Тема № 22 Лабораторна діагностика венеричних хвороб. Лікування сифілісу.

1. Сифіліс спричинюється:

1. Синьогнійною паличкою;

2. Стрептококом;

3. Стафілококом;

4. Кишковою паличкою;

5. Блідою трепонемою.*

2. Основні ознаки сифілісу:

1. М'який шанкер;

2. Твердий шанкер;*

3. Поліаденіт;*

4. Регіонарний лімфаденіт;*

5. Негативні серологічні реакції;

6. Позитивні серологічні реакції;*

7. Сифіліди.*

3. Найнадійнішим методом діагностики третинного сифілісу є:

1. Дослідження матеріалу, узятого з дна виразки;

2. Дослідження спинномозкової рідини;

3. Дослідження крові (реакція Вассерманна);

4. Реакція іммобілізації блідих трепонем;*

5. Осадові реакції.

4. Найбільш специфічним серологічним тестом на сифіліс є:

1. Реакція імунофлюоресценції;

2. Реакція іммобілізації блідих трепонем;*

3. Реакція Вассермана з трепонемним антигеном;

4. Реакція Вассермана з кардіоліпіновим антигеном;

5. Мікрореакція.

5. Кого слід обстежити (серологічне дослідження крові) за підозри на природжений сифіліс:

1. Батька;

2. Мати;*

3. Дитину;*

4. Братів і сестер дитини;

5. Родичів матері;

6. Родичів батька.

6. Вкажіть кратність і терміни обстеження вагітних на сифіліс (реакція Вассерманна):

1. Не менше ніж 2 рази в першу та другу половину вагітності;*

2. Через кожні 2 міс.;

3. Одноразове дослідження крові перед пологами;*

4. Одноразове дослідження крові в II триместрі вагітності.

7. На прийом з’явилася жінка 22 років із скаргами на виникнення виразки на великій статевій губі. Суб’єктивні відчуття відсутні. В анамнезі – місяць тому був статевий контакт з малознайомим чоловіком. Яке дослідження необхідно зробити в першу чергу для встановлення діагнозу?

1. Обстеження на бліду трепонему;*

2. Обстеження на гонококи;

3. Обстеження на трихомонади;

4. Обстеження на гриби;

5. Обстеження на хламідії.

8. Серологічне обстеження вагітних у першій та другій половині вагітності проводять:

1. У шкірно-венерологічному диспансері;

2. У пологовому відділенні;*

3. У гінекологічному відділенні;

4. У жіночій консультації;*

5. У фельдшерсько-акушерському пункті.

9. Після контакту з хворим на сифіліс реакція Вассермана стає позитивною через:

1. 1 тиждень;

2. 2 тижні;

3. 4-5 тижнів;

4. 6-8 тижнів;*

5. 9-10 тижнів.

10. Після появи твердого шанкеру реакція Вассермана стає позитивною через:

1. 1 тиждень;

2. 2 тижні;

3. 3-4 тижні;*

4. 5-6 тижнів;

5. 8-9 тижнів.

11. Які серологічні реакції можуть бути позитивними у разі первинного серонегативного сифілісу?

1. РІФ;*

2. РВ;

3. РІФ, РІБТ;

4. РІБТ;

5. КСР.

12. Яке дослідження застосовується в повсякденній практиці для виявлення блідої трепонеми?

1. Культивування на живильних середовищах;

2. Забарвлення по Романовському-Гімзе;

3. Забарвлення метиленовим синім;

4. Дослідження нативних препаратів у темному полі зору мікроскопу;*

5. Сріблення по Морозову.

13. Після зараження на сифіліс, зазвичай, реакція Вассермана стає позитивною через:

1. 3-4 тижні;

2. 6-8 тижнів;*

3. 9-12 тижнів;

4. 3-4 місяці;

5. 2-4 роки.

14. Які фізіологічні секрети та екскрети можуть бути заразні при сифілісі?

1. Слина;*

2. Піт;

3. Сеча;

4. Молоко;*

5. Сперма.*

15. Які серологічні реакції можуть бути позитивними при первинному серопозитивному сифілісу?

1. Експрес- метод;*

2. РІФ;*

3. РВ;*

4. РІБТ;

5. КСР.*

16. Які серологічні реакції можуть бути позитивними при вторинному рецидивному сифілісі?

