Тема 19. Кримінально-правова охорона держави в україні

Завдання для практичних занять (4 год.)

1. Поняття, загальна характеристика злочинів проти державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації

2. Загальна характеристика злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян їхні об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

3. Кримінально-правова охорона службової діяльності в Україні

4. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти правосуддя їхня об’єктивні та суб’єктивні ознаки, особливості кваліфікації.

5. Поняття військового злочину. Спеціальний суб’єкт військового злочину.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 год.)

1. Родовий об’єкт злочинів у сфері службової діяльності

2. Особливості правосуддя у кримінально-правовому сенсі.

3. Класифікація злочинів проти правосуддя.

4. Незалежність суддів як безпосередній об’єкт злочинів, передбачених у статтях 376-379 КК України.

5. Питання відповідальності за співучасть у військових злочинах осіб, які не є суб’єктами цих злочинів.

Тематика рефератів

1. Поняття службової особи

2. Кримінальна відповідальність за службове підроблення.

3. Кримінальна відповідальність за службову недбалість.

4. Кримінальна відповідальність за одержання хабара.

5. Кримінальна відповідальність за давання хабара.

6. Коло органів, які здійснюють правосуддя в Україні.

7. Кримінальна відповідальність за втручання в діяльність судових органів (ст. 376 КК України).

8. Кримінальна відповідальність за погрозу або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст.. 377 КК України).

9. Кримінальна відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 378 КК)

10. Кримінальна відповідальність за посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя (ст.. 379 КК України).

11. Відмежування злочинів проти встановленого порядку несення військової служби від військових проступків

Методичнірекомендації до засвоєння дисципліни

Засвоєння дисципліни «Кримінальне право України: сучасні проблеми теорії та практики» відбувається на лекціях, практичних заняттях, а також під час самостійної роботи студентів.

ЛЕКЦІЯ – логічно послідовне викладення певних наукових знань перед студентами, основна форма навчального процесу та головний метод навчання у ВНЗ. Вона спрямована на первинне засвоєння знань з навчальної дисципліни «Кримінальне право України: сучасні проблеми теорії та практики». Основне завдання лекції – забезпечити теоретичну базу навчання, розвинути інтерес студентів до навчальної діяльності та до навчальної дисципліни «Кримінальне право України: сучасні проблеми теорії та практики», сформувати орієнтири до самостійної роботи студентів. Основні педагогічні функції лекції з навчальної дисципліни:

Навчаюча функція виражається в забезпеченні студентів основною науково-практичною інформацією, необхідною для їх професійної діяльності.

Виховна функція передбачає сприяння формуванню ціннісних орієнтацій, світогляду, правосвідомості студентів за допомогою персоніфікованого викладу навчального матеріалу, коментування різних позицій та точок зору, зв’язку теорії з практикою, обговорення актуальних юридично значущих подій в кримінальному праві.

Розвиваюча функція реалізується у безпосередньому педагогічному спілкуванні викладача та студента, через активізацію творчої мисленнєвої діяльності студентів за допомогою постановки та вирішення проблемних питань, які забезпечують професійно-особистісний розвиток.

Організаційно-стимулююча функція передбачає організацію та управління самостійною роботою студентів як під час лекції, так і в поза навчальний час, стимулювання до самостійного поглибленого вивчення питань, які розглядалися на лекції.

Для ефективного викладення навчального матеріалу з дисципліни на лекції студенти повинні заходити в аудиторію за декілька хвилин до початку заняття. Не допускаються на лекцію ті студенти, які намагаються увійти в аудиторію після викладача.

Студенти записують основний матеріал в конспекті, який перевіряє викладач перед заліком та іспитом з навчальної дисципліни.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ є необхідним елементом навчального процесу та важливою складовою вивчення особливої частини кримінального права України. Специфіка вивчення цієї навчальної дисципліни зумовлює поєднання теоретичного характеру та практичної спрямованості цього виду заняття. Практичні заняття спрямовані на поглиблене вивчення окремої теми курсу, розширення, деталізацію отриманих на лекції знань, вироблення професійно значущих вмінь та навичок.

До кожного заняття пропонуються питання для вивчення, запитання та завдання для самоконтролю, а також ситуативні задачі (фабули).

Всі відповіді на контрольні запитання та завдання, а також розв‘язки задач повинні бути виконані письмово в окремому зошиті. Відсутність письмових відповідей дає право викладачу поставити негативну оцінку з подальшим відпрацюванням заняття.

САМОСТІЙНА РОБОТА є невід’ємною складовою вивчення будь-якої навчальної дисципліни і разом з аудиторною роботою становить важливу форму навчального процесу.

