відмежування готування до вчинення злочину від виявлення наміру. Позиція про визнання виявлення наміру стадією вчинення злочину. Існування погрози як форми виявлення умислу.

Об’єктивні та суб’єктивні ознаки замаху на вчинення злочину. Поняття замаху у КК України. Особливості замаху у злочинах з формальним і матеріальним складом. Основні види замаху. Проблема критеріїв поділу замаху на види: суб’єктивний, об’єктивний чи поєднання загальних критеріїв. Ступінь суспільної небезпеки при закінченому і незакінченому замаху. Значення розподілу замаху на два основних види для практики застосування кримінального закону. Спеціальні види замаху. Відповідальність за непридатний замах. Два види непридатного замаху: про замах на непридатний об’єкт, замах з непридатними засобами. Декілька видів замаху з непридатними засобами в теорії кримінального права.

Закінчений злочин. Закінчений злочин як відповідність об'єктивної сторони вчинюваного особою злочину її суб'єктивним прагненням. Момент закінчення злочинів, що залежить від законодавчої конструкції конкретного складу злочину. Злочини з матеріальним і формальним складами, з усіченим складом.

Тема 7. Шляхи вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини, вчинені у співучасті

Поняття і ознаки співучасті у злочині. Специфічне призначення інституту співучасті у злочині. Об’єктивні ознаки співучасті − кількісна і якісна. Спірні питання щодо мінімуму учасників. Поняття натовпу у кримінальному праві. Категорія „груповий спосіб вчинення злочину”. Характеристика спільності як якісної об’єктивно-суб’єктивної ознаки співучасті у злочині: сукупність функціональних зв’язків; спільний результат; об’єктивний зв’язок між діяннями і наслідком. Суб’єктивні ознаки співучасті.

Види співучасників. Поняття виконавця (співвиконавця). Посереднє виконання. Організатор. Форми організаторської діяльності. Організація злочину і керівництво вчиненням злочину. Організація організованої групи чи злочинної організації або керівництво ними. Фінансування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Приховування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Підбурювач. Поділ способів схилення за критерієм − характер дій (ступінь впливу на волю підбурюваного). Способи переконання і примусу. Пособник. Диференціація пособницьких дій за ознакою інтелектуального сприяння − поради, вказівки, заздалегідь обіцяне приховування злочинця, засобів чи знарядь вчинення злочину, слідів злочину або предметів, здобутих злочинним шляхом, заздалегідь обіцяне придбання чи збут таких предметів; ознакою фізичного сприяння вчиненню злочину − надання учасникам необхідних засобів чи знарядь, усунення перешкод, створення необхідних умов.

Форми співучасті у злочині. За об'єктивними ознаками: проста співучасть (співвиконавство); складна співучасть (співучасть з розподілом ролей). За суб’єктивним ознаками, тобто за стійкістю суб’єктивних зв’язків: група осіб; група осіб за попередньою змовою; організована група; злочинна організація. Група осіб. Група осіб за попередньою змовою. Обов’язковість змови, яка повинна відбутися до замаху на злочин. Організована група. Ознаки організованої групи. Характеристика стійкості як оціночної ознаки. Злочинна організація. Спеціальні види злочинних організацій: транснаціональна організація (ч. 5 ст. 143 КК), банда (ст. 257), терористична організація (ст. 258-3), не передбачене законом воєнізоване або збройне формування (ст. 260).

Поняття «необхідна співучасть» і «можлива співучасть».

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]