Лекція

Тема: Внутрішньочерепні отогенні ускладнення

План:

1. Отогенні внутрішньочерепні ускладнення.

2. Нейросенсорна приглухуватість.

3. Глухота та глухонімота.

Отогенні внутрішньочерепні ускладнення є важкими, життєво небезпечними захворюваннями. Вони виникають у результаті проникнення інфекції з вуха у порожнину черепа. В таких випадках може виникнути : менінгіт, абсцес мозку і мозочка, синус-тромбоз, абсцес півкуль великого мозку, арахноїдит.

Причина: гостри та хронічні середні отити.

Етіологія: причиною отогенних ускладнень є ті самі мікроби які спричинили отит. У разі гострого отиту переважають стафілококи, стрептококи, пневмококи. У разі хронічного крім того виділяють протей, синьогнійну

паличку тощо.

Шляхи проникнення інфекції у порожнину черепа:

1. контактний, коли в результаті руйнування кісткових стінок середнього чи внутрішнього вуха виникає безпосередній контакт запального вогнища з оболонками мозку.

2. гематогенний чи лімфогенний, коли інфекція проникає у порожнину черепа з плином крові чи лімфи.

3. периневральний чи периваскулярний , коли запальний процес розповсюджується у підоболонковий простір по каналах, що природно існують у скроневій кістці ( де проходять нерви, судини тощо.

Патогенез: залежно від етапів поширення інфекції з вуха в порожнину черепа послідовно можуть утворюваться гнояки, розташовані назовні від твердої мозкової оболонки (екстрадуральний абсцес), між оболонками головного мозку (субдуральний абсцес). Запальний процес може переходити на венозну пазуху – виникає синус-тромбоз. Якщо інфекція проникає глибше, то розвивається розлитий гнійний менінгіт. До гнійного процесу може залучаться навіть речовина головного мозку, що призводить до утворення абсцесів півкуль головного мозку і мозочка.

Отогенний гнійний менінгіт.

Це запалення оболонок головного мозку. Уражуються павутинна і судинна мозкові оболонки. Інфекція проникає із середнього та внутрішнього вуха. Залежно від ексудату буває гнійний і серозний.

Клініка:

- виражений головний біль, який посилюється під час будь-якого зовнішнього подразнення, наприклад під час дотику до шкіри хворого, голосних звуків, яскравого освітлення.

- нудота, блювання виникають часто на висоті головного болю і не пов’язані зі вживанням їжі,

- Т тіла 38,5-39, тахіпное, пульс прискорений , відповідає підвищенню Т

- загальний стан хворого важкий, може спостерігатися затьмарення свідомості, що переходить в марення,

- хворі нерідко набувають пози курка рушниці або лягавого собаки, вони лежать на боці або на спині із зігнутими ногами і закинутою головою,

Характерними є менінгеальні симптоми, або менінгеальні знаки:

1. Ригідність потиличних м’язів – неможливість дістати підборіддям до яремної виразки.

2. Симптом Керніга – хворому , який лежить на спині, згинають ноги в кульшовому і колінному суглобах, потім намагаються розігнути ногу в коліні – у разі менінгіту нога розгинається не повністю

3. Симптоми Брудзінського :верхній - під час дослідження ригідності потиличних м’язів ноги хворого згинаються і підтягуються до живота, нижній – під час розгинання однієї ноги хворого інша нога водночас згинається в колінному і кульшовому суглобах.

4. спостерігається випинання очних яблук, різні розміри правої і лівої зіниць.

Діагностика: - в аналізу крові – ознаки запалення

• при спинномозковій пункції рідина витікає під підвищеним тиском, каламутна та містить багато клітинних елементів, іноді – бактерії.

Синустромбоз і отогенний сепсис.

У разі гнійного запалення середнього вуха інфекція генералізується, мікроби проникають в кров, виникає сепсис. Частіше це буває в результаті синус-тромбозу.

Клініка: симптоми поділяють на 2 групи:

1. загальні симптоми

2. вогнищеві симптоми, зумовлені ураженням сигмоподібної пазухи.

Загальні симптоми:

• відбувається швидке збільшення Т до 39-41 С, що супроводжується ознобом, після цього через декілька годин Т швидко (критично) знижується, що супроводжується проливним потом. Таких підвищень Т протягом доби може бути кілька.

• пульс збільшується відповідно до Т.

• порушення функції ЦНС (ступор, кома)

• шкіра хворого бліда із землистим відтінком, може бути жовтяничність шкіри і склер,

• в аналізі крові – лейкоцитоз, зміщення формули вліво

• ознобу, де виявляють збудника

• мікроби розносяться за ходом кров’яного русла й осідають в інших органах, виникають гнояки в легенях, суглобах, а також спостерігаються септичні ураження серця, нирок, печінки, травного тракту тощо. Відзначається збільшення селезінки. Найчастіше хворі помирають від легеневих ускладнень.

Вогнищевиі симптоми:

• спостерігається набряк і болісність м’яких тканин по задньому краю соскоподібного відростка,

• болісність під час пальпації шиї з хворого боку,

• часто голова хворого нахилена в бік ураження.