- •Правила з техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт з „Основ охорони праці”.
- •Колективний договір (угода)
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Макет проект колективного договору школи (дошкільної, позашкільної установи)
- •II. Виробничі та трудові відносини
- •Ііі. Забезпечення зайнятості
- •IV. Оплата праці
- •V. Охорона праці
- •VI. Соціально-трудові пільги, гарантії, компенсації
- •VII. Гарантії діяльності профспілкової організації
- •VIII. Контроль за виконанням колективного договору
- •Про виконання лабораторної роботи № 1
- •Колективний договір
- •Розслідування та облік нещасних випадків
- •Основні теоретичні положення
- •Розслідування та облік нещасних випадків
- •Спеціальному розслідуванню підлягають:
- •Розслідування нещасних випадків невиробничого травматизму
- •Порядок виконання роботи
- •Пояснення для заповнення актів форми н-1 та форми нпв
- •Класифікатор
- •1. Вид події, що призвела до нещасного випадку
- •2. Причини нещасного випадку
- •3. Обладнання, устатковання, машини, механізми,
- •Пояснення
- •Про нещасний випадок невиробничого характеру
- •Про виконання лабораторної роботи № 2
- •1. Проведення умовного рослідування нещасного випадку пов’язаного з виробництвом
- •1. Відомості про потерпілого (потерпілих)
- •2. Характеристика об’єкта, дільниці та місця,де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)___________________________________
- •4. Причини нещасного випадку (аварії)
- •5. Заходи щодо усунення причин виникнення нещасного випадку (аварії)
- •6. Висновок комісії
- •7. Перелік матеріалів, що додаються
- •2. Проведення умовного рослідування нещасного випадку, який трапився в побуті .
- •Розрахунок часу евакуації під час пожежі
- •Швидкість та інтенсивність руху людського потоку, м/хв,
- •Порядок виконання роботи
- •Про виконання лабораторної роботи № 3
- •1. Розробка інструкції до запропонованої графічної частини плану евакуації.
- •2. Визначення розрахункового часу евакуації, користуючись планом евакуації, визначити.
- •Визначення метеорологічних умов у виробничих приміщеннях
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря
- •Фізичні параметри повітря
- •Про виконання лабораторної роботи № 4
- •Вимірювання температури та швидкості руху повітря .
- •Дослідження природної та штучної освітленості робочих місць
- •Основні теоретичні положення Природне освітлення
- •Розрахунок природного освітлення
- •Прилад для вимірювання освітленості
- •Методика вимірювання освітленості
- •Штучне освітлення
- •Порядок виконання роботи і. Дослідження умов зорової роботи при бічному природному освітлені
- •Нормовані значення кпо для деяких приміщень
- •Світлова характеристика вікон hв при бічному освітленні
- •Норми штучної освітленості , лк
- •Світловий потік ламп розжареня при напрузі 200в
- •Світловий потік люмінесцентних ламп
- •Про виконання лабораторної роботи № 5 і. Дослідження умов зорової роботи при бічному природному освітлені
- •Графік залежності кпо від розташування робочого місця відносно віконного прорізу.
- •2.Перевірний розрахунок площі світлових прорізів в лабораторії при бічному природному освітленні через вікна
- •3. Розрахунок штучного освітлення за методом коефіцієнта використання світлового потоку.
2. Визначення розрахункового часу евакуації, користуючись планом евакуації, визначити.
Обчислення:
tp = t1ауд № +t2дв ауд № + t1кор №+
1. t1ауд № = = ( l= м , v= м/c2 )
= ( N= чол., f= м2/чол. , l= м , d= м )
2. t2дв ауд № = = (N= чол., qдв = чол/хв )
= (dдв = м., qгор = чол/хв, dгор = м., )
3. t1кор № = = ( l= м , v= м/c2 )
= ( N= чол., f= м2/чол. , l= м , d= м )
4.
