2. Структура, зміст і обсяг магістерської (дипломної) роботи

Магістерська (дипломна) робота є важливою формою професійної підготовки фахівця економічного спрямування, що завершує процес навчання студентів. Вона засвідчує рівень підготовки студентів до практичної діяльності у сфері бізнесу, підприємництва й менеджменту та науково-дослідної роботи в умовах ринкової економіки.

Магістерська (дипломна) робота як оригінальне теоретично-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, по­слідовність і завершеність. Загальний обсяг М(Д)Р бути в межах 90-130 сторінок машинопису тексту формату А4, шрифту Times Niw Roman.

Рекомендується така структура М(Д)Р:

• зміст;

• вступ;

• перший розділ;

висновки до розділу 1

• другий розділ;

висновки до розділу 2

• третій розділ;

висновки до розділу 3

• четвертий розділ

висновки до розділу 4

• висновки і пропозиції;

• список використаних джерел;

• додатки.

Зміст або план М(Д)Р може займати 1-1,5 сторінки. В ньому вписуються назви всіх розділів і підрозділів (параграфів), висновків до розділів із зазначенням початкових сторінок. План роботи має відображати суть проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов'язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

У вступі (3-5 с.) дається наукове обґрунтування актуальності і значення обраної теми, формулюються мета, завдання і об'єкт дослідження, наводиться перелік застосованих методів дослідження, повідомляється, чи пройшла робота якусь апробацію у замовника чи в іншій організації.

Перший розділ (20 с.) структурно складається з 3-4 параграфів. У ньому слід розкрити стан теоретичних напрацювань з обраної теми, проаналізувати існуючі різноманітні погляди (в тому числі власні) на ті чи інші аспекти, виявити невирішені проблеми, які потребують розв'язання в теоретичному, методич­ному та прикладному плані.

Важливе місце в даному розділі посідає викладення методик аналізу визначених проблем, які будуть використовуватись у на­ступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатнішого для обраною напряму дослі­дження.

У другому розділі (20 с.) студенту необхідно розкрити методичні та методологічні підходи і організацію фінансового, управлінського та податкового обліку на базовому підприємстві. Студент повинен дати критичну оцінку висвітленого матеріалу про стан та організацію обліку досліджуваного підприємства. Всі ці дані повинні бути старанно оброблені у вигляді таблиць, графіків, розрахунків та іншого, для використання їх у наступних частинах М(Д)Р. Крім цього матеріали розділу повинні висвітлювати проблеми теорії й практики обліку та шляхи їх удосконалення.

На основі аналізу звітних і аналітичних даних, особистих спостережень і узагальнень студент повинен виявити позитивні і негативні моменти, вказати причини обмежень, труднощів і проблем, що виникли; встановити можливість покращення всіх напрямів діяльності організації, підприємства.

У третьому розділі (20 - 25с.) студент повинен виконати ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми виключно на матеріалах конкретної організації, установи, підприємства.

У цьому розділі можна виділити 3–5 відносно самостійних параграфів, що містять аналіз і оцінку конкретних сфер діяльності об'єкта дослідження. Недоцільно описувати історію виникнення і розвитку організації, установи, підприємства.

Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності організації за останніх 3-5 років.

Слід чітко розмежувати джерела походження використаної при аналізі інформації: запозичене з літератури, одержано з документів організації, установи, підприємства, а які дані здобуті шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо.

Кожен параграф розділу завершується оцінкою одержаних результатів.

Третій розділ також має містити параграфи, які розкривають організацію та методику аудиту (організація внутрішнього аудиту, організація зовнішнього аудиту) на досліджуваному підприємстві за темою М(Д)Р. За результатами дослідження з організації та методики аудиту студенту необхідно надати обґрунтовані пропозиції, які спрямовані на досягнення мети, поставленої у вступі.

Однією з ознак високої якості магістерської (дипломної) роботи є застосування економіко-математичних методів та електронно-обчислювальних машин як під час аналізу, так при обґрунтуванні запропонованих заходів.

Четвертий розділ «Охорона праці на підприємстві» має містити: юридично-правовий аспект та санітарно-гігієнічні вимоги з охорони праці; пожежну безпеку на підприємстві; електробезпеку на підприємстві.

