Лекція №3

Захворювання носа та навколоносових пазух.

План:

1. Хвороби зовнішнього носа.

2. Гостри і хронічні захворювання порожнини носа

3. Хвороби приносових пазух.

4. Риногенні ускладнення

К хворобам зовнішнього носа відносяться: опіки, відмороження носа, травми, фурункул .

Опіки носа

Опік – пошкодження шкірних покривів носа внаслідок дії високої температури, хімічних речовин або променевої радіації (сонця, кварцової лампи, променевої радіації). Часто опіки поєднуються з опіками обличчя.

Клініка: гострий, пекучий біль.

Виділяють 4 ступені опіків:

1 ступень – на місці опіку відзначаються почервоніння та набряк шкіри. Ці симптоми зникають звичайно через 2-3 доби.

2 ступень – на шкірі з’являються пухирі, заповнені прозорою рідиною. Загоєння настає через 5-6діб і пізніше.

3 ступень – виникає некроз всієї товщі шкіри. Ділянки опіку набувають темно-червоного забарвлення, хворого турбує нестерпний біль.

4 ступень – характеризується змертвінням шкіри та розміщених глибше тканин.

Стан і лікування хворого залежить від ступеня опіку та його поширеності.

1. При термічних опіках змащують опікову поверхню вазеліновою, ланоліновою або іншою індиферентною маззю.

2. При хімічних опіках промивають поверхню чистою водою та нейтралізують дію агресивної речовини антидотами: кислот – лугами (2% розчин гідрокарбонату натрію, мильної води тощо), а лугів – кислотами (1-2% розчин оцтової або лимонної кислоти).

3. Знеболювальні засоби.

4. Мазеві пов’язки (мазь Вишневського, антибактеріальні мазі)

5. Введення протиправцевої сироватки.

Відмороження носа

Відмороження виникає при місцевій дії низької температури (холоду) на зовнішній ніс .

Ступені відмороження:

1 ступень – шкіра носа стає блідою, чутливість її знижується, біль спочатку незначний, потім посилюється;

2 ступень – з’являються набряк та виражене почервоніння шкіри, на ній утворюються пухирі, біль стає вираженим;

3 ступень – виникають ділянки некрозу й утворюються виразки преважна по вільному краю ніздрів.

При 2 та 3 ступенях відмороження можливе загальне нездужання та підвищення температури тіла.

Лікування

1. При 1 ступені відмороження розтирають ніс у холодному приміщенні до появи почервоніння.

2. Примочки оцтовою водою ( 1столовая ложка оцту на 1л води)

3. Змащування уражених ділянок 10% стрептоцидовою й альбуцидовою мазями.

4. При відмороженні 2 і 3 ступенів користуватись бальзамом Шостаковського чи маззю з антибіотиком та глюкокортикоїдом.

Травми

Характер пошкодження залежить від величини діючої сили, напрямку та характеру травмуючого агента. Це можуть бути : забій м’яких тканин носа, рани шкіри носа або порушення цілісності хрящового і кісткового скелета зовнішнього носа

Причини:

• Дія тупого механічного агента ( при падінні, ударі кулаком або тупим предметом)

• Дія гострого травмуючого агента (колючі, ріжучі предмети)

• Вогнепальні поранення.

Клиника

1. набряк м’яких тканин носа

2. синюшність м’яких тканин носа, верхньої і нижньої повік.

3. носова кровотеча

4. утруднення носового дихання, втрата або зниження нюху

5. сльозотеча

6. носова лікворея – виділення через ніс прозорої спинномозкової рідини, що витикає при пошкодженні ситоподібної пластинки решітчастої кістки.

При огляді : носова кровотеча, деформація зовнішнього носа (при переломі кісток), дефект тканин і забійно-рвані рани носа.

При передній риноскопії частіше виявляють заповнення порожнини носа кров’яними згустками, уривками слизової оболонки, уламки кістки чи шматочки хряща.

При переломах кісток носа можна визначити крепітацію кісткових уламків та патологічну рухомість зовнішнього носа. При цьому можливо зміщення всієї піраміди вбік або вдавлення спинки носа – сідлоподібний ніс. На рентгенограмі носа можна побачити місце перелому носових кісток.

Травми носа досить часто супроводжуються різноманітними ускладненнями: деформацією зовнішнього носа, гематомою, абсцесом носової перегородки, внутришньочерепними ускладненнями (менінгітом, синус-тромбозом, абсцесом мозку).

Лікування :- Лікувальні заходи залежать від виду ураження і його об’єму та наявності ускладнень. Вони включають:

1. зупинку кровотечі

2. знеболювальні та протишокові засоби.

3. первинну хірургічну оброку рани

4. місцеву і загальну антибіотикотерапію

5. Введення протиправцевої сироватки

6. ушивання рани тонким шовним матеріалом після видалення сторонніх тіл

7. При переломах із зміщенням виконують репозицію кісткових уламків не пізніше 5-7 діб після травми, оскільки у пізніші строки уламки кісток зростаються між собою, що значно утруднює їх репозицію .Після репозиції необхідно виконати передню тампонаду носа.