Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Звіт з практики 3.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
30.08.2019
Размер:
62.57 Кб
Скачать

29

ПЛАН

ВСТУП…………………………………………………………………....….….3

1.Календарний графік практики………………………………………….….…5

2. Аналітична записка……………………………………………….……..…..24

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...27

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………..…………………29

ВСТУП

Потреба у відпочинку є однією з фізіологічних потреб людини. Але для того, щоб людина свій відпочинок проводила в подорожі, повинні скластися відповідні умови зовнішнього і особистого порядку, які б стимулювали потребу в туризмі. Крім того, не всі подорожуючі звертаються до послуг туристичних підприємств чи використовують їх частково (наприклад, тільки транспорт, прокат туристського спорядження). Таким чином, потенційний ринок споживача, який звертається за послугами (турпродуктом) до виробника складає лише частину населення.

Невід'ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна туристична галузь. Попри всі політичні та соціально-економічні негаразди останніх років індустрія туризму стала тією галуззю народного господарства України, яка з року в рік без залучення державних дотацій стабільно нарощує обсяги виробництва туристичного продукту.

Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави.

Пріоритетним видом туризму для України залишається іноземний (в'їзний) туризм, як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державної скарбниці та створення додаткових робочих місць.

Нині Україна має понад 4,5 тис. закладів розміщення туристів і відпочиваючих на 620 тис. місць, але вони потребують модернізації та реконструкції відповідно до міжнародних стандартів. Крім того, підтримання в належному стані потребують і рекреаційні зони, пам'ятки культури та архітектури України, інші об'єкти туристичних чи екскурсійних послуг.

Отже, метою даної роботи є ознайомлення з вітчизняним ринком туристичних послуг, а саме проходження виробничої практики в одній з туристичних фірм Полтави; закріплення теоретичних знань і набуття навичок роботи з забезпечення основних технологічних циклів створення та реалізації тур продукту; вивчення нормативних документів, напрямів діяльності туристичної організації та основними технологічними процесами.

Завдання: ознайомитись з правилами заповнення документів, визначення списку документів необхідних для виїзду за кордон, визначити стратегічні задачі фірми, клієнтуру, вивчення її рекламно-інформаційної діяльності, конкурентно-спроможність, участь у громадській роботі і форми її здійснення, складання та калькуляція турів.

Дана робота буде складатись з декількох частин: календарний графік практики – де буде описуватися моя щоденна робота в туристичному агентстві і короткі висновки до неї, аналітична записка – частина в якій буде описуватися туристична агенція «Листопад». А заключною частиною стане висновок, де я підіб’ю підсумки проведеної роботи.

  1. Календарний графік проходження практики

10.01 Прибуття на базу практики, ознайомлення з фірмою і основними напрямками її діяльності, знайомство з персоналом.

11.01 – Усне ознайомлення з Законом України «Про Туризм». В Україні права та обов’язки туристів і туристичних підприємств гарантовані статтями 20, 21, 22 Закону України "Про туризм" і угодами, що укладаються між туристами та туристичними фірмами.

Вивчення угоди, що укладається між туристичною фірмою та туристом (її пункти)

Угода, що укладається між туристичною фірмою та туристом, обов'язково повинна містити такі пункти: предмет угоди, термін подорожі, умови подорожування з переліком сплачених послуг, умови компенсації за ненадані послуги та моральні збитки, штрафні санкції за порушення споживачем умов угоди, порядок перетину кордону, перелік документів, що надаються туристу, порядок вирішення спорів та загальну вартість туру. Турист повинен бути ознайомлений зі своїми правами та обов'язками. Туристична фірма зобов’язана надавати туристу повну об'єктивну інформацію щодо туру, умов перебування на даній території. Особливо це стосується зарубіжних турів: обов'язковою є інформація про природні особливості країни тимчасового перебування (температурний, дощовий режими в даний сезон та термін перебування, інші кліматичні особливості), етнокультурні особливості населення (звичаї, побутова поведінка тощо), політичну та економічну ситуацію на даний час.

12.01 – Вивчення клієнтської бази агенції.

