4.Основні функції сім’ї

Функції сім’ї можна визначити як основні способи прояву активності, життєдіяльності сім’ї та її членів. Функції сім’ї поділяються на:

• суспільні (спрямовані на суспільство);

• індивідуальні (спрямовані на особу).

У науковій літературі є різні класифікації функцій сім’ї. Розглянемо основні функції сім’ї з урахуванням сучасних тенденцій:

• репродуктивна функція;

• виховна функція;

• рекреативна функція;

• комунікативна функція;

• феліцітологічна функція;

• функція первинного соціального контролю;

• економічна функція.

1. Репродуктивна функція

Загальні риси змін у функціонуванні інституту сім’ї – це індивідуалізація, прагнення до незалежності, автономності, зменшення орієнтації на соціальне оточення. Відповідно змінюються погляди на репродуктивну функцію сім’ї – протягом десятиріч під впливом демографічних макропроцесів посилюється її суспільна значимість.

Репродуктивна функція – це біологічне відтворення суспільства, підтримка та збереження репродуктивного здоров’я (на суспільному рівні); задоволення потреби мати дітей, планування їх народження (на індивідуальному рівні).

Прийнято виділяти три типи щодо репродуктивності сім’ї: багатодітну (3 і більше дітей), середньодітну (2 дітей), малодітну (1 дитина). Зараз намітилася тенденція до малодітного відтворення населення. З метою регулювання дітонародження різні держави виробляють і реалізують державну демографічну політику.

Демографічна політика  – це система соціальних заходів, спрямованих на формування бажаної для того, чи іншого суспільства свідомої демографічної поведінки населення.

Основне питання демографічної політики полягає в тому, як держава може впливати на рішення про народжуваність, які приймаються на рівні сім’ї з тим, щоб їх кінцевий результат відповідав економічним і соціальним потребам суспільства. У зв’язку з цим існують два типи демографічної поведінки населення, а саме: націлена на зростання народжуваності, або навпаки на її зниження.

2. Виховна функція

Одна з найважливіших функцій сім’ї – це виховна функція. У порівнянні з іншими функціями вона має наскрізний характер і пов’язана практично з кожною із них.

Виховна функція – це формування навичок суспільного життя, соціалізація дітей, забезпечення культурної неперервності суспільства, передача новому поколінню суспільних норм та цінностей (на суспільному рівні); задоволення потреб у батьківстві, контактах з дітьми, вихованні дітей, самореалізації в дітях, забезпечення дітям батьківської підтримки, любові, передача життєвого досвіду від старших індивідів до молодших, засвоєння молодими індивідами досвіду старших (на індивідуальному рівні).

Сімейне виховання – це засіб первинної соціалізації. Соціалізація відбувається через цілеспрямований вплив на людину з метою формування певних моральних і фізичних якостей, звичок, навичок, установок, прищеплення відповідних взірців і норм поведінки.

3. Рекреативна функція

Рекреативна функція сприяє розвитку особистості всіх членів сім’ї та є відновлювальною, емоційно-стабілізаційною функцією. Сім’я є тим життєвим осередком, де людина повинна знаходити позитивні емоції, розуміння, заспокоєння, знімати психологічне напруження.

Рекреативна функція – це забезпечення психологічного здоров’я членів сім’ї, психологічна терапія членів суспільства (на суспільному рівні); задоволення потреб індивідів у відпочинку, відтворенні фізичних та психологічних сил (на індивідуальному рівні).