Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МУ СР Рiз iнстр1.DOC
Скачиваний:
3
Добавлен:
31.08.2019
Размер:
885.76 Кб
Скачать

Порядок виконання

  1. Проектують різальну частину розвертки. Для цього визначають величину кута забірного конусу j, головний кут у плані. Малий діаметр різальної частини d2, довжину різальної частини l.

  2. Проектують калібрувальну частину. Визначають довжину циліндричної та конічної ділянок калібруючої частини, виконавчий діаметр з відображенням полів допусків.

  3. Визначають кількість зубців розвертки.

  4. Призначають геометричні параметри розвертки (кути ,, ), величину фасок, ширину стрічок.

  5. Визначають розміри хвостовика, посадочних місць, елементів стружечних канавок.

  6. Розраховують допуски на розвертку.

Розрахунок розверток

  1. Різальна частина розверток може мати різні конструктивні виконання. Найбільш розповсюджені – у вигляді конусу з кутом, або кільцевих циліндричних ступенів (розвертки з кільцевою заточкою).

Величина кута  залежить від матеріалу деталі, інструментального матеріалу, конструктивного виконання розвертки. Так, для обробки чавуна = 4…5, для обробки сталі =12…15. Розвертки для глухих отворів виконують з кутом =45, ручні розвертки мають =030’…130’. На кінці різальної частини всіх розверток знімається фаска під кутом 45 (рисунок 4.1).

  1. Довжина різальної частини l1 звичайних розверток залежить від припуску під розвертання. Для полегшення вводу в отвір малий діаметр різальної частини d2 виконується меншим за діаметр отвору d, попередньо обробленого під розвертання

d2 = d – (1,3…1,4) 2t, (4.1)

де t – припуск під розвертання на сторону, мм.

  1. Довжина різальної частини розвертки

l1 = ( d - d2 ) / 2 tg + (1…3) мм. (4.2)

Рисунок 4.1 – Разверстка циліндрична

4 Різальна частина розверток з кільцевою заточкою (рисунок 4.2) має ступені l2 та l3 шириною 2…4 мм, які нижчі відносно номінального діаметру розвертки відповідно на 0,2 та 0,4мм , а їх торцеві поверхні виконують без заднього кута. Направляючу фаску довжиною 2 мм виконують під кутом 45 і заточують під кутом  = 10.

5 Калібрувальну частину виконують у машинних розверток у вигляді циліндричної частини довжиною 0,25…0,3 d та конічної частини (стоншення). У ручних розверток конічна частина відсутня, а стоншення складає 0,005…0,008 мм. У розверток з кільцевою заточкою зворотний конус відсутній, а довжина циліндричної частини дорівнює 0,4…0,7d.

6 Виконавчий діаметр калібруючої частини розвертки призначають з врахуванням можливої розбивки. Орієнтовно припускають: максимальне розбиття отвору Р має 1/3 допуску на розмір отвору; допуск на неточність виготовлення N=1/3 допуску на розмір отвору; мінімальне розбиття Pmin=0,005 мм для всіх діаметрів та квалітетів. Схема полів допусків показана на рисунку 4.3.

7 Число зубців розвертки Z розраховують за формулою

_

Z=1,5 (4.3)

Число зубців розвертки завжди парне число. Більше значення числа зубців беруть для обробки крихких матеріалів. Розвертки збірних конструкцій та оснащені твердим сплавом мають менше число зубців. Зубці по колу розподіляють нерівномірно (з метою зменшення огранювання) у прямозубих розверток і рівномірно-у розверток з гвинтовим зубом.

8 Геометричні параметри: задній кут беруть за 6…8 . Заточку зуба на різальній частині виконують “до гостра”, а на калібрувальній частині залишають калібрувальну стрічку шириною 0,05…0,3 мм у залежності від діаметру розвертки (рисунок 4.4).

Найчастіше беруть передній кут розверток, який дорівнює 0, у чорнових – =5…10.

Задню поверхню розверток з твердого сплаву оформлюють під двома кутами: =5…6 на величині =0,2…0,5 мм та 1=10…12 на останній частині задньої поверхні (рис. 4.5).

Іноді з метою підвищення якості обробки на передній поверхні виконують стрічку шириною 0,2…0,3 мм під кутом  = – 5.

Кут нахилу зубців вибирають у залежності від матеріалу деталі,  = 45 – у розверток з гвинтовими канавками, =0 – у розверток з прямими канавками.

Напрямок гвинтових канавок протилежний напрямку обертання розверсcтки.

9 Інші розміри розверток (розміри хвостовика, посадочних місць, елементів стружкових канавок ) беруть за ГОСТом 1168-78- для ручних циліндричних розверток, за ГОСТом 1672-80 – для машинних, за ГОСТом 1175-80 – для розверток з твердого сплаву.

Рисунок 4.2 – Рiзальна частина розвертки з кiльцевою заточкою

Рисунок 4.3 – Схема полiв допускiв розвертки

а – з прямою спинкою

б – з вогнутою спинкою

Рисунок 4.4 – Профiль зубців розвертки

Рисунок 4.5 – Заточка зуб´ïв розвертки з твердого сплаву

Зміст

  1. Вихідні дані.

  2. Геометричні параметри розвертки.

  3. Розрахунок розвертки.

  4. Ескіз розвертки з зазначенням всіх розмірів, допусків та шорсткості поверхонь.

  5. Схема розташування допусків на отвір та діаметр розвертки з зазначенням припущених допусків на виготовлення та спрацювання розвертки, а також величини розбиття отвору.