13.01 – Робота з ваучером (Туристичною путівкою)

Єдиним документом, що підтверджує статус особи чи групи осіб як туристів, оплату та право на отримання туристичних послуг є ваучер (туристична путівка). «Ваучер є фінансовим документом суворої звітності, що призначений для розрахунків між туристичними підприємствами-партнерами». Зразок бланку ваучера обов'язково додається до угоди. Бланк ваучера є єдиним за формою як для туриста-індивідуала, так і для групи туристів. Ваучер виписується на підставі досягненої домовленості між туристичною фірмою і туристом після оплати замовлених послуг та отримання підтвердження від приймаючої сторони про готовність їх надання в повному обсязі в замовлений термін. Ваучер може бути виписаний туристу або групі туристів як на весь комплекс обслуговування по туру, так і на окремі послуги (за домовленістю).

16.01 – Вивчення туристичних формальностей та подальша робота з ними.

Якісне обслуговування туриста включає забезпечення туристичною фірмою, що працює в сфері міжнародного туризму, дотримання туристичних формальностей обов'язкового з правової точки зору порядку здійснення туристичної подорожі з дотриманням певних процедур, необхідних для перетину кордонів. До туристичних формальностей включають паспортний, візовий та митний режими, порядок обміну валюти, санітарно-епідеміологічний контроль, страхування тощо.

Паспортні формальності: паспорт є офіційним документом, який засвідчує особу громадянина при виїзді за межі країни, перебування за її межами і в’їзд у свою країну. Це основна функція паспорта. У паспорті громадянина України, призначеному для поїздок за кордон , вказуються двома мовами (англійською та українською): прізвище й ім’я мандрівника; його стать, вік, дата і місце народження; номер паспорта, дата видачі та термін його дії; орган, який видав паспорт. Відповідно до чинного законодавства і конституційних гарантій на право вільного переміщення громадян, паспорт надає право на вільний виїзд за межі країни і повинен зберігатися в його власника, за винятком випадків, передбачених законодавством країни. Крім звичайних закордонних паспортів тієї чи іншої держави, в міжнародних поїздках з метою туризму можуть використовуватися міжнародні студентські картки – International Student Identity Card (ISIC)

Для оформлення закордонного паспорта громадянин України повинен подати:

  • заяву відповідної форми із зазначенням ( якщо є ) трудової діяльності за останні 5 років у двох примірниках;

  • свій український паспорт і свідоцтво про народження дітей ( якщо заявник просить внести відомості про них у свій паспорт чи видати їм паспорти);

  • чотири власних фотографії встановленого зразка, а при внесенні відомостей про дітей – фотографії дітей;

  • облікову картку;

  • військовий квиток ( для військовозобов’язаних);

  • квитанцію про сплату державного збору й оплату вартості бланка паспорта.

Візові формальності: для в’їзду в іншу державу і тимчасового проживання на її території туристу, як правило, потрібна віза. Віза – дозвіл конкретній особі на в’їзд в іншу країну, виїзд з її території, транзитний проїзд через неї. Виходячи з цього, візи бувають в’їзними (entry visa), виїзними (exit visa) і транзитними (transit visa).

Віза може бути одноразовою (на одноразовий в’їзд у країну у визначений період часу на певний термін) і багаторазовий (multy).

За призначенням візи поділяються на такі види:

- туристична (без права займатися оплачуваною діяльністю в країні призначення);

- гостьова (з правом роботи);

- службова (ділова, приватна);

- імміграційна (на постійне місце проживання).

Туристичне підприємство обов'язково повинно попередити туриста про термін закінчення візи. В разі, коли турист бажає подовжити своє перебування в країні, він повинен або заздалегідь попередити про це і відповідно подовжити термін дії візи на весь період, оскільки в більшості випадків зробити це під час перебування в туристичній подорожі досить складно.

Якщо турист не подовжує термін дії візи і залишається в країні тимчасового перебування, він тим самим порушує візовий режим і законодавство даної країни, і турист нестиме відповідальність згідно законодавства країни перебування. Туристична фірма при цьому не несе перед туристом-порушником ніякої відповідальності.

