- •Методичні розробки для дистанційного навчання з предмету «Дерматологія, венерологія» для студентів медичного факультету
- •Тема № 1 Методика обстеження дерматологічного хворого. Деонтологія в практиці дерматовенеролога.
- •Пальпація;*
- •Тема № 2 Анатомія, гістологія і фізіологія нормальної шкіри. Патогістологія.
- •Кератин;
- •Кератогіалін;
- •Меланін;
- •Меланін;*
- •Тема № 3 Первинні та вторинні морфологічні елементи висипу.
- •Тема № 4 Псоріаз. Червоний плоский лишай. Етіопатогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 5 Короста. Вошивість. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 6 Вірусні дерматози. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 7 Піодермія. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •З перерахованих клінічних ознак виберіть характерні для стрептококового (і), стафілококового (II) та вульгарного імпетиго (пі):
- •Які з лікувальних процедур і призначень Ви вважаєте неправильними при піодерміях:
- •Тема № 8 Кератомікози. Кандидози. Клініка. Лікування. Профілактика. Класифікація мікозів. Лабораторна діагностика мікозів.
- •Діаскопія
- •Тема № 9 Дерматофітії Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 10 Колагенози. Червоний вовчак. Склеродермія. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 11 Нейродерматози. Атопічний дерматит. Пруріго. Кропив`янка. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 12 Дерматити. Токсидермії.. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Усе перераховане вірно.*
- •Усе перераховане вірно.*
- •Усе перераховане вірно.*
- •Тема № 13 Екзема. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Усе перераховане вірно.*
- •Тема № 14 Пухирчаті дерматози. Багатоформна ексудативна еритема. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування.Базові тестові завдання кафедри.
- •Проба Бальцера;
- •Тема № 18 Методика обстеження венеричного хворого. Збудник сифілісу. Шляхи передачі інфекції. Патогенез. Експериментальний сифіліс. Класифікація.
- •Тема № 19 Первинний період сифілісу.
- •Тема № 20 Вторинний період сифілісу.
- •Тема № 21 Третинний період сифілісу. Природжений сифіліс.
- •Тема № 22 Лабораторна діагностика венеричних хвороб. Лікування сифілісу.
- •Тема № 23 Гонорея та негонорейні уретрити у чоловіків. Принципи терапії та профілактики.
- •Проба Бальцера;
- •Література:
- •Айзятулов р. Ф. Сифилис. -Донецьк:"Донеччина",1998.- 227с.
- •Буллезные дерматозы. Н.А. Торсуев, н.Д. Шеклаков, в.Н. Романенко. М.: Медицина, 1979, с. 296.
Тема № 19 Первинний період сифілісу.
Які можливі шляхи передачі сифілісу?
Статевий;*
Побутовий;*
Гемотрансфузійний;*
Фекально-оральний;
Трансплацентарний.*
Які фізіологічні секрети та екскрети можуть бути заразні при сифілісі?
Слина;*
Піт;
Сеча;
Молоко;*
Сперма.*
Інкубаційний період при сифілісі триває:
2-4 роки;
3-4 тижні;*
6-8 тижнів;
10 днів;
9-12 тижнів.
Причиною подовження інкубаційного періоду може бути прийом:
Сульфаніламідних препаратів;
Антибіотиків;*
Метронідазолу;*
Полівітамінних препаратів;
Дезинфікуючих засобів.
Укорочення інкубаційного періоду сифілісу спостерігається:
При розвитку ускладненого вторинною інфекцією твердого шанкеру;
При розвитку атипово розташованих твердих шанкерів;
При розвитку множинних твердих шанкерів;
При розвитку виразкових твердих шанкерів;
При наявності важкої супутньої інфекції.*
Які серологічні реакції можуть бути позитивними у разі первинного серонегативного сифілісу?
РІФ;*
РВ;
РІФ, РІБТ;
РІБТ;
КСР.
Прояв якого періоду сифілісу виникає при “трансфузійному” сифілісі?
Інкубаційного;
Первинного;
Вторинного;*
Третинного;
Природженого.
Які серологічні реакції можуть бути позитивними при первинному серопозитивному періоді сифілісу?
Експрес-метод;*
РІФ;*
РВ;*
РІБТ;
КСР.*
Після зараження на сифіліс, зазвичай, реакція Вассермана стає позитивною через:
3-4 тижні;
6-8 тижнів;*
9-12 тижнів;
3-4 місяці;
2-4 роки.
Розвиток сифілісу без шанкеру можливий у разі:
Прийому антибіотиків особами, що знаходяться в інкубаційному періоді;
Супутньої важкої інфекції;
Переливання крові;*
Побутового шляху зараження;
Гомосексуального контакту.
При сифілісі береться матеріал для дослідження на бліду трепонему з:
Твердого шанкеру;*
Ерозивно-папульозних сифілідів;*
Розеол;
Гум;
Горбикового сифіліду.
