Критерії оцінювання знань студентів з дисципліни

Оцінка є результатом та способом підтвердження відповідності або невідповідності засвоєних знань, вмінь та навичок студента меті та завданням навчання, сприяє організації навчальної діяльності, виявленню причин неуспішності. Визначенню конкретних навчальних завдань для кожного студента.

Знання студентів оцінюється за такими критеріями:

Студент отримує оцінку «відмінно», якщо він:

• демонструє глибоке і всебічне знання основних теоретичних понять та категорій, рекомендованої основної та додаткової літератури, постанов Пленуму Верховного Суду України, актів офіційного тлумачення КК України, законодавства України;

• логічно мислить і будує відповідь;

• демонструє самостійність мислення;

• вільно використовує набуті знання під час розв’язання ситуаційних задач;

• демонструє високу мовленнєву культуру, вільно володіє юридичною термінологією, понятійним апаратом КК України;

• висловлює своє ставлення до тих питань, які неоднаково вирішуються в теорії кримінального права та у правозастосовній практиці;

• демонструє високий рівень засвоєння теоретичних положень та практичних навичок;

• відповідає на всі додаткові запитання.

Студент отримує оцінку «добре», якщо він:

• твердо знає навчальну дисципліну, рекомендовану основну та додаткову літературу, постанови Пленуму Верховного Суду України, акти офіційного тлумачення КК України, законодавство України;

• логічно мислить і будує відповідь;

• добре засвоїв практичні навички під час розв’язання ситуаційних задач;

• аргументовано викладає теоретичний матеріал;

• демонструє високу мовленнєву культуру, вільно володіє юридичною термінологією, понятійним апаратом КК України;

• висловлює свої міркування з тих або інших кримінально-правових проблем;

• припускається певних неточностей під час висвітлення теоретичних питань або під час розв’язання ситуаційної задачі;

• відповідає на практично всі додаткові запитання.

Студент отримує оцінку «задовільно», якщо він:

• в основному знає навчальну дисципліну, з рекомендованою основною та додатковою літературою, постановами Пленуму Верховного Суду України, актами офіційного тлумачення КК України, законодавством України обізнаний поверхово;

• нелогічно мислить та будує відповідь;

• непереконливо відповідає, плутає поняття;

• не вміє дати кримінально-правову оцінку діянням винного;

• виявляє неточності у знаннях;

• додаткові питання викликають невпевненість та демонструють нестабільність знань.

Студент отримує оцінку «незадовільно», якщо він:

• не опанував зміст навчальної дисципліни;

• вкрай слабко знає основну літературу;

• нелогічно мислить та будує відповідь;

• демонструє низький рівень мовленнєвої культури, не вміє використовувати юридичну термінологію, понятійний апарат КК України;

• не знає наукових фактів, визначень;

• не має загальногуманітарного, наукового та юридичного мислення;

• не володіє практичними навичками, неправильно розв’язав ситуаційне завдання;

• відмовився відповідати на питання білета.

ЗАПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

1. Поняття і принципи кримінального права.

2. Поняття і підстава кримінальної відповідальності. Склад злочину: поняття, елементи, ознаки та види.

3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.

4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі.

5. Поняття та ознаки злочину.

6. Класифікація злочинів та її кримінально-правове значення

7. Поняття та класифікація об’єкту злочину.

8. Поняття та ознаки об’єктивної сторони злочину.

9. Поняття суб’єкта злочину та його ознаки.

10. Спеціальний суб’єкт злочину.

11. Осудність, неосудність та обмежена осудність.

12. Вина як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони злочину.

13. Умисел та його види.

14. Необережність та її види.

15. Вплив помилки на вину.

16. Поняття і види стадій злочину.

17. Добровільна відмова при незакінченому злочині. Відмінність добровільної відмови від дійового каяття.

18. Поняття та ознаки співучасті у злочині.

19. Види співучасників. Кваліфікація злочинів з урахуванням виду співучасника.

20. Форми співучасті у злочині.

21. Поняття, ознаки та види сукупності злочинів.

22. Поняття, ознаки та види повторності злочинів.

23. Поняття, ознаки та види рецидиву злочинів.

24. Необхідна оборона: поняття та умови правомірності.

25. Крайня необхідність та перевищення її меж.

26. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.

27. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння.

28. Діяння, пов’язане з ризиком, як обставина, що виключає злочинність діяння.

29. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.

30. Поняття, ознаки та мета покарання.

31. Система та види покарань.

32. Загальні засади призначення покарання.

33. Призначення покарання за сукупністю злочинів і сукупністю вироків.

34. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.

35. Поняття та види звільнення від покарання та його відбування.

36. Звільнення від відбування покарання з випробовуванням.

37. Звільнення від покарання на підставі закону про амністію або акту про помилування.

38. Поняття судимості, її погашення та зняття.

39. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування (поняття, умови застосування та види).

40. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.