Державний стандарт
загальної середньої освіти. Економіка
КОНЦЕПЦІЯ
1. БЕЗМЕЖНІСТЬ
ПОТРЕБ ТА ОБМЕЖЕНІСТЬ РЕСУРСІВ
Неможливо мати всі товари та послуги
для задоволення безмежних потреб, тому
що виробничі ресурси завжди обмежені.
Основні поняття: Потреби.
Безмежність потреб. Економічні блага.
Інвестиційні та споживчі блага. Товари
та послуги. Економічні ресурси. Природні
ресурси (земля). Капітальні ресурси
(капітал). Трудові ресурси (праця).
Підприємницькі здібності (підприємництво).
Обмеженість ресурсів.
Класи |
Учні
повинні знати |
Учні
повинні вміти |
1 – 4 |
що кожна людина має різні потреби;
що всі потреби постійно зростають і
є безмежними;
про різні види економічних ресурсів;
|
наводити приклади економічних
ресурсів;
визначати ресурси, необхідні для
виробництва певного товару (наприклад,
олівця); назвати виробників
(назви компаній) різних видів товарів
та послуг. |
5 – 9 |
характерні риси економічних благ;
що одні і ті ж самі потреби можуть
задовольнятися різними товарами та
послугами;
що існують товари та послуги, які
доповнюють один одного при споживанні;
що всі ресурси обмежені;
про багатоваріантність використання
ресурсів;
|
класифікувати потреби за різними
критеріями;
наводити приклади потреб людей в
залежності від різних чинників(стать,
вік, національні звичаї тощо);
наводити приклади товарів та послуг,
котрі споживають учні та їх родини;
відрізняти безкоштовні економічні
блага від неекономічних;
відрізняти товари-замінники та
доповнюючі товари, та наводити їх
приклади;
визначати ресурси певного виду з
запропонованого переліку;
наводити приклади взаємозамінних
ресурсів;
обґрунтовувати необхідність певного
рівня знань для деяких видів виробництва
(на прикладі різних професій); наводити приклади
підприємницької діяльності (за
матеріалами місцевої преси). |
10-12 |
|
знайти місце своїм потребам в “піраміді
Маслоу”;
розрізняти перспективні потреби
регіону, в якому вони мешкають;
визначати рівень забезпеченості
виробничими ресурсами регіону;
визначати шляхи раціонального
використання ресурсного потенціалу
України; складати перелік
необхідних інвестиційних благ для
умовної фірми. |
КОНЦЕПЦІЯ 2.
ПРОБЛЕМА ВИБОРУ
ТА АЛЬТЕРНАТИВНА ВАРТІСТЬ
Всі дійові особи економіки країни
постійно роблять вибір; при цьому вони
завжди щось здобувають і щось втрачають.
Основні поняття: Обмеженість ресурсів
та безмежність потреб. Необхідність
вибору. Багатоваріантність вибору
(альтернативи). Критерії вибору.
Альтернативна вартість. Вигоди та втрати
при виборі. Крива виробничих можливостей.
Класи |
Учні
повинні знати |
Учні
повинні вміти |
1 – 4 |
|
показувати на конкретних прикладах,
що неможливо використати одні і ті
ж ресурси двічі і одночасно;
пояснювати від чого відмовилися,
здійснюючи певний вибір; наводити приклади
літературних персонажів, перед якими
стоїть проблема вибору. |
5 – 9 |
що вибір має негайні та віддалені
наслідки;
як визначати альтернативи та критерії
певного вибору;
що вибір здійснюють як споживачі,
так і виробники; як окремі особи, так
і держави;
що кожний вибір має свою ціну –
альтернативну вартість; |
наводити приклади вибору, який
здійснює родина учня в умовах
обмеженості ресурсів (сімейного
бюджету) та аналізувати його наслідки;
застосовувати гратку прийняття
рішень при здійсненні вибору;
наводити приклади вибору, які
здійснюють споживач, виробник, країна;
|
10-12 |
що крива виробничих можливостей
дозволяє визначити альтернативну
вартість виробництва певного товару;
що зсув кривої виробничих можливостей
ілюструє зміни національного
виробництва;
зміст закону зростання альтернативних
витрат;
|
|
КОНЦЕПЦІЯ 3. ВИРОБНИЦТВО
ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ
Кількість і якість економічних благ
залежить від ефективності використання
ресурсів та продуктивності праці.
