42.Яким чином регулюється чисельність популяцій?

Популяція - одне з центральних понять в екології і позначає сукупність особин одного виду, яка має загальним генофондом і має спільну територі.

Чисельність популяції - загальна кількість особин енної виду, присутнє на тій чи іншій території.

Сучасна концепція автоматичного регулювання чисельності популяцій базується на поєднанні двох принципово різних явищ: модифікацій, або випадкових коливань чисельності, та регуляцій, які діють за принципом кібернетичної зворотного зв'язку і нівелюють коливання. Відповідно до цього виділяють модифікуючі (незалежні від щільності популяції) і регулюючі (залежні від щільності популяції) екологічні фактори, причому перші з них впливають на організми або безпосередньо, або через зміни інших компонентів біоценозу. По суті, модифікуючі фактори являють собою різні абіотичні чинники. Регулюючі чинники пов'язані з існуванням та активністю живих організмів (біотичні фактори), оскільки лише живі істоти здатні реагувати на щільність своєї популяції і популяцій інших видів за принципом негативного зворотного зв'язку. Якщо впливу модифікуючих факторів призводять лише до перетворень (модифікаціям) коливань чисельності, не усуваючи їх, то регулюючі чинники, вирівнюючи випадкові відхилення, стабілізують (регулюють) чисельність на певному рівні. Проте на різних рівнях чисельності популяції регулюючі чинники принципово різні. При досягненні популяцією жертви ще більш високої чисельності створюються умови для поширення хвороб і, нарешті, граничний фактор регуляції - внутрішньовидова конкуренція, яка веде до вичерпання доступних ресурсів і розвитку стресових реакцій в популяції жертви.

43.Що таке біоценоз?

Біоценоз — це історично складена сукупність організмів, які населяють певну площу суші або водоймища з більш-менш однорідними умовами для існування. У взаємодії з умовами зовнішнього середовища живих і неживих організмів, пов’язаних між собою обміном речовин та виділенням енергії, формується біогеоценоз. Він може існувати і розвиватися лише на основі взаємодії основних екологічних категорій. У ньому постійно підтримується складний, динамічний біологічний зв’язок. Якщо, наприклад, повністю або тимчасово зникає один із компонентів, частину його на себе беруть інші, внаслідок чого підтримується стійкість біогеоценозу. Однак, це не може тривати довго, тобто, коли з біогеоценозу зникає багато різних видів рослин або тварин, внаслідок чого стабільність екологічної частини порушується. Останнє призводить до поширення нових видів або розподілу простору чи поживи для інших.

44.На які екологічні группи поділяються організми за типом живлення?

Автотрофи здатні синтезувати свої органічні речовини із простих неорганічних сполук. В залежності від джерел енергії, автотрофів поділяють на:

фотосинтезуючі організми − використовують енергію сонця; до них належать усі зелені рослини, тобто організми, які мають хлорофіл.

хемосинтезуючі − використовують енергію екзотермічних реакцій окиснення неорганічних речовин; до них належить невелика кількість видів бактерій;

Автотрофні організми − первинні продуценти органічної речовини в біосфері, які утворюють перший трофічний рівень в угрупованнях. Роль фотосинтезуючих автотрофних організмів є визначальною, оскільки вони утворюють основну масу органічної речовини в біосфері.

Гетеротрофи для синтезу своїх органічних сполук використовують інші складні органічні сполуки, які для них служать як джерелом енергії, так і будівельним матеріалом. До таких організмів відносяться всі тварини, гриби, більшість бактерій та деякі рослини. Якщо гетеротрофи отримують готові органічні речовини від живих організмів, їх відносять до хижаків або паразитів, якщо вони використовують речовини відмерлих організмів − до сапрофітів.