Позовназаява

про визнання рішень незаконними

З урахуванням того, що на судовому засіданні 30.05.05 р. треіьою особою були надані копії спірних рішень, згідно з якими було з'ясовано, що державний акт на право постійного користування .землею від 07.12.2001 року ІІ-КВ № 000371 ТОП «Екс-Ліміт» видано на підставі рішень яких взагалі не існує, а суду надані Рішення Біжипської сільської ради з іншою нумерацією, ніж зазначено в акті, та як зазначено в Рішенні сесії сільської ради №252-XVTT-IV від 14.01.05 р. в державному акті недописали ще одне Рі­шення — від 23.08.01 р. № 67, яке також підлягає нашому оскарженню. В зв'язку з цим позивачі уточ­нюють та доповнюють свої позовні вимоги, шляхом викладення позовної лаяви н новій редакції.

Стаття 13 Конституції України гарантує кожному громадянину право користуватися земельними, вод­ними та іншими природними ресурсами, а також право на безпечне навколишнє природне середовище.

Ми, позивачі являємось власниками земельних ділянок Масиву садівничих товариств «Черешень­ки». Біля наших ділянок протікає р. Дніпро де ми завжди могли користуватися її водами для загальних потреб. Влітку 2002 року така єдина можливість була припинена незаконними рішеннями відповідача при наступних обставинах.

20 листопада 2000 р. Біжинська сільська Рада на сесії прийняла Рішення про затвердження проек­ту відведення земельних ділянок площею 15,0 га на право постійного користуваніія ТОВ «Екс-Ліміт» № 60-ХІІ-ХХШ (в державному акті стоїть № 51) під колективне садівництво. В подальшому Біжинсь-

141

ка сільська Рада прийняла наступне Рішення про затвердження проекту відведення земельних ділянок площею 1 га на право постійного користування ТОВ «Еке-Ліміт» від 23.08.2001 р. № 67 (в державно­му це рішення відсутнє) під розширення колективних садів та 30.11.2001 р. — Рішення № 93 (в дер­жавному акті стоїть № 83) про затвердження проекту відведення земельних ділянок площею 7,5 га на право постійного користування ТОВ «Екс-Ліміт» під розширення колективних садів масиву «Череше­нька». На підставі цих рішень 07.12.2001 року ТОВу «Екс-Ліміт» бук виданий Державний акт на пра­во постійного користування іемлсю ІІ-КВ № 000371. Зазначені рішення та Державний акт не відпові­дають Конституції України та законам України, в наступному.

1. Рішення порушують права позивачів щодо загального користування водам» р. Дніпро (Канівського водосховища)

Позивачі не мають можливості реалізувати в повній мірі свої права та законні інтереси щодо зага­льного водокористування, передбаченого ст.ст. 46, ч. 1 ст. 47 Водного кодексу, оскільки:

• територію, що прилягає з боку р. Дніпро до масиву «Черешеньки», площею 23,5 га, надано на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 07.12.2001 року ІІ-КВ № 000371 ТОВ «Нкс-Ліміт» (третій особі);

• дана територія ТОВ «Екс-Ліміт» з боку автомобільної дороіи огороджена суцільним залізобе­ тонним парканом, довжиною 1,5 км та висотою 2 м;

• на території, що користується ТОВ «Екс-лімІт», знаходиться охорона, яка забороняє прохід та проїзд; на залізобетонному паркані вивішені таблички, які сповіщають про заборону проходу та про­ їзду на територію;

• іншої можливості користування р. Дніпро у нас не мас можливості;

• планом розташування будівель та споруд не передбачені вільні проходи до р. Дніпро. Три проходи, які відмічені на плані заплановані лише для ви користання ТОВ «Екс-ліміт» і не являються місцями загального користування.

Таким чином, вздовж півтора кілометра ми не маємо можливості пройти до р. Дніпро для рекреа­ційних та побутових потреб, що є єдиним місцем для цього.

Проект Генерального плану забудови № 21103-ГП (додаток № 3), затверджений головним архіте­ктором Бориспільського району, передбачає лише один громадський пляж, що на плані розташування будівель та споруд позначено п. 86. Проте, згідно відповіді Головного державного санітарного лікаря Бориспільського району Київської області від 04.08.03 р. №02.1/896 (додаток №4) територія, яка пропонується під пляж для мешканців Масиву Садівничих товарисів «Черешеньки» знаходиться в ра­йоні скиду стічних вод Бортницької станції аерації, що є порушенням п. 4.З. СанПІН 4630-88 від 04.07.88 р. «Охорона поверхневих вод від забруднення»; згідно відібраних проб з р. Дніпро. Санітар-по-хімічні та мікробіологічні дослідження свідчать про те, що ступінь забруднення р. Дніпро на даній території вважається помірним, тобто свідчить про відому безпеку для культурно-побутового водоко­ристування па водних об'єктах.

Позивачі мають право користуватися р. Дніпро впродовж усісї ЇЇ протяжності (окрім заборонених місці.), оскільки це с виключною власністю народу і встановлення будь-яких перешкод с цьому є по­рушенням цього права, В даному випадку на р. Дніпро, що протікає вздовж території виділеної ТОВ «Екс-ліміг» реалізувати своє право на загальне водокористування взагалі не можливо, окрім виділено­го одного пляжу, де згідно санітарних норм купатися заборонено.

Згідно сг. 43 ВК порушені права водокористувачів підлягають поновленню.

Загальне водокористування (ст. 47 ВК) здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (ку­пання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами іа без падання відповідних дозволів.

Реалізувати право загального водокористування в іншому місці поза 1,5-кілометровою зоною не­можливо, оскільки:

• з одного боку їх території, розташований причал з відповідним обладнанням;

• 'і іншого боку, — очисні, технічні споруди, поблизу яких забороняється, згідно із санітар­ но-епідеміологічними нормами, забір води для питних або побутових потреб, купання та інші ви­ ди відпочинку.

2. Перевищення повноважень Ніжинською сільського Радою при приишті даних рішень

1) Як видно за затвердженим планом розташування будівель та споруд, проекти відведення, які були затверджені вищезазначеними рішеннями передбачають надання у користування земельних ді­лянок до урізу води продовж усієї території. Проте, згідно відповіді Головного управління земельних ресурсів КМДА від 09.12.03 р. № 03-23/27266 та наданого додатку (додаток № 2) вбачається, що межа м. Києва заходить на спірну територію, тобто від урізу коди ще є частина території м. Києва, а не сіль-

142

ської ради. Таким чином, Біжинська сільська Рада надала у постійне користування спірними рішення­ми ТОВ «Екс-Ліміт» частину земельної ділянки, що належить м. Києву.

2. Біжинська сільська рада, також, не мала права надавати землі водного фонду, тобто в прибере­ жній 100 метровій захисній смузі, так як згідно ч. З ст. 19 ЗК (в редакції 1992 р.) це відноситься до компетенції районної ради («Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район. Ра­ ди народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів: ... із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу»). Згідно ст. 79 ЗК (в редак­ ції 1992 р.) «Землі водного фонду, що є в користуванні водогосподарських підприємств і організацій, можуть надаватися за рішенням районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів у тимчасове користування для сінокосіння і риборозведення».

3. Виконавчий комітет Біжинської сільської ради перевищив свої повноваження при прийнятті Рішення №93 від 30.11.01 р. та Рішення №67 від 23.08.01 p., оскільки за ет. 26 п. 34 Закону "України «Про місцеве самоврядування» земельні питання вирішуються на пленарних засіданнях сільської ради, а не їх виконавчими комітетами.