4.3. Помели пшениці без збагачення проміжних продуктів

Технологічний процес помелу пшениці в борошно без застосування процесу збагачення та скороченою вальцьовою лінією розмелювального процесу характерний для борошномельних заводів потужністю до 100 т/добу. Загальний вихід борошна на таких завода складає 70…75 % (табл. 4.3) [10].

Таблиця 4.3 – Технічні характеристики малогабаритних борошномельних установок [10]

Показники	Марка установки
	Р6-АВМ-7	Р6-АВМ-15	Р6-АВМ-50	Фермер-1	Фермер-2
Продуктивність, т/добу	7	15	50…75	4…5	8,0…8,5
Загальний вихід борошна, %	72	72	72…75	70…75	70…75
в тому числі:
борошна вищого сорту, %	48…50	48…50	50…55	30…35	30…35
борошна першого сорту, %	22…24	22…24	12…15	35…40	35…40
борошна другого сорту, %	---	---	5…8	---	---

Подрібнення зерна здійснюється на 2…4 драних системах та 2…5 розмелювальних системах, в залежності від модифікації установки.

Схема технологічного процесу помелу зерна пшениці без застосування процесу збагачення наведено на рис. 4.8. Загальний вихід борошна при помелі зерна пшениці в борошно за наведеною схемою складає 63,9 %, з яких борошна вищого сорту 40,8 %, борошна першого сорту 23,1 %, висівки 36,0 % [2].

Рис. 4.8. Схема технологічного процесу виробництва борошна на мінізаводі типу ANA-2100 фірми «ANA GROUP» [2]

4.4. Структура складних сортових помелів пшениці

Принципова схема складних хлібопекарських помелів пшениці із розвиненим технологічним процесом включає сім процесів [4, 5]:

драний процес;

процес сортування проміжних продуктів;

вимельний процес;

процес збагачення проміжних продуктів на ситовійних системах;

шліфувальний процес;

розмелювальний процес;

контроль борошна.

Драний процес забезпечує максимальне одержання проміжних продуктів подрібнення у вигляді крупок і дунстів, а також вимелювання оболонкових продуктів та отримання висівок [4, 5].

Сортування проміжних продуктів призначене для розділення отриманих на етапі первинного подрібнення зерна проміжних продуктів на однорідні за крупністю фракції у вигляді середньої, дрібної крупки, дунстів та борошна. Отримані на етапі сортування однорідні фракції проміжних продуктів направляють на системи збагачення або тонкого подрібнення продуктів відповідної якості, а борошно – на контроль [4, 5].

Вимельний процес забезпечує максимальне виділення ендосперму (у вигляді борошна) від висівкових частинок при мінімальному їх подрібненні.

Процес збагачення проміжних продуктів на ситовійних системах забезпечує збагачення крупних, середніх і дрібних крупок з усіх етапів і систем першої та другої якості. Його застосовують для покращення якості проміжних продуктів.

Шліфувальний процес застосовують для покращення якості крупної крупки, яка відноситься тільки до продуктів першої якості, а також середньої і дрібної крупок як першої так і другої якості, що складаються із зростків [4, 5].

Розмелювальний процес призначений для перетворення збагачених крупок і дунстів у борошно, а також ретельного вимелювання оболонкових продуктів [4, 5].

Контроль борошна призначений для відокремлення сторонніх частинок, які могли потрапити в борошно при порушенні роботи обладнання. При трьох сортному помелі – 3 системи контролю борошна. Відповідно до «Правил» при застосуванні сит високої якості етап контролю борошна може бути не обов’язковим [4, 5, 17].

Крупи манні відбирають у вигляді проходових фракцій ситовійних машин, що збагачують крупні крупки, а, при необхідності, також можливе відбирання круп манних на ситовійних машинах, що збагачують середні крупки з І-ї та ІІ-ї драних систем.