Дидактичні завдання самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни «Кримінальне право України: сучасні проблеми теорії та практики»

− закріплення, поглиблення, розширення та систематизація знань, отриманих під час аудиторних занять;

• самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом;

• розвиток професійних вмінь, а також вмінь та навичок самостійної розумової праці;

• розвиток самостійності мислення, інтересу до юридичної літератури з проблем особливої частини кримінального права, практичної юридичної діяльності, правотворчості.

З курсу «Кримінальне право України: сучасні проблеми теорії та практики» на самостійну роботу винесені як окремі теми, так і окремі питання з тем, які безпосередньо розглядаються на практичних заняттях.

Завдання на самостійну роботу мають декілька форм:

1. домашня навчальна робота. Включає в себе самостійну підготовку до практичних занять, а також будь-яку самостійну діяльність, яка є частиною освітнього процесу. Її особливі функції полягають у розвитку вмінь самостійно вчитися, визначати методи та засоби роботи, планувати навчання. Її основне призначення полягає у закріпленні знань та вмінь, отриманих на аудиторних заняттях, відпрацювання навичок. Засвоєння нового матеріалу. Для успішного виконання домашньої навчальної роботи з дисципліни «Кримінальне право України: сучасні проблеми теорії та практики» пропонуються питання для вивчення та практичні завдання до кожної теми. Зміст самостійної навчальної роботи студентів складають:

• читання та конспектування рекомендованих джерел з наступним обговоренням конкретних питань на практичних заняттях;

• ознайомлення з узагальненнями судової практики Верховним Судом України за наступним його обговоренням на практичних заняттях;

• вирішення задач з наступним обговоренням на практичних заняттях;

• складання коротких оглядів найбільш характерних судових справ з наступним обговоренням на практичних заняттях.

2. підготовка рефератів, які студенти можуть використовувати для підготовки до занять та написання повідомлень, які заслуховуються на практичному занятті з відповідної теми. Реферат – це стисле викладення змісту джерела з лаконічною оцінкою або розкриття стану будь-якої проблеми з кримінального права на основі оглядового співставлення та аналізу декількох джерел. Мета написання рефератів – розвиток навиків самостійної роботи студентів з літературними та законодавчими джерелами, опублікованою судовою практикою. На підставі їх аналізу та узагальнення студенти можуть робити висновки теоретичного та практичного характеру з власними обґрунтуваннями.

Тематика рефератів, списки рекомендованої літератури визначаються викладачем.

Залежно від змісту та призначення в навчальному процесі реферати поділяються на науково-проблемні та оглядово-інформаційні. Тематика рефератів, списки літератури визначаються викладачем. Обсяг реферату повинен бути в межах 10-15 сторінок машинописного тексту;

3. рецензування – аргументоване судження про науковий твір, складений у письмовій формі. У рецензії мають бути відображені переваги та недоліки праці з точки зору її актуальності, теоретичного та практичного значення тощо. Предметом рецензування можуть бути наукові статті, що вміщені у журналах «Право України», «Підприємництво, господарство та право», «Кримінальне право України», «Судова апеляція», «Адвокат», «Юридична Україна», «Держава та право», «Часопис КУП», «Правова держава» тощо. Обсяг рецензії – 5-6 сторінок машинописного тексту;

4. огляд статей з юридичних журналів з будь-якого розділу Особливої частини КК України, Рекомендований обсяг – 10-12 сторінок машинописного тексту;

5. огляд судової практики з конкретної категорії кримінальних справ за опублікованими матеріалами або в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=200:1:2992510792345946). Рекомендований обсяг – до 15 сторінок машинописного тексту.

Для поглибленого вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати теоретичні концепції, дискусійні положення, формувати навички критичного аналізу проблемних питань та вмілого викладення своїх думок. У зв'язку з цим при підготовці до заняття необхідно вивчати додаткову літературу, яка запропонована в планах семінарських занять. Теоретичний матеріал доцільно пов'язувати з судовою практикою.

Студенти, які пропустили практичні заняття з будь-яких причин (хвороба тощо) або отримали незадовільну оцінку, повинні відпрацювати її у викладача, який проводив таке заняття. При цьому студент повинен подати викладачу розгорнуті письмові рішення всіх задач та інші завдання, які були запропоновані до цього заняття; виконати інші завдання, які були запропоновані для нього особисто викладачем (законспектувати теоретичні джерела, узагальнити матеріали практики, написати письмовий реферат тощо). За один раз можна відпрацювати лише одне практичне заняття. За наявності хоча б одного невідпрацьованого заняття студент не допускається до складання заліку та іспиту.