Звіт про виконання лабораторної роботи № 3 здано “__”___________200__року
Оцінка “____________” Викладач__________/ __________________/
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 4
Визначення метеорологічних умов у виробничих приміщеннях
Мета роботи - ознайомитись з основними параметрами повітря, які характеризують метеорологічні умови виробничих приміщень, з улаштуванням приладів для визначення метеорологічних умов і навчити визначати параметри, що характеризують мікроклімат приміщення - температуру, відносну вологість та швидкість руху повітря; навчитися користуватися нормами мікроклімату для різних виробничих умов з урахуванням категорії робіт та пори року.
Основні теоретичні положення
Людина внаслідок своєї життєдіяльності виділяє тепло в навколишнє середовище. Кількість цього тепла залежить від характеру виконуваної роботи.
Для нормального самопочуття потрібно, щоб був налагоджений постійний відвід випромінюваного організмом тепла. Нормальне теплове самопочуття людини під час виконання будь-якої роботи може бути досягнуто за певної комбінації таких параметрів повітря: температури, швидкості руху і відносної вологості. Значення цих параметрів, які забезпечують найкраще самопочуття і найвищу працездатність людини, вважають оптимальними нормами мікроклімату. Відхилення зазначених параметрів повітряного середовища від оптимальних норм створює несприятливі метеорологічні умови, що призводять до погіршення самопочуття, передчасної втоми людини і зниження її працездатності. Температура повітря впливає на інтенсивність тепловіддачі, оскільки її різниця є рухомою силою цього процесу. Чим більша ця різниця, тим інтенсивніше тіло людини віддає тепло в навколишнє середовище. Швидкість переміщення повітря (рух) також значно впливає на віддачу тепла організмом у навколишнє середовище. З підвищенням швидкості руху повітря як фактора, що посилює охолоджувальну здатність, тепловіддача організму зростає.
На процес теплообміну суттєво впливає вологість повітря. Її підвищення (понад 85 %) ускладнює процес терморегуляції організму, тому що високий парціальний тиск водяної пари в повітрі знижує інтенсивність процесу випаровування вологи з поверхні шкіри, а це може спричинити підвищення температури тіла і погіршення самопочуття (головний біль, втрата свідомості, тепловий удар). Шкідливо впливає на людину також і надмірна сухість повітря (відносна вологість нижча З0 %).
Нормовані параметри мікроклімату – температура, відносна вологість і швидкість руху повітря в приміщені встановлюються з урахуванням наявних там теплонадлишків залежно від періоду року і категорії робіт за енерговитратами.
Прилади і методи вимірювання температури, швидкості і відносної вологості повітря
Вимірювання температури повітря у виробничих приміщеннях виконують за допомогою звичайного ртутного термометра. За наявністю джерел теплового випромінювання використовують парний термометр, який являє собою два термометри, в одному з яких резервуар зроблений чорним, а іншого - посрібленим.
Вимірювання швидкості руху повітря проводять звичайно анемометрами. У виробничій практиці використовують два типи анемометрів - чашковий та крильчастий.
Чашковий анемометр дозволяє вимірювати швидкість руху повітря від 1 до 20 м/с. Приймальною частиною цього пристрою є чотири півкулі на хрестовині, яка закріплена на вертикальній осі. Під дією руху повітря хрестовина з півкулями обертається. При вмиканні лічильника анемометра обертання передається на стрілки пристрою.
Крильчастий анемометр використовують при вимірюваннях швидкостей від 0,2 до 5 м/с. Приймальною частиною його є легка крильчатка, яка насаджена на трубчату вісь, у середині якої проходить натягнута сталева струна. За допомогою черв'ячної передачі обертання крильчатки при вмиканні лічильника передається на стрілки приладу. Вмикають та вимикають лічильники переміщенням вгору - вниз аретира (спеціального важільця), який розташований на боковій стороні приладу.
