48.Що таке екологічна піраміда?

Екологі́чна пірамі́да (або трофічна піраміда, харчова піраміда) — графічне подання зміни кількості біомаси або біопродуктивності на кожному трофічному рівні екосистеми. Піраміда біомаси показує кількість біомаси на кожному з трофічних рівнів, в той час як піраміда біопродуктивності показує кількість надлишкової біомаси, що продукується організмами на кожному з рівнів.

Екологічні піраміди починаються продуцентами на нижньому рівні і продовжуються вгору через один або кілька рівнів консументів.

Розрізняють три типи екологічних пірамід:

− піраміда чисел − відображає чисельність окремих організмів на кожному рівні;

− піраміда біомаси − кількість органічної речовини, синтезованої на кожному з рівнів;

− піраміда енергії − величина потоку енергії.

????????49.що таке зрілі біогеоценози?

Біогеоценоз — не проста сукупність живих організмів та інших природних тіл, а особлива, узгоджено організована форма існування організмів і навколишнього середовища, що здатна до саморегуляції і самовідновлення.

50. Що таке агроценози? Чим вони характеризуються?

Біогеоценоз — не проста сукупність живих організмів та інших природних тіл, а особлива, узгоджено організована форма існування організмів і навколишнього середовища, що здатна до саморегуляції і самовідновлення.

Людина своєю господарською діяльністю створює штучні біогеоценози — агроценози (поля, пасовища, сади, виноградники, парки). На відміну від природних біогеоценозів, до складу яких входять сотні і тисячі різноманітних видів, агроценози характеризуються однотипністю видового складу і не здатні до саморегуляції.

Розміри біогеоценозів (і агроценозів) можуть коливатися від незначних (пеньок, калюжа, город) до дуже великих, що вимірюються гектарами (ліс, озеро, поле). Кожний біогеоценоз характеризується власним колообігом речовин, трансформацією сонячної енергії і продуктивністю біомаси.

51.Оболонки землі

Земля має складну будову.Вивчаючи Землю, вчені дійшли висновку, що вона складається з кількох оболонок, які відрізняються одна від одної

Літосфера — тверда оболонка нашої планети. Її верхню частину називають земною корою. Людина на поверхні земної кори будує міста й дороги, вирощує рослини, в надрах видобуває корисні копалини. Заглибини земної кори заповнені водами морів, океанів, озер. А підвищені частини утворюють гірські хребти, острови, материки.

Гідросфера — водна оболонка Землі. До гідросфери належать океани, моря, річки, озера, болота, льодовики, підземні води, сніг, водяна пара.

Атмосфера — повітряна оболонка нашої планети. Без повітря не можливе життя. Всі живі організми дихають повітрям. Повітря — опора для польотів живих організмів та машин, створених людиною. Атмосфера є надійним захистом від смертоносних космічних випромінювань. У ній відбуваються такі явища, як вітер, дощ тощо. Від її стану залежать клімат та погода на планеті.

Біосфера — оболонка життя на Землі. До неї належать усі живі організми на Землі: рослини і тварини, мікроорганізми і гриби. Людина також належить до біосфери.

Усі ці оболонки перебувають у постійній взаємодії і становлять географічну оболонку, в якій розвивається людство. Щоб людство могло жити, необхідно добре знати закони розвитку всіх оболонок Землі, їх взаємодію, проблеми охорони та раціонального використання природних ресурсів.

52.Біосфера та її межі.

Поняття біосфера (від грец. біос — життя) запропонував у 1875 році австрійський геолог Е. Зюсс. Учення про біосферу як особливу частину Землі, населену живими організмами, створив український учений В.І.Вернадський.

Біосфера не утворює окремої оболонки Землі, а є частиною геологічних оболонок земної кулі, заселених живими організмами, займа-ючи верхню частину літосфери, всю гідросферу та нижній шар атмосфери. Це — сукупність усіх біогеоценозів Землі, єдина глобальна екосистема вищого порядку.

У глиб літосфери організми можуть проникати на відносно не-значні глибини, наприклад, на глибинах 2—4 км мешкають лише деякі групи бактерій, переважно у нафтоносних пластах. Проникнення живих істот у глиб літосфери обмежене високою температурою (понад 100°С) гірських порід і підземних вод на глибинах 1,5—15 км. Натомість у гідросфері життя трапляється на будь-яких глибинах, навіть максимальних.

Поширення організмів у атмосфері (переважно спор і цист у стані анабіозу) обмежене озоновим екраном, бо вище нього все живе гине під дією космічного випромінювання. Максимальна висота, на якій виявлено спори бактерій і грибів, становить близько 22 км. Найвища концентрація біомаси спостерігається там, де найсприятливіші і найрізноманітніші умови існування організмів — на межах окремих оболонок Землі: літосфери та атмосфери, атмосфери та гідросфери і гідросфери та літосфери.

53. Колообіг води. Вода є хімічною сполукою в біосфері. Сукупні запаси води нашої планети, яка може перебувати у різних фізичних станах (рідкому, газоподібному, твердому) оцінюються в 1,5 млрд. км³. Водяна пара надходить в атмосферу в результаті випаровування з поверхні водойм, транспірації рослин, дихання тощо. 3 атмосфери вода випадає у вигляді дощу або снігу, що може відбуватись або поблизу місця випаровування, або за тисячі кілометрів від нього. Тривалість перебування молекул води в атмосфері становить від кількох годин до тижнів. У морях та океанах запас води поповнюється завдяки стокам річок, які в них впадають, та опадів. Морські течії переносять теплу або холодну воду на значні відстані, впливаючи на клімат певних ділянок земної поверхні; вода переміщується і завдяки течіям річок. 3 нею пов'язані такі геологічні явища, як вимивання речовин, їх перенесення та відкладання. Вода вбирається організмами та включається в них у біохімічні процеси: реакції обміну, біосинтезу, гідролізу, фотолізу (при фотосинтезі) тощо. Живі організми виділяють воду в навколишнє середовище з продуктами обміну речовин, у результаті дихання, випаровування тощо.