- •Тема 1. Предмет фінансової науки. Фінансові категорії Лекція 1. Предмет фінансової науки. Фінансові категорії
- •1. Предмет фінансової науки.
- •2. Сутність фінансів.
- •3. Необхідність та характерні особливості фінансів.
- •Лекція 2.Функції та роль фінансів
- •Функції фінансів.
- •Фінансова система.
- •Роль фінансів у суспільному відтворювальному процесі.
- •Система фінансових категорій, їх взаємозв`язок.
- •Лекція 3.Поняття фінансової інфраструктури
- •Сутність, призначення і роль фінансової інфраструктури.
- •Складові фінансової інфраструктури.
- •Інструментальне наповнення фінансової інфраструктури.
- •Тема 2. Генезіс і еволюція фінансів Лекція 1. Генезіс фінансів
- •Фінанси як економічна категорія. Історичний характер фінансів.
- •Історичний характер фінансів.
- •Тема 3.Становлення й розвиток фінансової науки Лекція 1. Становлення й розвиток фінансової науки
- •1.Історичні передумови виникнення фінансової науки та її роль у суспільстві.
- •2. Сутність та структура фінансової науки.
- •3. Зміст системи фінансових наукових знань та інструментарій фінансової науки.
- •Лекція 2. Розвиток теорії фінансів
- •Розвиток фінансової науки у XV – XIX ст.
- •Попередники англійської класичної політекономії.
- •Фінансові концепції англійської класичної політекономіі. Адам Сміт і Давід Рікардо.
- •Фінансові теорії історичної школи Німеччини.
- •Лекція 3.Розвиток фінансової науки
- •З історії Української фінансової думки.
- •Тема 4. Фінансове право і фінансова політика Лекція 1. Фінансова політика
- •Сутність, типи та напрямки фінансової політики.
- •Складові фінансової політики держави.
- •Забезпечення реалізації фінансової політики.
- •Лекція 2. Фінансовий механізм і фінансове право
- •Фінансова політика субїєктів господарювання.
- •Фінансовий механізм та його роль у реалізації фінансової політики
- •3.Поняття та система державного права.
- •Тема 5. Податки. Податкова система Лекція 1. Сутність податків та їх роль в економічній системі
- •Економічна сутність і роль податків у формуванні державних фінансів.
- •2.Функції податків та їх види.
- •Лекція 2. Податкова система та податкова політика
- •1.Податкова політика і податкова система України.
- •Організація податкової роботи та діяльність державної податкової служби.
- •Лекція 3. Функціональне призначення та характеристика елементів основних податків і зборів в Україні
- •Особливості сплати зборів на державне пенсійне і загальнообов’язкове соціальне страхування.
- •Податкова підтримка суб’єктів малого підприємництва в Україні.
- •Тема 6. Бюджет. Бюджетна система Лекція 1. Бюджет та його значення в системі державних фінансів
- •Соціально-економічна сутність, необхідність та призначення бюджету.
- •Бюджетна політика і бюджетний механізм.
- •Бюджетний устрій та бюджетна система.
- •Лекція 2. Доходи та видатки бюджету
- •Економічна сутність і склад доходів бюджету.
- •1. Податкові надходження.
- •2. Неподаткові надходження.
- •Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
- •Лекція 3. Бюджетний процес
- •Бюджетні права та бюджетна ініціатива.
- •Бюджетний процес.
- •Тема 7. Бюджетний дефіцит. Лекція 1.Бюджетний дефіцит.
- •1.Поняття стану бюджетного фонду та дефіциту бюджета.
- •2.Соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту.
- •3.Джерела фінансування дефіциту бюджету та їх класифікація.
- •4.Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету.
- •Тема 8. Державний кредит
- •1.Економічна природа та роль державного кредиту.
- •2. Форми державного кредиту та касифікація державних позик.
- •3. Державний борг: сутність та соціально-економічні наслідки.
Тема 3.Становлення й розвиток фінансової науки Лекція 1. Становлення й розвиток фінансової науки
1.Історичні передумови виникнення фінансової науки та її роль у суспільстві.
2. Сутність та структура фінансової науки.
3. Зміст системи фінансових наукових знань та інструментарій фінансової науки.
1.Історичні передумови виникнення фінансової науки та її роль у суспільстві.
Фінансова наука є невід’ємною складовою науки як системи знань. Під наукою розуміють різні поняття, у неї вкладають відповідний зміст. Враховуючи багатоаспектність та розмаїття підходів до трактування науки, її розглядають як одну з форм суспільної свідомості, систему знань, сферу людської діяльності, окрему галузь наукового знання, мистецтво і творчу діяльність. Термін “наука” використовувався давньогрецькими мислителями Платоном і Арістотелем, вживався Архімедом та іншими відомими філософами. До початку другого тисячоліття економічні погляди (включаючи й фінанси) викладалися у філософії. У XV ст. з остаточним відокремленням політичної економії від філософії фінансова наука розглядалася як складова економічної науки, що продовжувалося до XVIII ст.
Термін “фінанси”, що у перекладі з латинської мови означає “платіж”, використовувався з метою розкриття механізму мобілізації матеріальних і фінансових ресурсів для потреб утримання монархів, державних структур та оборони країни. Для цього безконтрольно вводилися податки, різні збори і платежі. З розвитком торгівлі термін “фінанси” використовували для позначення платежів (внесків), які здійснювалися на користь держави.