1. Експрес-метод;*

2. РІФ;*

3. Реакція Вассермана з кардіоліпіновим антигеном;*

4. РІБТ;*

5. Реакція Вассермана з трепонемним антигеном.*

17. Для постановки діагнозу первинного серопозитивного сифілісу поряд із клінікою необхідні позитивні результати наступних реакцій:

1. РІФ;

2. РІБТ;

3. Мікрореакції;

4. Вассермана.*

18. Які серологічні реакції будуть позитивними у разі вторинного свіжого сифілісу:

1. Експрес-метод;*

2. РІФ;*

3. РВ;*

4. РІФ, РІБТ;*

5. Негативні всі реакції.

19. Діагноз сифілісу завжди базується на слідуючих ознаках:

1. Наявності клінічних проявів;

2. Даних анамнезу;

3. Даних лабораторних досліджень;

4. Всі ствердження вірні.*

20. До лабораторних методів діагностики сифілісу відносять:

1. Виявлення збудника хвороби у висипних елементах;

2. Серодіагностика сифілісу;

3. Реакція мікропреципітації;

4. Реакція імунофлюоресценції;

5. Реакція імобілізації блідих трепонем;

6. Все перераховане вірно.*

21. Для експрес - діагностики сифілісу використовують таку реакцію:

1. РВ;

2. РМП;*

3. РІФ;

4. РІБТ.

22. Реакція іммобілізації блідих трепонем ставиться з метою:

1. Підтвердження діагнозу первинного сифілісу;

2. Підтвердження діагнозу вторинного свіжого сифілісу;

3. Підтвердження діагнозу прихованого сифілісу;*

4. Контролю за лікуванням;

5. Вирішення питання про зняття хворого з обліку.

23. Критеріями виліковності вважають:

1. Якість проведеного лікування;

2. Дані клінічного обстеження (шкіра, слизові оболонки, внутрішні органи, нервова система, органи чуття);

3. Дані лабораторного дослідження (КСР, РІФ, РІБТ);

4. Все перераховане вірно.*

24. Реакція Вассермана базується на основі:

1. Гемолізу;*

2. Жовто-зеленого світіння блідих трепонем;

3. Розпізнавання хибнопозитивних результатів стандартних серологічних реакцій.

25. Основними із специфічних протисифілітичних засобів нині є всі із перерахованих, окрім:

1. Пеніцилін;

2. Біцилін;

3. Ретарпен;

4. Екстенцилін;

5. Тетрациклін.*

26. До неспецифічних засобів, для лікування сифілісу належать:

1. Імунні препарати (тимоген, тималін, лаферон, метилурацил);*

2. Стимулюючі засоби (пірогенал, алое, ФіБС, плазмол, екстракт плаценти тощо);*

3. Вітамінотерапія;*

4. Препарати резерву.

27. Для лабораторного дослідження можуть бути взяті виділення із:

1. Висипних елементів;*

2. Пунктату лімфовузлів;*

3. Сироватки крові; *

4. Спинномозкової рідини;*

5. Лусочки з папульозних сифілідів.

28. Критерії виліковності сифілісу:

1. Усі хворі після лікування підлягають диспансерному нагляду;*

2. Щоквартально протягом перших двох років;*

3. 1 раз у 6 міс. протягом третього року нагляду хворим проводиться клініко-серологічне обстеження, після чого їх знімають з обліку;*

4. Протягом 3 років;*

5. Протягом 5 років.

29. Основними препаратами для лікування хворих сифілісом є:

1. Препарати пеніциліну;*

2. Препарати тетрацикліну;

3. Препарати еритроміцину;

4. Макроліди.

30. Для сифілісу прихованого раннього при різко позитивній реакції Вассермана характерним є:

1. Низький титр реагинів;

2. Високий титр реагинів;*

3. Титр реагинів значення не має.

31. До побічних явищ при лікуванні сифілісу пеніциліном відносяться всі перераховані, крім:

1. Анафілактичного шоку;

2. Токсидермії;

3. Кропивниці;

4. Кандидозу;

5. Алопеції.*

32. У хворого підозрюється сифіліс вторинний рецидивний. КСР слабко позитивні. Необхідно використовувати наступні реакції:

1. Реакцію Колмера;

2. Реакцію імунофлюоресценції;

3. Реакцію іммобілізації блідих трепонем;*

4. Мікрореакцію;

5. Реакцію Вассермана з кардіоліпіновим антигеном.

33. Хворим гонореєю з невиявленим джерелом зараження, але таким, що мають постійне місце проживання й роботу:

1. Превентивне протисифілітичне лікування проводиться;

2. Превентивне протисифілітичне лікування не проводиться;

3. Клініко-серологічний контроль здійснюється протягом 3 місяців;*

4. Клініко-серологічний контроль здійснюється протягом 6 місяців;

5. Вірно 2) і 3).