1.2 Форми національного доходу

Земля приносить дохід у формі земельної ренти, праця заробітну працю, капітал – процент,здатність до підприємства – прибуток. Ці доходи називаються – факторними доходами.[3. с.264].

Розподіл доходів за факторами виробництва називається функціональним розподілом,результатом якого є утворення первинних доходів. Розглянемо далі основні форми функціонального розподілу доходів: заробітну плату,ренту, процент, прибуток.

Заробітна плата є грошовою формою вартості і ціни робочої сили на ринку праці.

Основними формами зарплати є:

Відрядна - оплата праці відповідно до кількості та якості виробленої продукції[3. с.265].

Погодинна - оплата праці відповідно до кількості відпрацьованого робочого часу [3. с.265].

За своєю структурою заробітна плата поділяється на: основну – зарплата встановлюється відповідно до тарифних ставок і посадових окладів працівників. Додаткова зарплата включає різноманітні кваліфікаційні надбавки, надбавки за вислугу років, премії тощо.

При характеристиці рівня зарплати розрізняють номінальну і реальну зарплату.

Номінальна (грошова) зарплата – це зарплата, отримана працівником у грошовій формі за відповідний період часу (годину, день, місяць)[3. с.265]. Вона характеризує абсолютний розмір (суму) зарплати.

Реальна зарплата – характеризує купівельну спроможність номінальної зарплати, тобто, яку кількість товарів і послуг можна отримати за номінальну зарплату за існуючого рівня цін на товари і послуги [3. с.266].

Земельна рента – становить дохід від власності на землю та інші природні ресурси.[3. с.266] Якщо виробники користуються кращими ділянками землі на умовах оренди, то, отримуючи більший дохід, вони повинні віддати власникові землі ту частину доходу, яку одержано саме завдяки кращим умовам землекористування і це називається диференційною рентою, тому що розмір диференціюється від якості землі. Ціна землі дорівнює рента поділити на позичковий процент і помножити на сто відсотків. Дохід, який отримує власник земельної ділянки не залежно від якості землі, що надається у користування,є абсолютною рентою.

Процент – це дохід власника капіталу, під яким розуміють функціонуючі у процесі виробництва засоби виробництва (машини, устаткування)[3. с.267].

Прибуток – це дохід власника такого особливого ресурс, як “здатність до підприємства”[3. с.269].

Термін “ прибуток ” використовують для позначення різниці між сукупним доходом фірми та її витратами,включаючи як явні (грошові), так і не явні (не грошові) витрати. Це прибуток називається економічним прибутком.

У кількісному відношенні термін «прибуток» використовується для позначення різниці сукупних доходів і явних (грошових) витрат. Такий прибуток називається бухгалтерським прибутком,оскільки він приймає до розрахунку тільки явні (грошові) платежі, що фігурують в бухгалтерській звітності фірми. Необхідно розрізняти економічний прибуток і так званий нормальний прибуток – поняття, що використовується для позначення альтернативних витрат капіталу фірми.

Крім функціонального (первинного) розподілу існує інша класифікація доходів. Залежно від джерел і характеру утворення розрізняють такі форми доходів:

Трудові доходи – отримані від трудової діяльності: заробітна плата, доходи від підприємницької діяльності(прибуток) [3.с.272].

Доходи від власності – орендна плата, дивіденди, спадщина і дарування [3.с.272].

Отже,