За результатами дослідження по кожному розділу студент зобов’язаний висловити свою особисту думку у вигляді висновків за розділами.

Розділ «Висновки і пропозиції» є завершальною частиною М(Д)Р. Вони містять стислий виклад актуальності теми, зроблених оцінок та узагальнень під час аналізу, пропозицій автора та їх економічної ефективності. Ознайомлення з текстом висновків і пропозицій повинно сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором магістерської (дипломної) роботи поставленої мети і завдань. Обсяг висновків — 3 с.

Розділ «Список використаних джерел» включає складений за чинними правилами перелік використаних літературних джерел. Перелік джерел законодавчої, нормативної, наукової, методологічної, статистичної інформації, використаної під час виконання магістерського (дипломного) дослідження, є невід'ємною частиною магістерської (дипломної) роботи. В розділі "Список використаних джерел" наводиться перелік сучасної літератури (нормативна та законодавча база, підручники, посібники, монографії, методичні вказівки, газети, журнали тощо) в алфавітному порядку (див. стандарт), яка використовувалась при написанні магістерської (дипломної) роботи, на яку є посилання у тексті роботи, або яка використовувалася під час магістерського (дипломного) дослідження.

Додатки. Уся інформація, подана у текстовій, табличній, графічній формі або у вигляді форм первинної бухгалтерської та статистичної звітності, що не увійшла до складу основної частини, але яку студент вважає за доцільне вмістити у магістерську (дипломну) роботу, входить до складу додатків.

3. Методичні рекомендації щодо здійснення аналітичних розрахунків, які розкривають організаційно-економічну характеристику підприємства

При виборі теми магістерської (дипломної) роботи важливим елементом особливостей ведення господарської діяльності та організації бухгалтерського обліку об’єкта проходження переддипломної практики, на базі якого студент здійснює свої дослідження за напрямами: організація та ведення обліку; організація та проведення аудиту, а також аналіз отриманих матеріалів згідно теми магістерської (дипломної) роботи; визначення проблем за темою дослідження по базовому підприємству та вирішення даних проблем у вигляді запропонованих студентом шляхів удосконалення.

Важливе місце в 2 розділі роботи посідає розкриття організаційно-економічної характеристики базового підприємства. Студент повинен показати в динаміці тенденції розвитку даного підприємства, виявити позитивні та негативні моменти в організації діяльності підприємства, вказати причини відхилень, проблем, що виникли та встановити можливості покращення всіх напрямків діяльності організації підприємства.

На основі даних за останні три (3) роки студент повинен оформити результати фінансово-господарської діяльності в аналітичних таблицях, розрахунки здійснюються на матеріалах річної фінансової звітності (за 3 роки) (табл.1.)

Таблиця 1

Динаміка основних показників фінансово-господарської діяльності по базовому підприємству за 2009-2011рр.

(одиниці виміру)

Показники	Алгоритм розрахунку (код рядка в формах звітності)	Роки			Відхилення 2011р. від
		2009	2010	2011	2009р.		2010р.
					абсол.	віднос. %	абсол.	віднос. %
1	2	3	4	5	6= к5-к3	7=к6/к3х100%	8= к5-к4	9=к8/к4х100%
1. Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	Ф.2 (010)
2. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	Ф.2 (040) Р.1
3. Валовий прибуток (валовий збиток)	Ф.2. (050) Р.1
4. Прибуток від операційної діяльності	Ф.2 (100) Р.1
5. Чистий прибуток	Ф.2 (220) Р.1
6. Матеріальні витрати	Ф.2. (230) Р.2
7. Витрати на оплату праці	Ф.2 (240) Р.2
8. Середня вартість основних засобів	Ф.1 (030) (3гр+3к)/ 2
9. Середня вартість оборотних активів	Ф.1. (260) (3гр+3к) / 2
10. Середня вартість власного капіталу	Ф.1 (380) (3гр+3к)/2
11. Середньоспискова чисельність працівників	Статистична форма звітності
Продовження табл..1
12. Рентабельність витрат (Рв)	Рв=
13. Середня продуктивність 1 працівників (П)	П=
14. Матеріаловіддача (Мв)	Мв=
15. Матеріаломісткість (Мм)	Мм=
16. Коефіцієнт навантаження основних засобів (Кноз)	Кноз =
17. Фондомісткість основних засобів (Фімоз)	Фімоз =
18. Рентабельність основних засобів (Роз)	Роз =
19. Рентабельність операційної діяльності (Род)	Род =
20. Середня заробітна плата 1 працівника	=
21. Рентабельність оборотних активів (Роа)	Р (оа)=
22. Рентабельність власного капіталу
23. Коефіцієнт оборотності оборотних активів	Кооа=
24. Коефіцієнт оборотності власного капіталу