З погляду передачі інфекції, найбільш заразними при сифілісі можуть бути висипання:
Шанкер;*
Розеола;
Ерозивні папули;*
Лейкодерма;
Гума.
Подовження інкубаційного періоду сифілісу спостерігається:
При супутніх інфекційних захворюваннях;
При біполярному розташуванні твердих шанкерів;
При лікуванні пеніциліном, тетрацикліном супутніх захворювань в інкубаційний період сифілісу;*
При лікуванні сульфаніламідами супутніх захворювань в інкубаційному періоді сифілісу;
При лікуванні противірусними препаратами.
До типових різновидів шанкеру відносяться:
Шанкер-панарицій;
Гігантський шанкер;*
Корковий шанкер;*
Шанкер-амигдаліт;
Індуративний набряк.
При первинному сифілісі після появи твердого шанкеру регіонарний склераденіт розвивається через:
2-3 дні;
5-8 днів;*
9-12 днів;
14-16 днів;
24-26 днів.
Шанкер-амигдаліт представляє собою:
Ерозію мигдалини;
Виразку мигдалини;
Збільшену у розмірах гіперемовану мигдалину;*
Збільшену у розмірах звичайного кольору мигдалину;
Звичайного розміру гіперемовану мигдалину.
Первинний період сифілісу триває:
2-3 тижні;
4-5 тижнів;
6-8 тижнів;*
8-10 тижнів;
9-12 тижнів.
Для постановки діагнозу первинного серопозитивного сифілісу поряд із клінікою необхідні позитивні результати наступних реакцій:
РІФ;
РІБТ;
Мікрореакції;
Вассермана.*
У первинному періоді сифілісу в хворих можуть зустрічатися всі ознаки, крім:
Твердого шанкеру;
Еритематозної ангіни;*
Склераденіту;
Позитивної реакції Вассермана;
Негативної реакції Вассермана.
До ускладнень твердого шанкеру відносяться всі різновиди, крім:
Баланіт;
Вульвовагініт;
Фімоз;
Індуративний набряк;*
Фагеденізм.
При гістологічному дослідженні сифілідів основні зміни виявляються у:
Епідермісі;
Кровоносних та лімфатичних судинах шкіри;*
М’язах;
Підшкірно-жировій клітковині;
Дермі.
Після контакту з хворим на сифіліс твердий шанкер з'являється через:
1 тиждень;
2 тижні;
3-5 тижнів;*
6-7 тижнів;
8-9 тижнів.
До атипових форм твердого шанкеру не відносяться:
Твердий шанкер на шийці матки;*
Індуративний набряк;
Шанкер-панарицій;
Шанкер-амігдаліт;
Щілиноподібний шанкер.*
Зменшення тривалості інкубаційного періоду може спостерігатись при наступних супутніх захворюваннях:
Туберкульоз;*
СНІД;*
Пневмонія;
Виразкова хвороба шлунку;
Гонорея.
Твердий шанкер - це:
Ерозія;*
Пустула;
Папула;
Виразка;*
Тріщина.
Основні клінічні прояви первинного періоду сифілісу:
Загальна інтоксикація;
Твердий шанкер;*
Реґіонарний лімфаденіт;*
Порушення травлення;
Реґіонарний лімфангіт.*
Різновиди твердого шанкеру:
Шанкер- відбиток;*
Гігантський;*
Карликовий;*
Дифтеритичний;*
Кірковий.*
Екстрагенітальне розташування твердого шанкеру можливе на:
Будь-якій ділянці шкіри та слизової;*
Шкірі долоней;
Шкірі ліктьових суглобів;
Слизовій оболонці ротової порожнини;
Анусі.
В результаті захворювання на сифіліс розвивається імунітет:
Вроджений;
Набутий;
Природній;
Нестерильний;*
Інфекційний.*
Основні клінічні ознаки твердого шанкеру:
Щільна ерозія;*
Болючість;
Відсутність суб’єктивних відчуттів;*
Кровоточивість;
Чіткі межі.*
Кількість множинних твердих шанкерів може сягати:
3;
6;
2;
Не більше 10;*
Більше 10.
Твердий шанкер необхідно диференціювати з:
Піодермією;*
Коростою;*
Раком;*
Васкулітом;
Герпесом.*
Щілиноподібний твердий шанкер може локалізуватись в:
Кутках рота;*
Міжпальцьових складках;*
Анусі;*
Рогівці ока;
Шкірі долоней.
Ерозивний шанкер Фольмана розташовується на:
Голівці статевого члена;*
Волосистій частині голови;
Шкірі статевих органів;
Навколо пупка;
Будь де.
Бубон –це:
Шанкер;
Лімфаденіт;*
Лімфангоіт;
Запальна папула;
Виразка.