15 Червня 2005 р.

Перегуда М. П.

137

ДОКУМЕНТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА

Позовна заява про визнання нечинними актів

Солом "ямський районний суд м. Києва

ПОЗИВАЧІ:

1. Чижняк Анатолій Миколайович

33335 м. Київ, вул. Сурикова, 85, к. 9, 39 тел. (067)222-22-22, e-mail: rub@ukr.net

2. Размірук Ніна Петрівна 33335 м. Київ,

вул. Сурикова, 85, к. 9, 40 тел. (097) 666-66-66, e-mail: rar@ukr.net

3. Пелегуз Віктор Іванович 33 м. Київ,

вул. Сурикова, 85, к. 55

тел. (050) 444-44-44,

e-mail: pcl@ukr.net

ВІДПОВІДАЧ:

Фонд державного майна України

11111, м. Київ, вул. Кутузова, 20/7

тел. 200-00-00

адреса електронної пошти невідома

ТРЕТЯ ОСОБА:

1) Відкрите акціонерне товариство

«Завод "Кузня"»

04176, м. Київ, вул. Електриків, 26 тел. 417-41-42, e-mail: kur@ukr.net

Позовна заява

про читання нечинними актів

Позивачі є мешканцями гуртожитку у 6. № 85 по вул. Сурикова у м. Києві. Так, позивач Чиж­няк Анатолій Миколайович проживає r гуртожитку з 1986 р. (на даний час він мешкає разом зі своєю сім'єю: дружиною Чижняк Любов Петрівною та неповнолітньою донькою), позивач РазмІ-рук Ніна Петрівна, працюючий пенсіонер ветеран праці (працювала тільки на «Заводі «Кузня») проживає в гуртожитку з квітня 1978 р. (на даний час вона мешкає разом зі своїм неповнолітнім сином), позивач Пелегуз Віктор Іванович проживає в гуртожитку і 1983 р. В зв'язку з порушен­нями прав та законних інтересів позивачів та інших мешканців гуртожитку, в тому числі прове­дення дій щодо продажу гуртожитку (що підтверджується копією об'яви з газети) та дій щодо виселення всіх мешканців гуртожитку без надання іншого жилого приміщення, був надісланий адвокатський запит від 13.12.2005 р. №03-31 до відповідача про отримання документів, які під-

138

тверджують приватизацію гуртожитку по вуп. Сурикова, 85. З триманих документів було з'ясовано, що частини певних актів відповідача підлягають визнання їх неправомірними та не­чинними з наступних підстав.

Наказом відповідача від 16.12.93 № 48-ДП прийнято рішення з приватизації цілісного майнового комплексу державного підприємства «Кузня». На виконання цього наказу відповідачем наказом від 31.01.94 № 18-1К було створено комісію з інвентаризації державного майна, шо входило до складу ці­лісного майнового комплексу зазначеного державного підприємства та наказом від 31.01.94 № 9-ГТК створено комісію з приватизації державного майна.

Комісією з інвентаризації було проведено інвентаризацію цілісного майнового комплексу держав­ного підприємства «Кузня», за результатами складено Протокол засідання інвентаризаційної комісії № 1 від 10.03.94, на підставі якого складено Акт оцінки вартості майна заводу «Кузня», який затвер­джено Розпорядженням відповідача від 27.04.94 № 32-РОМ. Рядок 16 цього Акту оцінки визначав су­му Індексації гуртожитків (залишкову вартість) у сумі 721 млн. крб.

Таким чином, відповідно до вкачаного Акту оцінки відповідачем внесено до статутного фонду ва­ртість гуртожитку по вул. Сурикова 85, м. Київ.

Факт включення вартості гуртожитку по вул. Сурикова, 85 м. Київ, вартістю 8 850,00 тис. крб., ін­вентарний номер 480025 підтверджується пунктом 263 Переліку нерухомого майна, переданого у вла­сність ВАТ «Завод» Кузня».

Наказом відповідача від 04.05.94 № 29-АТ «Про перетворення Київського державного підприємс­тва «Кузня» у ВАТ в процесі приватизації» Київське державне підприємство «Кузня» було перетворе­не у ВАТ в процесі приватизації.