За даними розрахунків (колонки 6,7,8,9) необхідно зробити аналіз даних показників та сформулювати висновки і пропозиції щодо поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства).

У третьому розділі магістерської (дипломної) роботи студент повинен виконати ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми виключно по матеріалах конкретного підприємства (установи, організації).

4. Методичні рекомендації складання організаційно - інформаційної моделі проведення аналізу по розділу 3 Магістерської (дипломної) роботи

У параграфі 1 „Організаційно-інформаційна модель (для кожної теми обраної студентом магістерської роботи)...” розділу III студент повинен відповідно до об’єкта аналізу теми магістерської (дипломної) роботи визначити структуру організаційно-інформаційної моделі проведення аналізу та більш широко розкрити по кожному блоку моделі:

I. Організаційний блок:

• мета аналізу;

• завдання аналізу;

• об’єкти аналізу;

• суб’єкти аналізу.

II. Інформаційний блок:

• джерела інформації;

• система показників;

• методичні прийоми обробки первісної інформації;

• вихідні показники та алгоритми їх розрахунку;

• система оцінки аналітичних показників.

III. Блок узагальнення результатів аналізу та реалізації управлінських рішень.

Вирішення організаційних питань починається з визначення мети : фінансового аналізу. У загальному вигляді метою фінансового аналізу є збільшення ринкової вартості підприємства на ґрунті ефективного використання його капіталу і майнового потенціалу. Загальну мету необхідно конкретизувати відповідно до об'єкта аналізу.

Завдання аналізу формулюється, виходячи з поставленої мети. На етапі формування завдань визначається і обґрунтовується порядок і послідовність їх вирішення. Критерієм вибору завдань є відповідність їх зіставленій меті і здатність забезпечити її досягнення.

Об'єкти аналізу обирають відповідно до попередньо визначеної мети. На цьому етапі необхідно обґрунтувати доцільність дослідження :об’єктів за конкретними параметрами, які відображають економічну сутність об'єктів.

Суб'єктами аналізу є керівники структурних та функціональних підрозділів, працівники бухгалтерської, фінансової, економічної служби, які безпосередньо несуть відповідальність за повноту, своєчасність та достовірність наданої інформації. На цьому етапі доцільно також визначити користувачів інформації, що надходить з фінансового аналізу. Користувачами інформації є керівники підприємства, а також його структурних і функціональних підрозділів, для яких дані аналізу є базою прийняття та обґрунтування управлінських рішень. Зовнішні користувачі використовують інформацію фінансового аналізу для прийняття інвестиційних рішень та інших рішень, що передбачають ділові стосунки з підприємством.

Інформаційний блок є вторинним по відношенню до організаційного, його зміст залежить від вирішення організаційних питань.

Джерела інформації визначаються відповідно до мети, завдань і об'єктів аналізу.

Система первісних показників має відповідати параметрам об'єктів аналізу, його меті і завданням.

Методичні прийоми обробки первісної інформації та алгоритми розрахунку вихідних показників залежать від технічного та програмного забезпечення фінансового аналізу, рівня кваліфікації суб'єктів аналізу.

Система оцінки первісних показників залежить від завдань, які вирішуються аналітиком, та джерел, з яких надходить інформація.

Узагальнення результатів здійснюється на заключному етапі і включає: систематизацію отриманої інформації; кількісну оцінку втрачених можливостей приросту ринкової вартості підприємства; попередню кількісну оцінку резервів збільшення ринкової вартості підприємства; розробку варіантів заходів щодо підвищення ринкової вартості підприємства на основі ефективного використання його ресурсного потенціалу; вибір оптимального варіанту заходів; прийняття і реалізацію управлінських рішень.