6.2 Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів

6.2.1 Мікроклімат робочої зони

Відповідно до ГОСТУ 12.1.005–88 “Загальні санітарно-гігієнічні вимоги повітря робочої зони” мікроклімат виробничих приміщень – це метеорологічні умови внутрішнього середовища цих приміщень, що визначаються діючими на організм людини сполученням температури, вологості, швидкості руху повітря та теплового випромінювання.

Показниками, що характеризують мікроклімат являються:

1. температура повітря (t, ⁰C) ;

2. відносна вологість повітря (R, %);

3. швидкість руху повітря (V, м/с);

4. інтенсивність теплового випромінювання (Вт/м²).

Всі ці параметри поодинці, а також у комплексі впливають на фізіологічну функцію організму – його терморегуляцію і визначають самопочуття. Температура людського тіла повинна залишатися постійною у межах 36.4 – 36.8°С незалежно від умов праці. Границі можливих температур, при яких організм людини зберігає життєздатність, відносно великі. Смерть людини настає при підвищенні температури тіла до 43°С і при зниженні її нижче 27 – 25°С.

Кількість тепла, що виробляє людський організм змінюється від 40-50 кДж/хв в стані спокою до 33-40 кДж/хв. - при виконанні важкої роботи. Нормальне теплове самопочуття виникає при умові, що тепловиділення повністю сприймається оточуючим середовищем, тобто має місце тепловий баланс.

Показники можуть бути оптимальними та допустимими. Оптимальні показники мікроклімату розповсюджуються на всю робочу зону (робоча зона – простір висотою до 2 метрів від рівня підлоги або від майданчика, на якому знаходиться місце постійного або тимчасового перебування студента), допустимі показники встановлюються диференційно для постійних та непостійних робочих місць. Допустимі величини показників мікроклімату встановлюються у випадках, коли по технологічним вимогам, технічним та економічним причинам не забезпечуються оптимальні норми.

Усі параметри навколишнього середовища в сукупності повинні створювати зону комфорту, тобто мати такі значення при яких людина витрачає мінімальну кількість енергії для терморегуляції організму.

Згідно ГОСТу 12.1.005–88, роботи, які виконуються на робочих місцях в учбовій лабораторії відповідають категорії Іб. До категорії Iб відносяться роботи , при яких втрати енергії складають від 172 Дж/c - це легкі фізичні роботи. Категорія Iб включає в себе роботи, які виконуються сидячи, стоячи і потребують деяких фізичних навантажень. Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату робочої зони у відповідності до вимог “Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень” ГОСТ 12.1.005 – 88 “Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони” наведені в таблиці 6.1.

Створення в робочій зоні належних метеорологічних умов благотворно діє на організм, сприяє доброму самопочуттю, підвищує безпеку праці, забезпечує високу працездатність.

Таблиця 6.1 – Параметри мікроклімату робочої зони

Період року	Катего-рія робіт	Енергозатрати	Оптимальні			Допустимі			Фактичні
			t, 0C	R, %	V, м/с	t, 0C	R, %	V, м /с	t, 0C	R, %	V, м/с
Холод-ний	Іб	172	21-23	40-60	0,1	17-25	75	0,2	17	40	0,3
Теплий	Іб	172	22-24	40-60	0,2	19-30	60	0,3	24	80	0,4

Висновок: отже, приміщення, в якому буде проводитись науково-дослідна робота,

вимагає технічних, санітарно-гігієнічних рішень щодо нормалізації

параметрів мікроклімату.