Укладач Білоуc C.C.

Розглянуто і погоджено на

засіданні циклової комісії

напряму ”Обробка матеріалів

на верстатах та автоматичних

лініях”.

Протокол № від

Голова циклової комісії

В.П. Хорошайло

Методичні вказівки для студентів денного відділення спеціальності 5.090.227 “Обробка матерiалiв на верстатах i автоматичних лініях” включає завдання, вказівки, які дозволять студенту зорієнтуватися у виконанні практичних робіт з дисципліни “Основи обробки матеріалів та різальний інструмент”

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………..	4
Загальні методичні вказівки до виконання практичних робіт…………….	5
Практичне заняття №1 Вивчення кутів різця………………………………	6
Практичне заняття №2 Сили різання, розрахунок………………………...	8
Практичне заняття №3 Розрахунок режимів різання при точінні………...	16
Практичне заняття №4 Методика розрахунку режиму різання при сверд- линні…………………………………………………………………………..	27
Практичне заняття № 5 Методика розрахунку режиму різання при фрезеруванні………………………………………………………………….	32
Практичне заняття № 6 Методика розрахунку режиму різання при струганні та довбанні………………………………………………………...	40
Практичне заняття №7 Розрахунок режимів різання при протяганні…….	44
Практичне заняття №8 Розрахунок режимів різання при нарізанні різьби………………………………………………………………………….	49
Практичне заняття №9 Розрахунок та конструювання зуборізного інструменту…………………………………………………………………...	53
Практичне заняття №10 Розрахунок режимів різання при шліфуванні….	58
Література…………………………………………………………………….	65
Додаток А - Маркування шліфувального круга……………………………	66
Додаток Б – Характеристики верстатів……………………………………..	67
Додаток В – Приклади розрахунку типових завдань……………..………..	74

ВСТУП

Предмет «Основи навчання про різання металу і різальний інструмент» містить основні зведення про фізичну сутність процесу різання при різних видах обробки, методику розрахунків режимів різання, конструкції інструментів і їхні основи конструювання.

В основу вивчення предмета були покладені рішення уряду з питань підвищення продуктивності праці, поліпшення якості різального інструменту і економічності процесу різання, подальшого розвитку технічного прогресу у верстатобудівній промисловості.

При вивченні дисципліни варто звернути увагу на умови роботи різального інструмента і основні вимоги до інструментальних матеріалів: теплостійкість, механічну міцність і зносостійкість. Необхідно також звернути увага на появу ряду нових прогресивних марок, що викликало істотні зміни в структурі виробництва і споживання інструментальних сталей різного призначення. Так, наприклад, серед швидкорізальних сталей нормальної продуктивності домінуюче положення зайняла сталь Р6М5 (більш 70% від загального випуску швидкорізальних сталей), у той час як до цього основною була сталь Р18 (понад 90%). На ряді прогресивних інструментальних матеріалів видне місце займають металокерамічні тверді сплави, одержувані методом порошкової металургії у виді пластинок шляхом спікання.

Варто особливо звернути увагу на застосування металокерамічних матеріалів, природних і синтетичних алмазів, ельбора, а також на застосування безвольфрамових твердих сплавів і надтвердих матеріалів: гексонита, ісмита, ельбора та інші.

При конструюванні і розрахунку різального інструмента необхідно раціонально використовувати дорогий різальний матеріал.

Загальні методичні вказівки до виконання практичних робіт

Відповідно до навчального плану студент повинен виконати десять практичних робіт.

При виконанні практичної роботи студенти повинні максимально використати знання, отримані при вивченні технічних дисциплін, а також свій досвід роботи на виробництві.

Варіанти практичних завдань вибираються студентами по варіанту в журналі з таблиць відповідної практичної роботи.

Практичні робота виконуються в 12-аркушевому зошиті.

При використанні даних з літератури й довідкових матеріалів необхідно робити посилання на використану літературу із вказівкою сторінок. Наприклад, [2, с.74], де 2 - номер літератури в переліку використаної літератури.

Всі, поміщені в тексті ілюстрації, креслення й ескізи виконуються олівцем під лінійку, із дотриманням вимог ЄСКД, і нумеруються арабськими цифрами. У тексті даються посилання, наприклад, дивися рис. 1.

Практична робота повинна починатися з титульного аркуша.

Перелік посилань поміщають наприкінці текстового документа, і він повинен містити перелік джерел, використаних при виконанні даної практичної роботи.

Практичне заняття №1 Вивчення кутів різця

Мета роботи: розглянути конструкцію токарного різця, вивчити основні кути різця

Хід роботи

1 Замалювати процес обробки заготівки токарним різцем. Показати всі необхідні перетини для розгляду кутів токарного різця.

2 Дати характеристику кутів токарного різця, з наведенням конкретних прикладів.

Виконання роботи

По розташуванню ріжучих кромок відносно координатних площин визначають геометрію ріжучого леза (кути його заточування). Кути, визначені в головній січній площині, називаються головними (вони визначають ріжучий клин, що відділяє від припуска шар металу, що перетворюється на стружку), в допоміжній січній площині – допоміжними.

У головній січній площині N – N розглядають головні задній і передній кути, кути загострення і різання. Розглянемо геометричні параметри інструменту на прикладі токарного прохідного різця (рис. 1).

Рисунок 1 – Геометричні параметри різця

Головним переднім кутом називають кут в головній січній площині між передньою поверхнею і основною статичною площиною.

Головним заднім кутом називають кут в головній січній площині між головною задньою поверхнею і площиною різання.

Кут загострення ріжучого леза - це кут в головній січній площині між передньою і головною задньою поверхнею ріжучого леза.

Головний кут різання - це кут в головній січній площині між передньою поверхнею ріжучого леза і площиною різання.

Кут може бути позитивним і негативним:

Допоміжний передній кут - це кут в допоміжній січній площині між передньою поверхнею ріжучого леза і статичною основною площиною.

Допоміжний задній кут - це кут в допоміжній січній площині між допоміжною задньою поверхнею і площиною дотичної до допоміжної ріжучої кромки і перпендикулярною до статичної основної площини.

Головний кут в плані - це кут в основній статичній площині між робочою площиною і площиною різання.

Допоміжний кут в плані - це кут в основній статичній площині між проекцією допоміжної ріжучої кромки на основну площину і напрямом подачі.

Кут при вершині - це кут в статичній основній площині між проекціями головної і допоміжної ріжучої кромками на основну статичну площину.

Кут нахилу ріжучої кромки - це кут в площині різання між головною ріжучою кромкою і статичною основною площиною. Якщо вершина різця є вищою крапкою ріжучої кромки, то - негативний, якщо нижчою крапкою, то позитивний. Якщо ріжуча кромка паралельна основній площині, кут дорівнює нулю. (рис. 2).

Рисунок 2 – Кут нахилу головної ріжучої кромки

Висновок: замалювати різець і вказати на рисунку всі необхідні кути.