Фурункул носа

Фурункул – це запалення сальних залоз чи волосяних мішечків, розташованих в ділянці входу в ніс або на його зовнішній поверхні.

Збудниками найчастіше є стафілококи та стрептококи.

Причини: мікротравми шкіри входу в ніс, мацерація шкіри при гострому нежиті, фурункульоз, цукровий діабет чи порушення обміну речовин, загальне ослаблення організму.

• Клініка: - спонтанний біль в ділянці ураження,

• підвищення температури тіла.

При огляді:

• конусоподібне підвищення на одній із стінок входу в ніс чи його зовнішній поверхні,

• набряклість навколишніх тканин носа: щоки, верхньої губи, перенісся, верхньої чи нижньої повіки

• шкіра носа почервоніла, напружена і дуже чутлива,

• на 4-6 добу або пізніше фурункул розкривається, залишаючи заглибину, заповнену сірими некротичними масами (стержень)

Ускладненням є тромбоз печеристого синуса мозку, внаслідок поширеннч запального тромбозу з вен м’яких тканин обличчя на мозкові синуси.

Лікування

1. Категорично забороняється видавлювати з фурункула носа гній, оскільки це може призвести до внутрішньочерепних ускладнень

2. направити на лікування в стаціонар

3. змазують шкіру антисептичними мазями, або мазями, що містять антибіотики з глюкокортикоїдами,

4. хірургічне розкриття фурункула при появі гнійного стержня,

5. знеболювальні середники

6. антибактеріальна терапія ( антибіотики, сульфаніламіди)

7. фізіотерапевтичні процедури (фонофорез з гіоксизоновою маззю, солюкс, УФО, УВЧ).

Захворювання порожнини носа

Носова кровотеча

Залежно від причин розрізняють травматичні й симптоматичні кровотечі.

Причини:

1. Місцеві : – травматичні кровотечі при видаленні кірок з носа чи інші маніпуляції в порожнині носа

- тупа травма зовнішнього носа (удар, падіння)

- хірургічна чи вогнепальна травма

2. Загальні (симптоматичні кровотечі)

- захворювання крові (гемофілія, тромбоцитопенія )

- захворювання серцево-судинної системи (атеросклероз, гіпертонічна хвороба),

- захворювання нирок, печінки

- інфекційні хвороби ( грип, малярія)

- значне фізичне напруження,

- тривале перебування на сонці.

Риноскопія – поява крові з однієї чи обох половин носа або на задній стінці глотки.

Лікування залежить від ступеня та періодичності кровотечі, вдаються до таких заходів:

1. хворий сам собі притискає крила носа до носової перегородки на 3-5хв якщо кровотеча в передніх відділах носової перегородки,

2. введення в порожнину носа кровозупинних засобів ( гемостатичної губки; вати, зволоженої перекисом водню або феракрилу)

3. припікання місця кровотечі: трихлороцтовою кислотою, гальванокаутером, кристаликом марганцевокислого калію, концентрованим розчином ляпісу,

4. передня чи задня тампонада носа

5. перев’язка привідних артеріальних судин (зовнішньої сонної артерії або решітчастої артерії)

6. введення препаратів : вікасол, хлористий кальцій, єтамзилат, іпсилон-амінокапроновая кислота, переливання замороженої одногрупної плазми .

Сторонні тіла носа

Причини:

• у дітей, які ховають у порожнини носа дрібні іграшки чи їх частини, металеві кульки, зерна бобових, злаків, кісточки вишень и т.д.

• під час виробничих травм може потрапить уламки скла, металу, каміння,

• харчові продукти під час блювання чи прийому їжі у хворих з парезом м’якого піднебіння,

• п’явки, глисти потрапляють при купанні ,в забруднених водоймах чи питті забрудненої води.

Клініка: сторонні тіла можуть себе нічим не проявляти або такі симптоми:

1. утруднене дихання, переважно однобічне

2. слизисто-гнійні виділення з однієї половини носа, що мають неприємний запах і можуть мати домішки крові

3. мацерація шкіри входу в ніс,

4. кровотеча при тілах з гострими краями,

5. головний біль,

6. прогресуючий кератит – запалення рогівки ока.