Методика проведення вимірювань наступна. Беруть початковий відлік за всіма шкодами лічильника (наприклад, стрілка тисяч знаходиться між цифрами 3 і 4, стрілка сотень - між 7 і 8, велика стрілка показує 43 - відлік: 3743). Установлюють анемометр у місці заміру у вертикальному положенні і через 5-10 с (коли швидкість обертання крильчатки стане постійною) умикають одночасно за командою анемометр і секундомір. За 100 с анемометр вимикають і знімають кінцевий відлік.
Визначивши число поділок шкали лічильника, які припадають на 1 с, знаходять швидкість руху повітря за заводським тарувальним графіком.
Вимірювання вологості повітря. Вологість повітря має такі визначення: абсолютна вологість - маса водяної пари в кг, яка міститься в 1 м3 вологого повітря; вологомісткість - маса водяної пари в кг, що міститься в 1 кг повітря; відносна вологість - відношення водяної пари, яка міститься в повітрі, до її масової кількості, потрібної для повного насичення вологою повітря при даній температурі. Відносна вологість виражається у відсотках.
(1)
де рн і рнас - відповідно парціальний тиск водяної пари у повітрі приміщення і парціальний тиск водяної пари при повному насичені водяною парою, мм. рт. ст.
Відносну вологість вимірюють за допомогою психрометрів. Психрометри бувають без вентилятора (психрометр Августа) та з вентилятором (аспіраційний, або Асмана).
Психрометр Августа складається з двох ртутних термометрів. Ртутна кулька одного з них обгорнута батистом, кінець якого у вигляді джгута опускають у резервуар із дистильованою водою. Цей термометр називають "вологім", другий - "сухим". При випаровуванні води з тканини ртуть у "вологому" термометрі охолоджується, тому він завжди показує більш низьку температуру, ніж сухий. Охолодження протікає тим інтенсивніше, чим сухіше оточуюче повітря та чим більша швидкість його руху.
Аспіраційний психрометр, який використовується у даній роботі, також має два ртутних термометри, але їх резервуари містяться у подвійних захисних металевих нікельованих дзеркальних трубках, які сполучаються загальним повітроводом із витяжним вентилятором. Резервуар термометра, що знаходиться праворуч, обгорнутий батистом, який зволожують безпосередньо перед кожним вимірюванням. Вентилятор створює у трубках постійну швидкість протягування досліджуваного повітря. Завдяки такій будові приладу на його показання не впливають рух повітря в приміщенні та теплове випромінювання.
Порядок роботи з аспіраційним психрометром:
Змочують батист на резервуарі "вологого" (правого) термометра дистильованою водою. Для цього використовується піпетка з гумовим балоном і затискачем. Розтискаючи затискач, набирають за допомогою балона воду з колби у піпетку, відпускають затискач, виймають піпетку з колби і перевертають її догори. За допомогою затискача плавно опускають рівень води у піпетці на 10-15 мм нижче її краю. Потім піпетку плавно веодять у внутрішню трубку захисту до упору і роблять витримку близько 10 с, щоби батист на резервуарі термометра увібрав воду. Потім розтискають затискач, вбираючи надлишки води в балон, піпетку виймають і залишок води зливають у колбу.
Умикають у мережу електромотор вентилятора психрометра і засікають час за секундоміром.
Через 3,5—4 хвилини роблять відліки за вологим і сухим термометрами (менше за вказаний час ще не буде сталого режиму, за більший час вода може випаритися). Ціна поділки термометрів - 0,2 °С.
Вимикають електромотор вентилятора психрометра.
Відносну вологість повітря визначають за показаннями термометрів психрометра, користуючись спеціальною номограмою чи психрометричною таблицею.
Відносну вологість можна вирахувати за психрометричною формулою:
(2)
де Рр.hac , Рc.hac - парціальний тиск водяної пари в насиченому стані при температурі відповідно вологого і сухого (додаток 2) термометра, мм. рт. ст.; Pd - дійсний барометричний тиск, мм. рт. ст; А - психрометричний коефіцієнт, для аспіраційного психрометра дорівнює 0,000677; tc , tр - температура повітря відповідно за сухим та вологим термометром.