1. Мотиви, обумовлені дією соціально-економічних чинників:

• незадоволеність житловими і побутовими умовами;

• матеріальний розрахунок під час укладення шлюбу;

• засудження чоловіка або дружини з позбавленням волі;

• часті відрядження чоловіка або дружини.

2. Мотиви, обумовлені соціально-психологічними чинниками:

• відмінності в потребах, інтересах, цілях;

• орієнтація подружжя;

• несхожість характерів;

• втручання третіх осіб;

• скупість, грубість, сварливість;

• необгрунтовані ревнощі;

• нова любов і зрада.

3. Мотиви соціально-біологічного характеру:

• наркотизм та алкоголізм одного із членів подружжя;

• подружня невірність;

• хвороби;

• психічне захворювання;

• дійсна і уявна сексуальна несумісність;

• нездатність або небажання когось із подружжя мати дітей;

• велика різниця у віці.

Розлучення за будь-яких мотивів – явище з певними соціальними наслідками. Найбільше страждають діти, які залишаються без одного з батьків або живуть з нерідним батьком чи матір’ю. У англомовній літературі для визначення такого типу сімей використовується термін «реструктурована сім’я» (restuctural family).

Отже, сім’я є першоосновою суспільства, соціумом, де найбільшою мірою виявляюся індивідуальні особливості кожного з батьків, їхніх дітей, інших членів родини, реалізуються природні потреби, формуються мотиви поведінки, відбуваються самопізнання, самоактуалізація та соціалізація її членів.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення соціології сім’ї.

2. Визначте об’єкт і предмет соціології сім’ї.

3. Дайте визначення «сім’ї» і «шлюбу».

4. Які є основні типи сім’ї?

5. Чим відрізняється нуклеарна сім’я від розширеної?

6. Охарактеризуйте сім’ю як малу соціальну групу і як соціальний інститут.

7. Назвіть головні функції сім’ї.

8. Які існують в суспільстві проблеми, пов’язані з насильством в сім’ї?

9. Назвіть основні види насильства в сім’ї.

10. Які сучасні тенденції функціонування та розвитку в сім’ї?

Теми рефератів

1. Насильство в сім’ї.

2. Дитяча бездоглядність в Україні.

3. Альтернативні форми сімейного виховання.

4. Сім’я і шлюб в Україні. Проблема розлучень.

5. Виховний потенціал сім’ї в сучасних умовах.

6. Типологія сім’ї.

7. Соціальна робота з сім’ями в Україні.

Короткий термінологічний словник

Багатодітна сім’я – сім’я, в якій є троє і більше дітей, віком до 18 років.

Бездітна сім’я – сім’я, в якій немає дітей.

Демографічна політика  – це система соціальних заходів, спрямованих на формування бажаної для того, чи іншого суспільства свідомої демографічної поведінки населення.

Егалітарна сім’я – це сім’я, в якій права для обох членів родини рівні.

Екзогамія – це правила, які забороняють укладення шлюбу всередині певної суспільної групи. Як правило, забороняється вступати в подружні зв’язки із членами своєї родини.

Економічне насильство в сім’ї – це умисне позбавлення одним членом сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.

Ендогамія – це правила, які дозволяють вибирати подружнього партнера усередині певних суспільних груп (клас, раса, каста, віросповідування, національність, плем’я тощо).

Малодітна сім’я – сім’я, в якій є одна або дві дитини.

Матріархат – це модель владних відносин, за якої головна роль належить жінці. Така модель трапляється рідко, але виникає у сім’ях, в яких з певних причин відсутній чоловік.

Моногамія – це подружжя, що складається із одного чоловіка й однієї жінки. Ця форма є у всіх суспільствах, навіть і у тих, де паралельно практикують інші форми шлюбних зв’язків.

Насильство в сім’ї – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

Неповна сім’я – це сім’я, в якій немає когось одного із батьків (є мати і діти або є батько і діти).

Нуклеарна сім’я (проста) – це найбільш поширений тип сім’ї в сучасному індустріальному суспільстві. Вона складається із дружини, чоловіка і їхніх дітей. Протягом життя індивід, як правило, буває членом двох нуклеарних сімей: сімей своїх батьків, а після одруження – сім’ї, яка складається з нього, його дружини та їхніх дітей.

Патріархат – це найпоширеніша модель владних стосунків у сім’ї, що передбачає домінуючу роль чоловіка в родині: головним є чоловік, а за його відсутності – старший за віком чоловік в родині.

Повна сім’я – це сім’я, в якій є мати, батько і діти;

Полігамія – це така форма подружжя, при якій у шлюб вступають більше ніж два партнери.

Психологічне насильство в сім’ї – це насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдатися або завдається шкода психічному здоров’ю.

Родинна економіка –  це сукупність різних видів сімейної економічної та фінансової діяльності, які забезпечують задоволення потреб членів сім’ї (приватне домашнє господарство, формування й витрачання сімейного бюджету тощо).

Розширена сім’я (складна) – це сім’я, яка складається із кількох поколінь родичів. Розрізняють різні форми розширеної сім’ї: патрілокальна сім’я (молоді переходять жити у сім’ю чоловіка); матрілокальна сім’я (молоді переходять жити у сім’ю дружини).