Основні поняття: Виробництво.
Ефективність. Головні чинники зростання
ефективності виробництва. Продуктивність
праці.
Класи |
Учні
повинні знати |
Учні
повинні вміти |
5 – 9 |
|
наводити приклади конкретних факторів
виробництва для виготовлення певних
товарів та послуг; обчислювати
продуктивність праці окремих учнів
та бригад в процесі виробництва
(наприклад, іграшок). |
10-12 |
|
|
КОНЦЕПЦІЯ 4. ОСНОВНІ
ПИТАННЯ ЕКОНОМІКИ. ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ
Економічні
рішення дійових осіб визначаються
типом економічної системи, яка
характеризується способом розв’язання
основних питань економіки.
Основні поняття: Основні
питання економіки: що виробляти? як
виробляти? для кого виробляти? Власність.
Економічна система. Типи економічних
систем (командна, ринкова, традиційна,
змішана).
Класи |
Учні
повинні знати |
Учні
повинні вміти |
5 – 9 |
|
показувати на конкретних прикладах,
як розв’язуються основні питання
економіки в різних економічних
системах; наводити приклади
об’єктів та суб’єктів приватної та
суспільної власності. |
10-12 |
що критеріями класифікації економічних
систем виступають форми власності
та типи координації господарчої
діяльності;
що власність – це право володіння,
користування та розпорядження;
|
аналізувати вплив відносин власності
на ефективність виробництва та
розподіл благ;
виділяти основні риси сучасної
вітчизняної економіки; характеризувати
особливості процесів роздержавлення
та приватизації. |
КОНЦЕПЦІЯ 5. ДІЙОВІ
ОСОБИ ЕКОНОМІКИ
ТА ЇХ ВЗАЄМОДІЯ
Кожна людина, підприємство, держава
виконують роль як покупця, так і продавця,
взаємодіють на різних ринках та є
взаємозалежними.
Основні поняття: Дійові
особи економіки: домогосподарство,
підприємство(фірма), держава. Види
ринків. Кругообіг економічної діяльності.
Гроші та їх роль в кругообігу.
Класи |
Учні
повинні знати |
Учні
повинні вміти |
1 – 4 |
що гроші полегшують торгівлю в
порівнянні з бартером;
що люди споживають не гроші, а товари
та послуги, які можна купити за гроші;
що виробник використовує гроші для
придбання необхідних виробничих
ресурсів.
|
наводити приклади, коли члени їхньої
родини виступають або як покупці
(споживачі) або як продавці (виробники)
на ринку;
наводити приклади товарів, які
виконували роль грошей;
пояснювати, чому людині, що потрапила
на відлюдній острів, гроші не потрібні; пояснювати
на конкретних прикладах, що самі по
собі гроші нічого не виробляють, але
вони потрібні для придбання природних,
людських та капітальних ресурсів. |
5 – 9 |
дійових осіб економіки та їх мету на
ринку;
що для задоволення своїх потреб люди
здійснюють добровільний обмін;
властивості та функції грошей;
|
визначати економічні інтереси дійових
осіб ринку;
висвітлювати вигоду обміну в конкретних
випадках (життєвих ситуаціях);
визначати певні функції, які виконують
гроші в різноманітних економічних
ситуаціях; складати
та пояснювати базову модель кругообігу. |
10-12 |
|
називати основні види доходів ринкових
суб’єктів;
показувати на конкретних прикладах,
що спеціалізація посилює взаємозалежність
підприємств, галузей економіки,
держав;
доводити, що зміни кількості грошей
та обсягу виробництва призводять до
зміни рівня цін на товари та послуги; наводити приклади,
коли держава виступає в ролі
виробника(продавця) або споживача. |
КОНЦЕПЦІЯ
6. РАЦІОНАЛЬНЕ
ЕКОНОМІЧНЕ МИСЛЕННЯ
Людина, що мислить раціонально, приймає
рішення, керуючись співвідношенням
витрат та вигод.