В ряді випадків для туристичних груп і групових ділових поїздок оформляється групова віза, яка проставляється на списку групи.

Згідно діючих міжнародних угод в галузі туризму, українські туристи можуть відвідувати деякі країни у безвізовому режимі (наприклад Угорщину, Ізраїль), маючи загальногромадянський паспорт. Не потрібна віза для подорожування в країни СНД (Росія, Білорусь, країни Закавказзя та інші). В деяких країнах діє спрощений візовий режим (наприклад, Єгипет, Непал, Туреччина), який не потребує попередньої візової підтримки, а в'їздні-виїздні візи проставляються в пунктах прибуття. Візовий режим також спрощений для жителів прикордонних територій.

З метою розвитку економічної та гуманітарної співпраці, пожвавлення туристичних та інших обмінів між країнами Європи була укладена угода про спрощений візовий режим - Шенгенська угода. Ця угода, названа так на честь її підписання в містечку Великого герцогства Люксембург, була підписана 11 країнами-учасницями (Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Франція, Іспанія, Португалія, Греція, Швеція, Австрія, Італія), набула чинності з 26 березня 1996 р. і до неї поступово приєднуються інші європейські країни.

Шенгенська віза, видана посольством однієї з країн-учасниць Угоди, дозволяє знаходитись в будь-якій країні Шенгенського простору або в усіх країнах потроху на термін, зазначений в візі. Відповідно в транзитні країни даної спільноти не потрібно оформляти транзитні візи, що значно спрощує туристичні формальності, особливо при розробці маршрутних транспортних турів по Європі. Згідно Шенгенської угоди турист, що отримав візу в одній з країн-учасниць угоди, може вільно пересуватися територією інших країн. Шенгенська віза може бути багаторазовою, що дозволяє здійснити протягом дії візи декілька поїздок в країни Шенгенського простору, або одноразовою.

Діють два типи шенгенських віз: короткострокова та річна. Короткострокова віза надається на строк від одного дня до трьох місяців (90 днів). Вона дає право в'їзду та пересування територією країн-учасниць протягом півроку, але сумарний час перебування не повинен перевищувати трьох місяців. Короткострокова єдина європейська віза найчастіше видається строком від 15 до 40 діб. Вона має голографічні елементи та декілька ступенів захисту. На відміну від звичайної візи, шенгенська має другу зверху строку, де на мові країни, дипломатичні служби якої надають візу, зазначено: "Шенгенські країни". Якщо така позначка відсутня, то надана тільки віза країни, посольство якої оформляло документи.

Річна віза відкривається на один рік, але строк перебування в країнах Шенгенської угоди передбачає багаторазові в'їзди/виїзди без повторного звернення до посольства. При цьому сумарна кількість днів, проведених в Шенгенському просторі, не повинна перевищувати 180 (визначається за штампами, які проставляються на КПП країни в'їзду та країни виїзду). В'їздні довгострокові візи є національними.

Шенгенською візою мають право скористатися туристи з 126 країн. Для туристів з країн, які розглядаються як кандидати до вступу в Європейське Співтовариство (Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина та країни Балтії), діє спрощений режим: вони можуть в’їжджати до країн Шенгенського простору за своїми національними паспортами.

При оформленні Шенгенської візи важлива мета поїздки, відповідно до якої потрібно звертатися в певне посольство країни Шенгенського простору: це може бути або перша за маршрутом країна, або країна, термін перебування в якій найдовший.

17.01 – Робота з туристичними формальностями

18.01 – Ознайомлення зі страхуванням туристів (і його видами). Співпраця зі страховими компаніями.

Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

Основними сторонами цих відносин є страховики(страхові компанії), страхувальники (туроператори і турагенти) і туристи, які виїжджають за кордон.

В Україні відносини страхування законодавчо нормуються : Законом України «Про страхування», «Про туризм» і низкою інших документів. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про туризм», страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов’язковим і здійснюється суб’єктами туристичної діяльності на підставі угод зі страховими компаніями, які мають право на таку діяльність.

