- •Методичні розробки для дистанційного навчання з предмету «Дерматологія, венерологія» для студентів медичного факультету
- •Тема № 1 Методика обстеження дерматологічного хворого. Деонтологія в практиці дерматовенеролога.
- •Пальпація;*
- •Тема № 2 Анатомія, гістологія і фізіологія нормальної шкіри. Патогістологія.
- •Кератин;
- •Кератогіалін;
- •Меланін;
- •Меланін;*
- •Тема № 3 Первинні та вторинні морфологічні елементи висипу.
- •Тема № 4 Псоріаз. Червоний плоский лишай. Етіопатогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 5 Короста. Вошивість. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 6 Вірусні дерматози. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 7 Піодермія. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •З перерахованих клінічних ознак виберіть характерні для стрептококового (і), стафілококового (II) та вульгарного імпетиго (пі):
- •Які з лікувальних процедур і призначень Ви вважаєте неправильними при піодерміях:
- •Тема № 8 Кератомікози. Кандидози. Клініка. Лікування. Профілактика. Класифікація мікозів. Лабораторна діагностика мікозів.
- •Діаскопія
- •Тема № 9 Дерматофітії Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 10 Колагенози. Червоний вовчак. Склеродермія. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 11 Нейродерматози. Атопічний дерматит. Пруріго. Кропив`янка. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 12 Дерматити. Токсидермії.. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Усе перераховане вірно.*
- •Усе перераховане вірно.*
- •Усе перераховане вірно.*
- •Тема № 13 Екзема. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Усе перераховане вірно.*
- •Тема № 14 Пухирчаті дерматози. Багатоформна ексудативна еритема. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування.Базові тестові завдання кафедри.
- •Проба Бальцера;
- •Тема № 18 Методика обстеження венеричного хворого. Збудник сифілісу. Шляхи передачі інфекції. Патогенез. Експериментальний сифіліс. Класифікація.
- •Тема № 19 Первинний період сифілісу.
- •Тема № 20 Вторинний період сифілісу.
- •Тема № 21 Третинний період сифілісу. Природжений сифіліс.
- •Тема № 22 Лабораторна діагностика венеричних хвороб. Лікування сифілісу.
- •Тема № 23 Гонорея та негонорейні уретрити у чоловіків. Принципи терапії та профілактики.
- •Проба Бальцера;
- •Література:
- •Айзятулов р. Ф. Сифилис. -Донецьк:"Донеччина",1998.- 227с.
- •Буллезные дерматозы. Н.А. Торсуев, н.Д. Шеклаков, в.Н. Романенко. М.: Медицина, 1979, с. 296.
Феномен Кебнера;
Симптом Нікольського;*
Проба Бальцера;
Реакція Манту;
Ізоморфна реакція.
Найбільш характерними морфологічними елементами для герпетиформного дерматозу Дюринга є:
Еритематозні плями;
Папули;
Пухирі;
Везикули;
Все перераховане вірно.*
В якому шарі шкіри розташовані пухирі у разі істинної пухирчатки?
Сосочковому;
Базальному;
Остистому;*
Зернистому;
Роговому.
Акантолітичні клітини за методом Тцанка виявляють за допомогою дослідження:
Гістологічного;
Бактеріологічного;
Цитологічного;*
Флуоресцентного;
Серологічного.
Акантолізіс – це:
Розплавлення міжклітинних сполучень у остистому шарі;*
Дегенеративні зміни у остистому шарі;
Потовщення рогового шару;
Розростання зернистого шару;
Порушення процесу зроговіння та збереження ядер в клітинах рогового шару.
Зазначте первинний морфологічний елемент, типовий для вульгарної пухирчатки:
Пухир;*
Мікровезикула;
Папула;
Urtica;
Пустула.
Пухирі у разі істинної пухирчатки розміщуються:
Субкорнеально;
Інтраепідермально;*
Субепідермально;
Субдермально;
Субгіподермально.
При дослідженні по Тцанку матеріал забарвлюють за методом:
Грама;
Ціля-Нільсена;
Романовського-Гімзе;*
Буррі;
Морозова.
Акантолітичні клітини за методом Тцанка виявляють у:
Нативному препараті;
Гістологічному препараті;
Мазку-відбитку;*
Аналізі крові;
Серологічному дослідженні.