Безпосередньо у науковий обіг термін “фінанси” ввів французький вчений і політик Жан Боден у 1577 р. у праці “Шість книг про республіку” для виділення сукупності ресурсів, необхідних для задоволення потреб держави. У XVI—XVII ст. відбулося відокремлення державної казни від казни сімей монархів, внаслідок чого виникли поняття “державні фінанси”, “державний бюджет”, “державний кредит”. Платники податків почали офіційно визнавати право держави на оподаткування замість надання платникам певних суспільних послуг. Фінансові потоки стали прозорими, змінилося бачення сутності фінансів. У XVIII ст. з розвитком державного господарства та демократичних засад з'явилося фінансове право. У 1784 р. Жак Неккер (міністр фінансів Франції) представив королю звіт про фінансовий стан нації. Таким чином вперше було оприлюднено офіційний документ, що містив дані за декілька років про доходи і видатки Франції. Цей період характеризувався виділенням фінансової науки як самостійної галузі наукових знань.
XIX ст. характеризується розвитком капіталізму, поглибленням розуміння і трактування фінансів, розширенням сфера фінансових відносин. Фінанси використовуються як вагомий чинник політичного і соціально-економічного життя суспільства.
Із розвитком товарно-грошових відносин розширилися і вдосконалилися функції держави, відбулися глобалізаційні процеси, об’єднання економічних систем, створення потужних міждержавних фінансових структур, змінилося місце фінансових у сфері економічних відносин, їхня роль у внутрішньому житті країни та на світовому рівні.
Найвищого рівня розвитку досягли фінанси у XXI ст. З посиленням глобалізацінних процесів фінансові відносини вийшли далеко за межі окремих держав, стали домінуючими у світовій економіці і політиці.
Сьогодні фінансова наука є рушійною силою у розвитку фінансових відносин. З її допомогою моделюються фінансові стосунки національного і міжнародного масштабу, приймаються доленосні політичні та економічні рішення. Фінансова наука як самостійна галузь наукових знань тісно пов’язана з усіма економічними науками. Вона використовує спільну інформаційну базу, користується спільними принципами, методами і прийомами, має спільний об’єкт — суспільство. Результати фінансових наукових досліджень тісно пов’язані з результатами досліджень інших галузей економічних наук і спрямовані на удосконалення суспільних відносин, підвищення ефективності функціонування економіки і соціальної сфери, зміцнення економічної могутності держави. Фінансова наука розглядається як вчення про сутність і роль фінансів у суспільстві, закономірності їх виникнення та розвитку на різних історичних етапах розвитку суспільно-економічних формацій.
Сутність фінансів, їхній зміст та форма, принципи організації фінансових відносин, характер їх використання, закономірності розвитку обумовлені характером та функціями держави. Відповідно фінансова наука включає вчення про фінанси рабовласницького, феодального, капіталістичного суспільства, сучасних модифікацій суспільного розвитку. Вона виявляє загальні риси фінансів усіх формацій, розкриває відмінності, особливості функціонування у різних державах, які знаходяться на одному або різних рівнях соціально-економічного розвитку. Розглядаючи фінанси як особливу сферу економічних відносин і як складову всієї системи цих відносин, фінансова наука доводить підпорядкування фінансів закономірностям розвитку суспільства, розкриває їх особливості, характерні для відповідного рівня соціально-економічного розвитку, виявляє зворотний вплив фінансів на економіку, роль фінансів у становленні і розвитку відповідного суспільного і політичного устрою.
Фінансова наука вивчає діяльність держави, підприємницьких структур, організацій, установ, громадян, пов’язаних зі створенням і використанням фондів грошових коштів і фінансових ресурсів у конкретних історичних умовах, а також закони й закономірності фінансових явищ і процесів у їхній взаємодії та взаємозв’язку. Зважаючи на обмеження фінансових ресурсів у суспільстві, фінансова наука має дати відповідь на питання, як і в яких формах доцільно створювати та використовувати грошові фонди з метою оптимального вирішення загальнодержавних потреб, потреб суб’єктів господарювання і населення з урахуванням закономірностей всіх фінансових явищ, їхньої об’єктивної необхідності, а також різних суспільних інтересів. Фінансова наука — суспільно-економічна наука, що вивчає сукупність фінансових явищ, пов’язаних з розподілом і перерозподілом ВВП. Це потребує використання певного методологічного підходу. Одним з найважливіших завдань фінансової науки є теоретичне обґрунтування моделі розподільчих процесів, яка дала б можливість гармонізувати інтереси всіх суб’єктів фінансових відносин.
Загальна мета фінансової науки пізнання дії об’єктивних економічних законів і закономірностей розвитку суспільства у сфері фінансів, передання результатів наукових досліджень для практичної реалізації. Об’єктивними законами у фінансовій сфері є найстійкіші сутнісні, причинно-наслідкові зв’язки та взаємозалежності фінансових явищ і процесів. Наприклад, ставки податків впливають на розвиток виробництва. Однак відповідь на питання, у яких випадках вони впливають негативно, а в яких набувають лише фіскального характеру і не шкодять виробничій діяльності, має дати лише фінансова наука.