Страхування в міжнародному туризмі – це основна форма гарантування страховими компаніями безпеки туристів у країні тимчасового перебування, покликана при настанні страхових випадків компенсувати можливу шкоду, заподіяну здоров'ю чи майну туристів, за рахунок страхових внесків, що сплачуються ними.

Основні види страхування:

- медичне – страхування життя і здоров'я туриста;

- майнове – страхування багажу, фото- і відеоапаратури, особистого автотранспорту й іншого особистого майна туриста;

- цивільної відповідальності – страхування відповідальності туристів, власників транспорту, готелів, тур фірм, інших суб'єктів туризму.

Особливості страхування в туризмі – ризикованість (імовірність подій), короткочасність поїздок, невизначеність настання страхових випадків. У туристичному бізнесі ризик настання небажаних подій і їхніх негативних наслідків є особливо великим: сам характер надання тур послуг часто пов'язаний із перебуванням туристів у різних екзотичних, екстремальних і незвичних для них місць, де буває важко передбачити наявність несприятливих для самопочуття туристів факторів. Крім того, при взаємодії великої кількості незалежних один від одного ділових партнерів (закордонні туроператори, консульські служби, адміністрації готелів, транспортні компанії та ін.) ймовірність настання страхових випадків зростає. У світі прийнято отримувати страхові поліси мандрівника в офісі страхової компанії чи в тур фірмі, яка уклала з нею договір. Згідно з договором зі страховими компаніями, туроператори і турагенти надають туристам, які виїжджають за кордон, сприяння у страхуванні різних страхових ризиків:

- від гострих раптових захворювань;

- від нещасних випадків;

- від втрати багажу чи іншого майна;

- від неможливості виїзду в оплачену поїздку;

- від відсутності на гірськолижних курортах снігу;

- у разі невидачі візи;

- у разі ненадання чи неповного надання турпослуг.

5.02 – Складання договору страхування.

Договір страхування – це угода між турфірмою-страхувальником і страховою компанією про те, що вона зобов’язується при настанні страхового випадку під час перебування на території страхування надати невідкладну допомогу (медичну медико-транспортну, технічну й ін.) і відшкодувати витрати застрахованим туристам, а турфірма зобов’язується оплатити страхові внески у встановлений термін. Страхова компанія зобов'язана ознайомити турфірму з правилами страхування (у різних страховиків ці правила можуть бути не однаковими). Мінімальний термін дії договору – один день, максимальний – один рік. Якщо турист, що укладає договір страхування, планує багаторазові виїзди за кордон і відомо лише кількість днів, але не відома дата виїзду, то страховик несе відповідальність у межах тієї кількості днів, яка визначена у страховому полісі. Страхування може бути добровільним і обов'язковим, індивідуальним і груповим.

Медичне страхування туристів:

Через високу вартість медичних послуг за кордоном оплачувати їх на місці самостійно туристам невигідно. За наявності страхового полісу турботу про життя і здоров'я туриста бере на себе страхова компанія.

Страховий поліс мандрівника (Travel Insurance Policy) є номерним бланком суворої звітності. На паспортній частині поліса, тобто на його обкладинці, зазначаються повна назва страхової компанії та її партнера – закордонної сервісної компанії (Medical Assistance Company). В основній частині поліса подають реквізити страхувальника, ім’я, прізвище і дату народження туриста, територію дії поліса (країна), страхову суму, розмір збитків, які не відшкодовуються (франшиза), об’єкт страхування, вказують правила страхування, докладно описують ризики, за які страхова компанія відповідає, а також інші умови за згодою сторін і ставляться підписи страхувальника і туриста.

Майнове страхування:

Страхування майна (багажу, відеоапаратури, автомашин та ін.) може здійснюватися додатково до страхування медичних витрат за бажанням туриста, який виїжджає за кордон. Об’єктом страхування в цьому разі стають майнові інтереси, пов’язані зі збитком чи втратою особистого майна мандрівника, застрахованого на період поїздки, за таких страхових випадків, як розбійний напад, ушкодження чи крадіжка особистих речей.