У разі локалізації висипів при істинній пухирчатці на слизовій рота, патогістологічні зміни (акантолізіс) відбуваються у:
Зернистому шарі;
Остистому шарі;*
Базальному шарі;
Власне пластинці слизової;
Підслизовому шарі.
Найбільш типова локалізація висипів при вульгарній пухирчатці:
Волосиста частина голови;
Обличчя;
Слизова оболонка порожнини рота;*
Лікті та коліна;
Долоні та підошви.
Для підтвердження діагнозу герпетиформного дерматозу Дюринга необхідно провести шкірну пробу для визначення підвищеної чутливості до:
Сульфаніламідів;
Антибіотиків;
Новокаїну;
Йодидів;*
Бромідів.
Які ознаки характерні для герпетиформного дерматозу Дюринга?
Рецидивуючий перебіг;*
Поліморфізм висипів;*
Різка сверблячка;*
Позитивний симптом Нікольського;
Часте ураження слизових оболонок.
До клінічних різновидів акантолітичної пухирчатки відносяться:
Вульгарна;*
Псоріазіформна;
Вегетуюча;*
Пустульозна;
Себорейна.*
Пухирі у разі дерматозу Дюринга розміщуються:
Субкорнеально;
Інтраепідермально;
Субепідермально;*
Субдермально;
Субгіподермально.
При якому бульозному дерматозі у хворих досить часто спостерігається підвищена чутливість до глютену?
Вульгарна пухирчатка;
Листоподібна пухирчатка;
Дерматоз Дюринга;*
Синдром Стівенса-Джонсона;
Себорейна пухирчатка.
При дерматозі Дюринга хворі скаржаться на:
Біль;
Свербіж;*
Відчуття похолодання кінцівок;
Відчуття повзання “мурашок” по тілу;
Парестезії.
Захворювання, з якими слід проводити диференційний діагноз при вульгарній пухирчатці:
Синдром Стівенса-Джонсона;*
Псоріаз;
Синдром Лайєла;*
Герпетиформний дерматоз Дюринга;*
Короста.
Захворювання, з якими слід проводити диференційний діагноз при герпетиформному дерматозі Дюринга:
Псоріаз;
Короста;*
Вульгарна пухирчатка;*
Токсидермія;*
Екзема.*
Зазначте найбільш ефективний препарат для лікування пухирчатки:
Пеніцилін;
Сульфадиметоксин;
Фтивазид;
Преднізолон;*
Делагіл.
Для лікування герпетиформного дерматозу Дюринга найбільш часто застосовують:
Антибіотики;
Вітаміни;
Антигістамінні препарати;
Препарати сульфонового ряду (ДДС);*
Протималярійні препарати.
У разі лікування герпетиформного дерматозу Дюринга місцево призначають:
1-2% розчин метиленового синього;*
2-5% розчин йоду;
Кортикостероїдні мазі;*
33% сірчану мазь;
2% саліцилову мазь.
При довготривалому призначенні гормональних кортикостероїдних препаратів слід призначати:
Дієту з обмеженням вуглеводів;*
Антигістамінні препарати;
Препарати калію;*
Препарати кальцію;*
Гастропротектори.*
У разі ураження слизової оболонки рота при вульгарній пухирчатці місцево призначають:
Анілінові барвники;
Аплікації вітаміну А;
Аплікації гормональних кортикостероїдних мазей;
Адгезивну дентальну пасту “Солкосеріл”;
Все перераховане вище вірно.*
При довготривалому призначенні гормональних кортикостероїдних препаратів можуть виникнути такі ускладнення:
Виразка шлунку;*
Цукровий діабет;*
Остеопороз;*
Порушення з боку серцево-судинної системи;*
Зниження імунітету.*
Для лікування істинної пухирчатки у разі ураження шкіри місцево призначають:
Анілінові барвники;*
Теплі ванни з розчином калію перманганату;*
Примочки;
Кортикостероїдні мазі;*
Щоденну зміну білизни.*
Традиційно доза таблетки преднізолону складає:
0,25;
0,5;
0,05,
0,005;*
0,0005.
В процесі клінічної еволюції вульгарної пухирчатки виникають наступні вторинні морфологічні елементи висипки:
Вторинні гіперпігментовані плями;*
Ерозії;*
Кірки;*
Рубці;
Ліхеніфікація.