Тема 2. Світова торгівля товарами в умовах глобалізації План.
Значення торгівлі товарами в системі міжнародної економічної діяльності.
Сучасні тенденції у структурі та динаміці світової торгівлі товарами.
Систематизація форм міжнародної торгівлі.
Сутність та види операцій міжнародної купівлі-продажу товарів.
Поняття та форми товарообмінних операцій.
Система показників розвитку міжнародної торгівлі.
Ключові терміни і поняття: світова торгівля, умови торгівлі, міжнародні товарообмінні операції, бартерна операція, торговельні компенсаційні операції, промислові компенсаційні операції, фундаментальні принципи уніфікованих міжнародних правил товарної торгівлі, обсягові показники розвитку міжнародної торгівлі, експорт, реекспорт, імпорт, реімпорт, еластичність експорту та імпорту, зовнішньоторговельний обіг, світовий товарообіг, генеральна торгівля, спеціальна торгівля, фізичний обсяг зовнішньої торгівлі, результуючі показники розвитку міжнародної торгівлі, баланси міжнародних розрахунків, сальдо, структурні показники розвитку світової торгівлі, товарна структура експорту, товарна структура імпорту, індекс диверсифікації експорту, регіональні (географічні) структури експорту та імпорту, індекс географічної концентрації експорту (або імпорту) товару, показники інтенсивності та ефективності розвитку міжнародної торгівлі, показники динаміки, показники зіставлення, форми міжнародної торгівлі, звичайна торгівля, торгівля за режимом найбільшого сприяння, преференційна торгівля, дискримінаційна торгівля, традиційна торгівля, компенсаційна (зустрічна) торгівля, торгівля за кооперацією.
2.1. Значення торгівлі товарами в системі міжнародної економічної діяльності
Міжнародна торгівля товарами була історично першою і до певного часу головною сферою міжнародних економічних відносин. Лише наприкінці ХХ ст. провідну роль у системі міжнародної економіки почали відігравати різноманітні форми фінансових операцій. Але значення міжнародної торгівлі і тепер дуже суттєве.
Світова торгівля є рушієм виробництва як окремих країн та регіонів, так і світового господарства в цілому, оскільки вона забезпечує раціональніше використання матеріальних та людських ресурсів на всіх рівнях господарювання.
Міжнародна торгівля є важливим засобом збалансованості між виробничими можливостями та перевагами споживачів, дає змогу отримувати продукти, в яких відчувається дефіцит, і реалізувати надлишок, який не поглинається внутрішнім ринком. Тим самим міжнародна торгівля дає змогу досягти вищого рівня задоволення потреб для населення кожної з торгуючих країн (хоча, може, і не однаковою мірою).
Значення міжнародної торгівлі в системі міжнародної економіки зумовлене тим, що її підґрунтям є важливі чинники та доцільність міжнародного обміну товарами й послугами.
До чинників, що зумовлюють необхідність міжнародної торгівлі, належать:
виникнення світового ринку;
нерівномірність розвитку окремих галузей у різних країнах;
тенденція до безмежного розширення розмірів виробництва;
прагнення отримати вищі прибутки завдяки використанню дешевої робочої сили та сировини з країн, що розвиваються.
Суттєве значення міжнародної торгівлі підтверджується тим, що сьогодні жодна країна світу не може обійтись без зовнішньої торгівлі. Усі країни так чи інакше залежать від міжнародної торгівлі. Але ступінь залежності у них різний. Вона визначається як співвідношення вартості міжнародної торгівлі (експорт та імпорт) до внутрішнього національного продукту [15, c. 50]:
За цим показником усі країни можна розділити на три групи: високозалежні (45–93%), середньозалежні (14–44%) та низькозалежні (2,7–13%).
Країни з високим ступенем залежності – це, як правило, країни, які розвиваються або мають невеликі території, що і зумовлює їх дуже високий рівень відкритості економіки: Бруней – 45,3%, Об’єднані Арабські Емірати – 49,5%, Македонія – 69,8%, Бельгія і Люксембург – 49,6%, Панама – 30,3%, Сінгапур – 93%.
До країн з середнім ступенем залежності відносять в основному великі розвинуті країни (Німеччина, Великобританія, Франція).
До країн з низьким ступенем залежності відносять країни, котрі орієнтуються на власний економічний потенціал, і країни, що в економічному відношенні слаборозвинуті, котрі через це не можуть перейти до відкритої економіки. До цієї групи відносять: Заїр – 2,7%, Ліберію – 3,8%, Бразилію і Японію – 7,2%, США – 8,7%, Сомалі – 11,2% [14, c. 24–25].
Для будь-якої країни активна участь у міжнародній торгівлі є джерелом важливих економічних переваг. Такі переваги передусім дають можливість ефективніше використовувати наявні ресурси, активізувати потенціал спеціалізації виробництва, ширше залучати до всіх сфер соціально-економічного життя досягнення науки і техніки, підвищувати рівень структурної оптимізації економіки, повніше задовольняти зростаючі потреби населення.
І навпаки – розрахунок на імпортозаміщення і протекціонізм та всі інші прямі й непрямі обмеження потенціалу національної міжнародної спеціалізації у довготерміновій перспективі є серйозною та небезпечною помилкою. Можна погодитися з необхідністю застосування тактичних обмежень торгівлі. Така практика доволі поширена в міжнародних економічних відносинах і є об’єктом міжнародних переговорів та узгоджень.
Широкоприйнятою є така класифікація видів міжнародної торгівлі (табл. 2.1) [24, c. 108].
Таблиця 2.1