Страхування цивільної відповідальності:

Страхування цивільної відповідальності – це страхування відповідальності перед третіми особами за зобов’язання, які виникають унаслідок збитків, заподіяних здоров’ю чи майну туристів (чи інших осіб) під час перебування за кордоном. Наприклад: страхування цивільної відповідальності за збитки, заподіяні майну інших осіб. Номери закордонних готелів 4-5 зірок оснащені дорогими меблями, телевізором, кондиціонерами, міні-баром тощо. Якщо випадково турист щось пошкодив чи зіпсував, страхова компанія готова матеріально відповідати за дії застрахованого. Для цього потрібно при страхуванні обрати ризик «цивільна відповідальність». Страховий внесок при відповідальності в 30 тис. дол. США становитеме приблизно 40 центів за кожний день перебування на відпочинку.

20.01 – Робота з інтернет-системами бронювання та резервування.

Інтернет вплинув на маркетинг туризму більше за будь-які інші технології з часу винаходу телебачення. Він уже утвердився як основний канал розподілу і просування продукту на ринку туристичних послуг. Значення інтернету й інших інтерактивних мультимедійних платформ важко переоцінити. Організації, які займаються маркетингом, великі постачальники туристичних послуг повинні усвідомити необхідність застосування цих засобів, переваги яких полягають в ефективній глобальній взаємодії, а також у можливості зближення суспільного і приватного секторів туристичного ринку та їхнього взаємовигідного партнерства.

www.travelweb.com – Це один із найперших і найпотужніших серверів в інтернеті, найбільш відвідуваний сервер з туризму. З його допомогою можна одержати інформацію (з подальшим бронюванням) про рейси більше 300 авіакомпаній, 17 тис. готелів і 60 готельних мереж у 143 країнах.

«Travelweb» вирізняється зручністю і простотою пошуку інформації і відсутністю реєстрації користувачів. Завдяки цьому можна легко виконувати пошук необхідних довідок без резервування. Наприклад, вибір готелю не займає більше 2-3 хвилин. Готель можна підбирати за такими критеріями : назва, місто, приналежність до мережі, діапазон цін. Текстова інформація супроводжується фотографіями готелів, картами їхнього розташування на місцевості, зведеннями погоди, є можливість конвертувати валюту. Однак за обсягом наданої інформації сервер поступається глобальним системам бронювання «Amadeus», «Sabre». Так, запит щодо Лондона дає відомості тільки про 84 готелі, хоча їх у британській столиці кілька сотень.

www.leasureplanet.com – головні розділи сайту «Планета відпочинку», «Готелі», «Авіарейси», «Автомобілі», «Круїзи», «Путівники». Інформаційна база містить відомості приблизно про 50 тис. готелів, більше ніж 460 авіакомпаній, 8 круїзних компаній, 44 компанії з прокату автомобілів, путівники приблизно за 180 напрямками.

www.biztravel.com – Одна із найкращих в інтернеті систем бронювання ділових поїздок; неодноразово відзначалася низкою престижних нагород. За допомогою цього сайту проводять бронювання ділових поїздок ( включаючи конгресові тури), планують зустрічі й отримують необхідну інформацію (міста, готелі, ресторани, погода тощо). Робота на сайті вимагає обов'язкової реєстрації.

23.01 – Робота з вітчизняними сайтами турагентств.

www.akkord-tour.com.ua/store.php - сайт туристичної компанії АККОРД-тур. Буде корисним не тільки туристичним агентствам, але і насамперед туристам, можна знайти будь який тур, тим більше, що компанія весь час працює над розробкою нових маршрутів. Компанія надає багато інформації про тури і їх специфікацію. Можливий пошук партнерів для подорожі.

http://artex.com.ua - сайт туристичного оператора, який славиться великою кількістю зарубіжних партнерів. Надає багато цікавої інформації про тури вибрані мандрівниками. Є великий вибір гарячих турів. Компанія завжди рада мати нових партнерів.

http://www.teztour.cом – сайт міжнародного туроператора. Буде корисним багатьом тур фірмам. Є багато інформації про тури, можливість онлайн-консультацій, бронювання. Можна переглянути рейтинг турів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]