Основні поняття: Мотивація
економічної поведінки. Економічна
раціональність. Маржинальний (граничний)
аналіз. Принцип порівняльних переваг.
Класи |
Учні
повинні знати |
Учні
повинні вміти |
5 – 9 |
що економічна раціональність потребує
аналізу “витрати-вигоди”;
що економічна раціональність має
суб’єктивний характер;
що люди діють відповідно до мотивації;
що добровільний обмін надає вигоди
обом сторонам; що
економіка – це наука про раціональний
вибір. |
обґрунтовувати свій вибір за принципом
“витрати – вигоди”;
наводити приклади втрат при певному
виборі (індивідуальному та суспільному);
наводити приклади стимулів для
різних вікових груп; ілюструвати
вигоди добровільного обміну між
регіонами та країнами. |
10-12 |
що раціональні економічні рішення
приймаються з застосуванням
маржинального (граничного) аналізу;
залежність поведінки економічних
суб’єктів від типу економічної
системи та традицій; що в
основі вибору лежить принцип
порівняльних переваг. |
|
КОНЦЕПЦІЯ
7. ЕКОНОМІЧНА
ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧА
Споживач, приймаючи рішення щодо
купівлі товарів та послуг, прагне
максимізувати загальну корисність.
Основні поняття:
Потреби і споживання. Корисність товарів
та послуг. Загальна корисність. Гранична
корисність. Закон спадної граничної
корисності. Крива байдужості. Відносні
ціни. Бюджетна лінія. Максимізація
корисності. Номінальні та реальні доходи
споживача.
Класи |
Учні
повинні знати |
Учні
повинні вміти |
5 – 9 |
|
наводити приклади ситуацій, коли
один і той самий товар має різну
корисність для споживача;
розраховувати граничну та загальну
корисність на умовних прикладах;
пояснювати,
чому підприємець повинен зменшувати
ціни на додаткову кількість продукту,
на основі зв’язку між зниженням
граничної корисності та зменшенням
кількості товарів, яку споживачі
готові купити; |
10 – 12 |
|
на основі індивідуальних уподобань
будувати криву байдужості;
за допомогою кривої байдужості
визначати, якому товару надає перевагу
споживач;
графічно ілюструвати можливості
споживання для конкретного споживача
(учня, його родини тощо);
аналізувати зміну структури покупок
родини при зміні цін і доходів;
на умовних прикладах визначати набір
товарів, які дозволяють максимізувати
корисність за умов обмеженого бюджету;
аналізувати
зміну реальних та номінальних доходів. |
КОНЦЕПЦІЯ
8. ПОПИТ
Покупці купують більшу кількість
товарів, коли ціни знижуються, і навпаки.
Основні поняття:Попит. Величина попиту. Крива попиту.
Закон попиту. Нецінові чинники попиту.
Зміна попиту. Цінова еластичність
попиту.
Класи |
Учні
повинні знати |
Учні
повинні вміти |
5 – 9 |
що існує обернена залежність між
ціною та кількістю товару, яку за
даних умов хочуть і можуть придбати
споживачі;
як попит може змінюватися під впливом
нецінових чинників;
|
будувати криву попиту на умовних
прикладах;
розрізняти поняття “попит“ та
“величина попиту”;
передбачити,
як зміни доходів, уподобань споживачів,
цін на взаємозалежні товари (послуги)
, а також зміна кількості споживачів
на ринку вплинуть на попит на даний
товар (послугу);
|
10 – 12 |
|
наводити приклади товарів та послуг
різної еластичності;
розраховувати коефіцієнт цінової
еластичності попиту;
розраховувати,
до якої величини фірма може змінювати
ціну, щоб не зменшився доход внаслідок
втрати частини споживчого попиту.
|
КОНЦЕПЦІЯ
9. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА
ТА ПРИБУТОК.