Сексуальне насильство в сім’ї – це протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї.

Сім’я – це особи, які проживають сумісно, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки.

Соціологія сім’ї – це галузь соціології, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім’ї, шлюбно-сімейні відносини у конкретних культурних та соціально-економічних умовах.

Співжиття (конкурбінат) – це коли двоє людей живуть разом, маючи між собою сексуальні стосунки, але не одружуються.

Шлюб – це сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований в державному органі реєстрації актів громадянського стану.

Фізичне насильство в сім’ї – це умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності.

ВИКОРИСТАНА І РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. // Офіційний вісник України. – Київ, 2002. – № 7. – С.1– 64.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – Київ, 2003. – № 11. – С.3 – 303.

3. Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» від 15 листопада 2001 р. № 2789-ІІІ // Офіційний вісник України. – Київ, 2001. – № 51.

4. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи // А.Й. Капська, О.В. Безпалько, Р.Х. Вайнола. За заг. ред. А.Й. Капської. – К.: ДЦССМ, 2002. – 164 с.

5. Актуальні проблеми теорії і практики соціальної роботи на межі тисячоліть: Монографія. – К.: УДЦССМ, 2001. – 344 с.

6. Анциферова Л.И. К психологии личности как развивающейся системы // Психология формирования и развития личности. – М.: Наука, 1981. – 365 с.

7. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Вид. Центр «Академія», 2001. – 576 с.

8. Гіденс Ентоні. Соціологія // Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник; наук. кер. О.Іващенко. – К.: Основи, 1999. – 726 с.

9. Дюркгейм Е. Самогубство: соціологічне дослідження // Пер. з фр. Л. Кононович. – К.: Основи, 1998. – 519с.

10. Зайцева З.Г., Гуляр О.О. Профілактика сімейного неблагополуччя: алкоголізм батьків і формування особистості дитини // Соціально-педагогічні та медико-психологічні заходи протидії вживанню наркогенних засобів неповнолітніми і молоддю: Науково-методичний посібник. – К.: А.Л.Д., 1995.– 100 с.

11. Эриксон Э. Идентичность, юность и кризис. – М., 1996. – С.100 – 152.

12. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю. – К.: УДЦССМ, 2001. – 220 с.

13. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія. – К.: Наукова думка, 1995. – 304 с.

14. Краткий психологический словарь // Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – Рн/Д.: Феникс, 1998. – 505 с.

15. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание, Личность. – М.: Политиздат, 1977. – 304 с.

16. Лукашевич М.П. Соціалізація: виховні механізми і технології. – К.: ІЗМН, 1998. – 78 с.

17. Лукашевич Н. П. Социология воспитания. – К.: МАУП, 1996. – 180 с.

18. Лукашевич Н. П., Солодков В. Т. Социология образования. – К.: МАУП, 1997. – 192 с.

19. Маслоу А. Самоактуализация // Психология личности. Тезисы. – М.: Высшая школа, 1982.

20. Методичні рекомендації до Комплексної програми «Профілактика негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі» / Павленко А.М., Пінчук І.М., Шнеренко Л.П.. – К.: УДЦССМ, 2001. – 72с.

21. Москаленко В. В. Социализация личности. – К.: Вища школа, 1986. –198 с.

22. Ольшанский Д.В. Политическая психология. – СПб.: Питер, 2002. – 146 с.

23. Основи політичної науки // За заг. ред. Б.Кухти. Ч.3.: Політична свідомість і культура. – Львів: Кальварія, 1998. – 556 с.

24. Психологический словарь / Под ред. В.П.Зинченко, Б.Г. Мещерякова. – М., 1996. – С.364.

25. Смелзер Н. Социология // Пер. с англ. – М.: Феникс, 1998. – 688 с.

26. Соціальна робота // Соціальна робота. Книга ІІ. – К.: ДЦССМ, 2002. – 440 с.

27. Соціологія / За редакцією В.М. Пічі. – Львів: «Магнолія-Плюс», «Новий світ – 2000», 2004. – 277с.

28. Социальная психология личности в вопросах и ответах // Под ред. проф.В.А.Лабунской. – М.: Гардерики, 1999. – 397 с.

29. Соціологія / За ред. В.Г. Городяненка. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 560 с.

30. Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник // Соціальна робота. Книга IV. – К.: ДЦССМ, 2002. – 536с.

31. Соціологія: короткий соціологічний словник // Під заг.ред. В.І. Воловича. – К.: Укр.центр дух.культури, 1998. – С.43.

32. Філософія // І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко, І.В. Бойченко та ін. За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 1999. – 624 с.

33. Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: Вид.центр “Академія”, 2000. – 544 с.

34. Фрейд З. Вступ до психоаналізу // Пер. з нім. П.Таращук. – К.: Основи, 1998. – 709 с.

35. Хьелл Л., Зиглер Д. Теория личности: основные положения, исследования и применение. – Спб.: Питер, 2000. – 608 с.

36. Циба В.Г. Соціологія особистості: системний підхід (соціально-психологічний аналіз). – К.: МАУП, 2000. – 152 с.

37. Черниш Н. Соціологія. – Львів: Кальварія, 2003. – 544 с.

38. Якуба О.О. Соціологія. – Харків: Константа, 1996. – 192 с.