- •1.Взаємо-однозначна відповідність. Еквів. Множин.
- •2. Потужність множин. Порівняння потужностей.
- •3. Теорема Кантора-Бернштейна.
- •4. Поняття зчисленної множини. Найпростіші властивості.
- •5. Об'єднання зчисленної кількості зчисленних множин
- •6. Зчисленність множин цілих, раціональних чисел.
- •7. Алгебраїчні числа. Зчисленність мн-ни алг. Чисел.
- •8. Незчисленність чисел відрізку [0;1]
- •10. Підмножини даної множини. Існування потужності, вищої від даної.
- •11. Граничні точки множини. Замкнені множини, властивості замкнених множин.
- •12. Внутрішні точки множини. Відкриті множини. Властивості відкритих множин.
- •13. Критерій відкритої підмножини дійсних чисел
- •14. Критерій замкненої підмножини дійсних чисел.
- •15. Побудова канторової множини дійсних чисел
- •16. Властивість касторової множини(непорожність, замкненість, потужність множини кінців суміжніх інтервалів.)
- •17.Потужність точок канторової множини
- •18.Зовнішня міра Лебега лінійної множини.
- •19. Приклади скінченних, зчисленних множин та їх міри Лебега.
- •21. Вимірність обмеженої відкритої множини
- •22. Вимірність обмеженої замкненої множини
- •23. Вимірність канторової множини, її міра Лебега
- •24. Вимірні функції
- •25. Властивості вимірних функцій: вимірність суми, різниці, добутку та частки вимірних функцій.
- •26. Інтеграл Рімана. Критерій інтегрованості функції за Ріманом.
- •26. Інтеграл Рімана. Критерій інтегрованості функції за Ріманом.
- •27. Прості функції, інтеграл Лебега від простої функції.
- •28. Інтеграл Лебега, його найпростіші властивості
- •20.Властивості міри Лебега.
- •9.Множини потужності континуум та їх властивості.Потужність множини дійсни числ.
- •29. Рівність функцій майже всюди та інтеграл Лебега.
- •30. Зв'язок інтеграла Рімана та інтеграла Лебега. Інтеграл Рімана .
- •31. Граничний перехід під знаком інтегралу Лебега
- •33. Нерівність Чебишева
- •34. Наслідок з нерівності чебишева. Простори
- •35. Звязок інтегралів Рімана та Лебега
20.Властивості міри Лебега.
Лема1 (про вимірність доповнення). Якщо Е вимірна множина, і то множина E:= I/E також вимірна, і виконується рівність
Доведення: За означенням вимірної множини, та Оскільки I/F є відкритою, то За озн довжини замкненої множини, Тому .Оцінимо внутрішню міру. Позначимо . Тоді і замкнена множина. Використовуючи означення довжини замкненої множини, маємо = = Отже для будь-якого Внаслідок довільності - маємо
Тобто множина I/E вимірна і
Властивість(адетивність):Якщо множини Е1 і Е2 вимірні і Е1 , то їх об’єднання є також вимірною множиною і
Властивість 4. Якщо множини Е1 і Е2 вимірні, то їх перетин є також вимірною множиною.
9.Множини потужності континуум та їх властивості.Потужність множини дійсни числ.
Теорема: Множина точок вдрізка [0,1] незчислена.
Множина точок [0,1] – зчистленна. Між точками відрізку [0,1] числової прямої та множини н.д.д., що мають цілу частину 0, окрім числа 1,000…, існує взаємооднозначна відповідність, тому будемо шукати потужність вказаної множини н.д.д., пам’ятаючи домовленість про відсутність в запису н.д.д. 9 в періоді. Тоді переіменуємо елементи вказаної множини:
Число b неспівпадає з жодним з чисел послідовності і не має 9 в періоді. Тобто це цисло виявилось не перенумерованим, що неможливо за припущенням. Отримано протиріччя.
ОЗН: Потужністю континуума або потужністю с називається потужність відрізку [0,1].
З означення випливає, що усі множини, що еквівалентні відрізку [0,1], мають потужність континуума.
Теорема2:Будь-який інтервал (a,b), відрізок [a,b] ,півінтервал [a,b) або (a,b] має потужність континуума.
Доведення:Оскільки [a,b]=с і відомо , що [0,1]~ [a,b], то [a,b]=с.Усі інші множини (ф вони є нескінченними) можна отримати відкиданням із відрізку скінченої кількості точок, наприклад,
Тому вони не змінюють потужність відрізка [a,b], залишаючись множинами потужності континуума.
Таким чином, відрізок [0,1] розробили на n півінтервалів, кожен з яких мае потужність с. Кожному з відповідних півінтервалівбієктивно співставляемо надвні множини:
Наслідок: Множина дійсних чисел має потужність с.
29. Рівність функцій майже всюди та інтеграл Лебега.
Теорема. Коли f(x) і обмежені вимірні функції на множині Е, , то
Позначивши
за попередньою теоремою ,
, з наслідку випливає . Для маємо і, отже, і .
Інтеграл Лебега визначають індуктивно, переходячи від більш простих функцій до складних. Будем вважати, що дано простір з мірою , і на ньому визначена вимірна функція .
Озн. Нехай — проста функція, де , а — скінченне розбиття на вимірні множини. Тоді
.
Пр. Розглянемо функцію Діріхле , задану на , де — борелівська σ-алгебра на , а — міра Лебега. Ця функція принимає значення 1 в раціональних точках і 0 в ірраціональних. Легко побачити, що не інтегровна в сенсi Рімана. Однак, вона є простою функцією на просторі зі скінченною мірою, бо приймає тільки два значення, а тому її інтеграл Лебега визначений і дорівнює:
.