Діагностика:

• стороннє тіло добре видно при передній риноскопії,

• при зондуванні зонд наштовхується на сторонню перешкоду,

• при тривалому перебуванні стороннього тіла у носі (роками) утворюються риноліти

Лікування

1. невеликі тіла видаляють при сильному сяканні носа,

2. округлі – зігнутим гачком

3. вклинені та сторонні тіла неправильної форми усувають пінцетом або носовими щипцями,

4. риноліти спочатку подрібнюють на фрагменти і видаляють щипцями частинами, великі –шляхом операції.

5. металеві – іноді видаляють електромагнітом

6. Увага! Не можна видаляти кулясті тверді предмети ( кісточки вишень, квасолю) пінцетом, бо це може привести до заштовхування вглиб і потрапляння його в дихальні шляхі.

Риніт ( нежить)

Риніт – запалення слизової оболонки носа. Розрізняють гострий і хронічний нежить.

Гострий риніт

Причини:

викликають віруси

- зниження місцевої і загальної реактивності організму

• активізація мікрофлори в порожнини носа

• переохолодження, пребування у приміщенні з надмірно нагрітим та сухим повітрям,

• підвищена контагіозність

Шлях поширення повітряно-крапельний і контактній (через руки, посуд, предмети). Інкубаційний період триває1-7 добу.

Клініка:

Розрізняють 3 стадії хвороби:

1 –суха стадія – на початку захворювання спостерігається легке нездужання, субфебрильна температура тіла, сухість і лоскотання в носі, чхання, легкий біль у глотці, відчуття стиснення голови, потім прогресуюче закладання носа. Слизова оболонка носа набуває пурпурно-червоного кольору, різко набрякає.

2 – стадія серозних виділень – характеризується рясними водянистими виділеннями з носа та значним закладенням носа, турбують головний біль та зниження нюху .Триває 2-3 доби.

3 – стадія слизисто-гнійних виділень – кількість виділень зменшується, вони стають слизовими, а при приєднанні бактеріальної інфекції – гнійними. Потім кількість виділень зменшується, носове дихання встановлюється. Триває ця стадія 2-3 доби.знеболювальні препарати

Ускладнення:

• можуть з’явитися симптоми «опускання» інфекції – поширення на глотку та гортань, що проявляється болем у горлі, охриплістю голосу, кашлем тощо (гостри фарингіт, г. ларинготрахеїт, ангіни),

• якщо у запальний процес залучаються навколоносові пазухи (гостри синусити), то з’являється біль в ділянці їх проекції (чолі, переніссі, щоках)

• якщо запалення розповсюджується на слухову трубу (гостри середні отити), виникає відчуття тиснення у вусі, відбувається зниження слуху.

• Можливий перехід у хронічну форму

Лікування

1. На початку захворювання його розвиток можна зупинити за допомогою потогінних та відволікальних засобів (гарячі гірчичні ванни для ніг і т.д.)

2. призначають судинозвужувальні засоби для закапування в ніс:

-0,1% розчин нафтизину, галазолін, санорин и т.д. Вони сприяють поліпшенню носового дихання , збереженню прохідності отворів навколоносових пазух носа, зменшенню набряку слизової оболонки слухової труби.

3. при головному болю призначають знеболювальні препарати: аскофен, пенталгін і др.

4. призначають аерозолі: інгаліпт, каметон, а також вдихання гарячого повітря ,

5. застосовують фізіотерапевтичні процедури: УВЧ на ніс, УФО ендоназально.

Хронічний риніт

Хронічний риніт - хронічне неспецифічне запалення слизової оболонки носа.

Причини:

• тривала дія зовнішніх шкідливих чинників ( пил, гази)

• розташовані поряд вогнища інфекції,

• викривлення перегородки носа ,

• захворювання внутрішніх органів

Розрізняють 3 форми хронічного риніту: катаральну, гіпертрофічну, атрофічну.

Хронічний катаральний риніт:

Клініка:

• спостерігаються рясні виділення з носа ,

• порушення прохідності носових ходів, зниження нюху,

• головний біль, розлади сну

При риноскопії: дифузна гіперемія і набряк слизової оболонки носа.

Лікування: ліквідація вогнищ запалення, радять уникати шкідливих чинників зовнішнього середовища, виключити паління тютюну, споживання алкогольних напоїв,

• призначають промивання носа розчином натрію хлориду (1чайная ложка на 1 склянку води)

• для зменшення набряку - 1-2-3-5% розчин протаргола або коларгола,

• змазування 1-2-3-5% розчина ляписа,

• фізіотерапия: ультразвук, УВЧ, ендоназальний електрофорез.