Відповідно до пункту 228 Переліку об'єктів нерухомості за станом на 01.02.1994 p., які увійшли до статутного фонду ВАТ «Завод «Кузня» житловий будинок гуртожиток по вул. Сурикова, 5 м. Київ, вартістю 8 850,00 тис. крб., Інвентарний помер 480025, який був введений в експлуатацію 01.01.1960 р. увійшов до статутного фонду третьої особи.

Відповідно до пункту 232 «Перечня объектов недвижимости по состоянию на 01.11.2002 г. с уче­том индексации (1995— 1996 г.)» вартість гуртожитку по вул. Сурикова, 85 в м. Києві, інвентарний помер 480025 була проіндексована з урахуванням індексу інфляції (1995— 1996 p.).

Отже, на підставі зазначених актів та відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські това­риства» ВАТ «Завод «Кузня» набуло права власності на зазначений гуртожиток.

Вважаємо, Акт оцінки цілісного майнового комплексу ВАТ «Завод Кузня» в частині включення вартості гуртожитку, по вул. Сурикова, 85 до вартості цілісного майнового комплексу, що передається до статутного фонду ВАТ «Завод « Кузня» таким, що суперечить законодавству України. А саме, під час включення вартості гуртожитків до вартості цілісного майнового комплексу, відповідач застосо­вував Закон України «Про приватизацію державного майна», та інше законодавство, прийняте на ви­конання цього Закону.

Так, частиною 2 ст. З Закону України «Про приватизацію державного майна» в редакції, яка діяла на момент приватизації гуртожитку, чітко було визначено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів.

Виходячи з положень ст. 4 Житлового кодексу Української РСР до складу житлового фонду входять жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях. Жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі становить державний житловий фонд.

Статтями 127—131 Житлового кодексу УРСР та пунктом 3 Примірного положення про гур­тожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.86 № 208, передбачено, що гур­тожитки це спеціально споруджені або переобладнанні для цієї мети жилі будинки. Враховуючи, що такі жилі будинки належали підприємствам на праві повного господарського відання, то їх, тобто гу­ртожитки слід відносити до об'єктів державного житлового фонду.

Спеціальним законодавством, яке регулює приватизацію державного житлового фонду є Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду», Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» державний житловий фонд — цс житловий фонд місце­вих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському відан­ні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» кімнати в гур­тожитках не підлягають приватизації.

Таким чином, із вищевикладеного слідує висновок, шо гуртожитки як об'екти державного житлового фонду не підлягають приватизації.

Окрім того, на момент приватизації гуртожитків (включення їх вартості до статутних фондів ВАТ) діяв Закон Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 17.06.83 № 9500-Х «Про трудові колекти­ви і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями» стаття 16 якого ви­значає, що жила площа в будинках, споруджених за рахунок коштів фонду соціально-культурних за-

139

ходів і житлового будівництва, не може бути передана іншим організаціям або використана на інші цілі без згоди трудового колективу.

Таким чином, не дивлячись на заборону застосування Закону України «Про приватизацію держав­ного майна» на приватизацію гуртожитків, відповідач застосовував даний Закон та включив вартість гуртожитку по вул. Сурикова, 85 в м. Києві до вартості майна, що підлягає приватизації,

Враховуючи вишснаведене, акт відповідача— рядок 16 Акту оцінки, затвердженого Розпоря­дженням від 27.04.94 № 32-РОМ повинен бути визнаний неправомірним та нечинним в частині включення до зазначеної залишкової вартості гуртожитків вартість гуртожитку по вул. Сурикова, 85 в м. Києві, інвентарний номер 4X0025, у сумі 8850,00 тис. крб., оскільки він суперечить ст. ст. 4, 127—131 Житлового кодексу України, частині 2 ст. З Закону України «Про приватизацію держа­вного майна».

Враховуючи вищепаведене та відповідно ст. ст. 4, 127-131 Житлового кодексу України, частині 2 ст. З Закону України «Про приватизацію державного майна», ст. ст. 2, 17, 105 КАС,