Введення лікарських засобів на вушних турундах

Необхідні засоби:

1. Марлеві турунди довжиною 1-6 см (вчетверо складені смужки марлі).

2. Вушний (багнетоподібний) або колінчастий пінцет.

3. М едикаментозний середник (спиртові, масляні чи водні розчини, лініменти, мазі, пасти, гелі, суспензії, порошки тощо).

Введення вушних турунд краще проводити після очищення зовнішнього слухового проходу. Щоб випрямити і розширити слуховий прохід, лівою рукою відтягують вушну раковину назад і вгору. Правою рукою беруть вушний чи колінчастий пінцет, яким захоплюють турунду, відступивши на 1-1,5 см від її кінця. Пінцетом обережно вводять турунду у вухо і просувають вглиб слухового проходу. Виймають пінцет так, щоб частина туруни залишилась у слуховому проході, знову захоплюють турунду в іншому місці й обережно просувають її глибше (рис. 4.19). Слуховий прохід слід виповнювати турундою пухко, щоб не затримувати секрет в глибині проходу та не перешкодити його вентиляції. Зрозуміло, що всі вищеописані прийоми догляду за вухом потрібно виконуватись з дотриманням правил асептики.

У зовнішній слуховий прохід можна вводити сухі стерильні турунди, які будуть вбирати виділення з вуха, що має лікувальний ефект при багатьох вушних захворюваннях. Після того як турунда просочиться виділеннями, її слід замінити. При рясній гноєтечі вушні турунди замінюють кілька разів на добу, не допускаючи того, щоб турунда залишалась у вусі вологою. Якщо перед введенням турунду обробити лікарським середником (спиртові, масляні чи водні розчини, лініменти, мазі, пасти, гелі, суспензії, порошкитощо), то після введення на турунді цей середник буде діяти на 'овнішнє та середнє вухо. Але слід тільки частково нанести медикаментозний засіб на турунду (на один її край), щоб забезпечити лікувальну дію лікарської речовини та не порушити вентиляції давнішнього слухового проходу, а також зберегти можливість вбирати рідкий ексудат самою турундою.

Взяття мазка із зовнішнього слухового проходу

Необхідний засіб: стерильний ватний тампон, розміщений у стерильній пробірці.

Д ля взяття мазка з вуха слід користуватись тонким тампоном, на кінець стержня якого накручено незначну кількість вати таку, щоб можна було під контролем зору легко ввести в зовнішній слуховий прохід. У момент взяття мазка тампон виймають із стерильної пробірки і беруть в праву руку, лівою рукою відтягують вушну раковину обстежуваного назад і догори, а кінець тампона з накрученою на ньому ватою обережно заводять у зовнішній слуховий прохід приблизно на глибину 1-2 см (рис. 4.20). Якщо у вусі є рідкі виділення, вата на кінці стержня стає вологою, через вбирання частини вушних виділень. Якщо ж виділень немає, то обережним "витираючим" рухом беруть мазок зі стінок слухового проходу, намагаючись отримати шматочок засохлого на його шкірі секрету. Після цього тампон виймають з вуха і, не торкаючись його стерильною частиною ні до якого предмета, вводять у стерильну пробірку та оформляють "Направлення у бактеріологічну лабораторію".

Пробірку з тампоном і"Направленням " у короткий термін (до 2 год) доставляють у бактеріологічну лабораторію, де і буде виконано необхідне дослідження.