4. Невербальні засоби мовлення

Мовне спілкування являє собою вплив на аудиторію двох потоків інформації: перериваного дискретного потоку (словесного, мовного) і безупинного образотворчого потоку. Образотворчий потік, що позначають терміном "зоровий елемент мови", включає жест, посмішку, позу, ходу, міміку, рух тіла. За допомогою мови передаються зміст інформації, зміст тексту і його значення. Невербальні засоби спілкування доносять до аудиторії підтекст, внутрішній додатковий зміст сказаного, відношення до нього.

Формою невербальні впливу є жестикуляція — рух рукою, що має визначений зміст. Жест лектора акцентує увага слухачів на змісті матеріалу, що викладається, підкреслює головне, підтверджує сказане.

Головна особливість жесту в екскурсії полягає в тому, що він зв'язаний не стільки з розповіддю, скільки з показом об'єкта, будучи складовою частиною наочності.

22

Жести в екскурсії поділяються на три групи: жести, що служать основою показу зорово сприйманих об'єктів; жести, що є складовою частиною показу; жести, що підкріплюють екскурсійну розповідь.

У показі використовуються жести в їхньому найпростішому виді — вказівні. Екскурсовод показує рукою на якийсь будинок. Цей жест використовують також для переключення уваги екскурсантів з одного об'єкта на іншій. Рідше використовується просторовий жест, що дає представлення про границі об'єкта, що оглядається. Використовується він і при панорамному огляді міста, архітектурного ансамблю, місцевості, де відбувалися події. Екскурсовод жестом обмежує об'єкт, визначає його розміри. Широке поширення одержали об'ємні чи ілюстративні жести, що допомагають екскурсантам визначити висоту і ширину об'єкта, що спостерігається. Екскурсовод робить рух рукою знизу чи нагору ліворуч праворуч, підкреслюючи свої слова. Жести конструктивні, що підкреслюють особливості конструкції (опуклість, увігнутість і ін.), застосовуються в архітектурно-містобудівних екскурсіях.

Жести, що реконструюють, допомагають екскурсантам думкою представити зовнішній вигляд утраченого будинку, видаляє пізніші прибудови до будинку. Ці жести екскурсоводи використовують у методичному прийомі зорової реконструкції. Вони є частиною прийому, що переслідує ціль: дати представлення про первісну форму (виді) об'єкта.

Необхідно враховувати диференційований підхід до вибору жестів при показі того самого об'єкта. Так, екскурсовод використовує варіанти жестів (спонукальні, наочні, емоційні, рекомендуючі) у залежності від складу групи, теми екскурсії, часу року, доби.

Спонукальні жести не зв'язані з показом і носять організаційний характер. З їхньою допомогою екскурсовод пропонує вийти з чи автобуса зайняти місця в салоні, розміщає групу в об'єкта, просить екскурсантів пройти до наступного об'єкту.

Емоційні жести виражають почуття екскурсовода, його психологічний стан у даний момент.

23

Жести, використовувані в розповіді, класифікуються як жести, що підкреслюють важливість матеріалу, що викладається, що розкривають зміст думки екскурсовода, що пояснюють підтекст розповіді, що уточнюють зміст мови екскурсовода. Жести, що супроводжують розповідь, повинні бути осмисленими, адресними, лаконічними, змістовними й емоційними. Іноді жест розглядається як графічне зображення думки екскурсовода.

Недоліками у використанні жестів на екскурсії є зайва жестикуляція, підміна слів жестами, безглуздість їхній при показі об'єктів (запізнення за часом) відривши жесту від мови, неточність жесту. Недоліком діючої методики є відсутність наукова розроблених правил виразної й ефективної жестикуляції на екскурсії.

Проявом емоційної культури екскурсовода є міміка — руху м'язів обличчя, що виражають внутрішній щиросердечний стан, пережиті людиною почуття, його настрій. У ряді випадків міміка здатна виразити більше, ніж мова. Міміка і жест нероздільні.

Поза екскурсовода. Положення тіла під час роботи -іважливий елемент його поводження, незалежно від того, коштує він чи сидить перед групою. Поза повинна бути природної, зручної, невимушеної. У досвідченого екскурсовода виробляється манера поводження, що має свій індивідуальний стиль. При проведенні екскурсії він приймає такі пози, що йому зручні і прийнятні для аудиторії. Головне для будь-якої пози — стійка рівновага тіла і його рухливість. Поза екскурсовода, екстравагантність в одязі й інших деталях його зовнішнього вигляду (міні-спідниця, декольте, достаток прикрас, макіяжу) не повинні відволікати екскурсантів, ставати об'єктом їхнього спостереження.

Перший час, з'являючись у групі, екскурсовод уважно стежить за своєю позою, потім у нього виробляються визначені звички і навички; протягом двох -тригодинної екскурсії він неодноразово змінює свою позу, не даючи стомитися своєму тілу. Робиться це природно,

щоб у слухачів не створилося враження, що екскурсовод ніяк не може знайти собі місця.

24

Манери екскурсовода. Великою силою впливу на екскурсантів володіють манери поводження екскурсовода, його спосіб тримати себе, форма звертання з іншими людьми. Манери екскурсовода знаходять вираження в спілкуванні з екскурсантами, що звертають увагу на усіх: як екскурсовод уперше входить в автобус, як він здоровається з групою, як розмовляє з водієм, як тримає мікрофон, яким тоном робить зауваження. Ніщо в його поводженні не залишається непоміченим. Удосконалюючи свою майстерність, потрібно рятуватися від дурних звичок: голосно говорити, зайво жестикулювати, переривати співрозмовника, вживати в розмові різкі вираження, робити грубі зауваження, поводитися зухвало, екстравагантно вдягатися, надмірно використовувати косметику. Екскурсоводу варто уникати удавання, рисовки, постійної турботи про зовнішній ефект своїх вчинків і мови. Неприпустимо обмінюватися з екскурсантами колкостями, уїдливими і ворожими зауваженнями.

Велике місце в роботі екскурсовода займає вироблення навичок етикету. Цій важливій проблемі екскурсійні працівники приділяють велику увагу. Саме поняття "етикет" означає встановлений порядок поводження, зовнішнього прояву відносини до людей. У цей порядок входять обходження з оточуючими людьми, поводження в громадських місцях, невербальні форми спілкування (чемне поводження з жінкою, повага до старших, форми вітання, правила поведінки за столом і ведення розмови, обходження з гістьми).

Представляється доречним узвичаїти організацій і установ, що займаються екскурсійним обслуговуванням, поняття екскурсійний етикет. Це буде сприяти підвищенню культури туристського обслуговування.

Контрольні запитання:

1. Культура мови, її характеристика.

2. Види мови — зовнішня і внутрішня.

3. Стиль мови екскурсовода.

4. Техніка мови екскурсовода. Дикція.

5. Культура мови. Багатство словника. Образність мови.

6. Формування майстерності володіння мовою.

7. Мовний етикет. Його вимоги і правила.

25