
- •Дикорослі отруйні рослини
- •Отруйність рослин може бути пов'язана з такими отруйними сполуками, як алкалоїди, глікозиди, ефірні олії, лактони, феноли та ін.
- •Щитник чоловічий Dryopteris filix-mas
- •Яловець козачий Juniperus sabina l.
- •Тис ягідний Taxus baccata
- •Багно болотне Ledum palustre
- •Пізньоцвіт осінній Colchicum autumnale l.
- •Блекота чорна – Hyoscyamus niger l.
- •Чистотіл великий – Chelidonium majus l.
- •Борець, або Аконіт (лат. Aconítum)
- •Вовчі ягоди звичайні, вовче лико Daphne mezereum l.
- •Беладона звичайна Atropa belladonna
- •Горицвіт весняний Adonis vernalis
- •Конвалія звичайна Convallaria majalis l.
- •Вороняче око звичайне Paris quadrifolia l.
- •Барвiнок малий Vinca minor l.
- •Пижмо звичайне Tanacetum vulgare l.
- •Чемериця Лобелієва Veratrum lobelianum Bernh.
- •Борщівник Сосновського Heracleum sosnowskyi Manden.
- •Сокирки польові
Вороняче око звичайне Paris quadrifolia l.
Усі частини рослини отруйні для людини і тварин. У кореневищах, плодах і листках містяться неприємного гіркого присмаку отруйний сапонін паристифін і глюкозид паридин. Відмічено, що окремі частини рослини по-різному діють на організм: ягоди — впливають на серце, листки — на нервову систему (антиспазматично), кореневища — викликають блювоту. Паристифін має інсектицидні властивості. Ознаки отруєння тварин такі: розлад серцево-судинної системи, пронос, коліки, судома, параліч.
У народній медицині використовують усі частини рослин як сильний блювотний засіб при отруєннях, туберкульозі, для збудження апетиту і посилення перистальтики кишок, ягода — при туберкульозі, грижі, від чиряків. У ветеринарній практиці відваром висушених ягід напувають коней, хворих на ящур. При лікуванні воронячим оком слід пам'ятати, що всі його частини дуже отруйні, тому необережне і неправильне вживання його призводить до тяжких отруєнь.
В середні віки вірили, що із "зачарованих" людей можна зняти «чари» за допомогою воронячого ока.
Ягоди носили на тілі або зашивали в одяг, щоб уберегтися від чуми та інших заразних хвороб, для чого збирали їх від 15 серпня до 8 вересня.
Але, загалом, воронячого ока побоювалися і тому застосовували рідко.
Бруслина європейська Euonymus europaea L.
У народній медицині плоди бруслини бородавчастої застосовують як блювотне і сильне проносне, при хронічній малярії. Плоди і листки проти глистів, корости, олія з насіння — для знищення комах. Плоди мають властивість збуджувати діяльність статевих органів. У корі, плодах і коренях обох видів бруслини міститься глюкозид евонімін, в олії з насіння є тріацитин. Евонімін діє на організм як проносне, а також впливає на серце подібно наперстянці. При поїданні кори і листя бруслини вівці і кози отруюються, з'являються кольки, блювота і пронос.
Паслін солодко-гіркий Solanum dulcamara L.
У народній медицині з лікувальною метою застосовують молоді трав'янисті пагони з листками при хворобах шкіри, особливо сверблячих екземах і запаленнях, при бронхіальній астмі, простудних захворюваннях, запаленнях сечового міхура, проносах, як ранозагоювальний і глистогінний засіб.
У гомеопатії есенцію із свіжих молодих пагонів використовують при грипі, кропив'янці, ревматизмі, отруєннях ріжками, корчах.
Листки та ягоди пасльону солодко-гіркого отруйні, лікуватися ними треба лише під наглядом лікаря. Вовк містять гліокоалкалоїд соланін, глюкозид дулкамарин, крохмаль, смолу, білкові речовини. Дулкамарин за своєю дією подібний до атропіну. Відомі випадки отруєння тварин і птахів. Отруєння ним порушує координацію рухів у великої рогатої худоби, викликає пронос, серцебиття.
Стебла і листки мають інсектицидну дію, відвар з пих (5-6 кг свіжих стебел на відро води) застосовують для обприскування проти гусені і личинок різних видів комах. Пагони і листки містять таніди (до 11 %), придатні для дублення шкур.
Рослина декоративна як у період цвітіння, так і в період достигання плодів, придатна для вертикального озеленення на зволожених місцях.