9.3. Особливості формування рефлексії інженера-педагога

Рефлексія виступає каналом, який дозволяє забезпечити успіх на шляху усвідомленого проектування, втілення та розповсюдження інновацій, адже саме вона виступає джерелом знань про себе та свою діяльність. Завдяки їй відбувається адаптація до умов інноваційного середовища із подальшим саморозвитком у ньому. Формування педагогічної рефлексії у цьому контексті у майбутніх інженерів-педагогів відбувається у період навчання у вищому навчальному закладі та у період практик.

Розглянемо шляхи формування рефлексії майбутнього інженера-педагога на першому етапі, а саме у період навчання у ВНЗ. Зосередимо увагу на процесах втілення у навчально-виховний процес інновацій. У цих умовах рефлексія може формуватись наступним чином:

1. Студентам у кінці інноваційного заняття пропонується самим скласти питання, використовуючи які, вони змогли б оцінити власну діяльність на ньому.

2. Студентам пропонується анкетне опитування щодо самоаналізу діяльності на інноваційному занятті.

Для реалізації другого напрямку викладач може запропонувати карту самоаналізу діяльності в умовах будь-якої форми навчання (лекція, практичне заняття, семінар, лабораторна робота тощо), яка попередньо буде розроблена ним. Як приклад, наведемо варіант карти самоаналізу діяльності на практичному занятті інноваційного характеру (табл. 3.11). Для більшої об’єктивності рекомендується скористатись анонімною формою роботи.

Таблиця 3.11

Карта самоаналізу діяльності на практичному занятті

№ з/п	Рефлексивне питання	Варіанти відповіді
		так	ні
1.	Чи були створені умови для активізації мислівної діяльності?
2.	Чи виникало бажання бути активним на занятті?
2.	Чи спонукало заняття до формування певних професійних якостей?
3.	Чи використовувались на занятті методи групової роботи?
4.	Якщо на занятті передбачалась групова робота, чи змогли Ви самореалізуватись у команді?
5.	Чи хотілось би Вам, щоб наступне заняття проходило у такій же формі?

Самооцінка заняття може бути і розширеною. У такому випадку в карті самоаналізу будуть присутні питання, які спонукають не тільки до констатування якогось факту («так» чи «ні»), а й до їх якісного аналізу. Для цього у карту вводяться питання: «Чому?», «Що для цього треба зробити?», «Яким чином?» і т.д.

Опанувати рефлексивною культурою майбутній інженер-педагог може і під час проведення аналізу діяльності викладачів ВНЗ. Така форма розвитку рефлексії можлива за умови бажання самих викладачів застосувати карти аналізу їх діяльності. Ця робота потребує відповідної культури взаємодії і виступає водночас і виховним заходом. Як приклад, наведемо варіант анонімного анкетування, що може пропонуватись у кінці навчального заняття і передбачатиме кількісну оцінку діяльності викладача, який втілює у навчальний процес інноваційні технології (табл. 3.12).

Таблиця 3.12