Щоб максимізувати прибуток, кожний
виробник повинен приймати раціональні
рішення стосовно оптимізації виробничих
витрат.
Основні
поняття: Постійні,
змінні та загальні витрати. Середні
витрати. Загальний доход. Прибуток.
Граничні витрати. Граничний доход.
Класи |
Учні
повинні знати |
Учні
повинні вміти |
5 –
9 |
що будь – яке виробництво пов’язане
з різноманітними витратами;
критерії поділу витрат на постійні
та змінні;
чим виручка від реалізації (загальний
доход) відрізняється від прибутку. |
наводити приклади того, які витрати
виробництва здійснює умовне
підприємство;
поділяти всі витрати умовного
підприємства на постійні та змінні;
визначати виручку від реалізації
та прибуток на умовних прикладах. |
10 – 12 |
що для аналізу ефективності
підприємницької діяльності необхідно
застосовувати середні витрати;
що існують різні методи зниження
витрат виробництва, чільне місце
серед яких займає науково-технічний
прогрес;
що максимізація прибутку потребує
аналізу граничних витрат та граничного
доходу;
|
розраховувати граничні витрати та
граничний доход;
визначати оптимальний обсяг
виробництва, який приносить максимальний
прибуток; демонструвати,
як величина прибутку впливає на
економічну поведінку вітчизняних
підприємців. |
КОНЦЕПЦІЯ 10. ПРОПОЗИЦІЯ
Продавці пропонують більшу кількість
товарів, коли ціни зростають, і навпаки.
Основні поняття:Пропозиція. Величина пропозиції. Закон
пропозиції. Нецінові чинники пропозиції.
Зміни пропозиції. Цінова еластичність
пропозиції.
Класи |
Учні
повинні знати |
Учні
повинні вміти |
5 – 9
|
що існує пряма залежність між ціною
та кількістю товарів (послуг), яка за
даних умов може бути запропонована
для продажу;
як пропозиція може змінюватися під
впливом нецінових чинників.
|
будувати криву пропозиції на умовних
прикладах;
розрізняти поняття ”пропозиція”
та “обсяг пропозиції”; прогнозувати
можливі зміни пропозиції товару
(послуги) внаслідок коливання цін на
ресурси, зміни системи оподаткування,
використання нових технологій тощо. |
10 – 12 |
|
розраховувати коефіцієнт цінової
еластичності пропозиції; на конкретних
прикладах аналізувати, якій продукції
– сільськогосподарській чи промисловій
– властива вища еластичність
пропозиції. |
КОНЦЕПЦІЯ 11. ВЗАЄМОДІЯ
ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Ринкові
ціни визначаються як рівновага між
попитом і пропозицією та є узгодженням
інтересів покупців і продавців.
Основні поняття:Ринковий механізм.
Ринкова рівновага. Рівноважна ціна.
Рівноважна кількість. Надлишок. Дефіцит.
Взаємопов’язаність ринків.
Класи |
Учні
повинні знати |
Учні
повинні вміти |
5 - 9 |
|
пояснювати, як ринкова ціна впливає
на процеси розподілу обмежених
ресурсів та виробництво товарів і
послуг;
графічно та аналітично знаходити
рівноважну ціну та рівноважну
кількість продукції; аналізувати за
допомогою графіків зміни положення
точки ринкової рівноваги. |
10 - 12 |
причини виникнення дефіциту та
надлишку товару (послуги);
що державне регулювання цін порушує
ринкову рівновагу і спотворює цінові
сигнали та стимули для виробників і
споживачів, а це відбивається у
виникненні дефіциту та надлишку; що ринки
взаємопов’язані і зміна ціни на
один товар (послугу) може викликати
зміну цін на інших ринках. |
графічно та аналітично вимірювати
обсяг дефіциту та надлишку;
пояснювати, як встановлення державою
верхньої межі ціни викликає дефіцит
товару, а встановлення її нижньої
межі призводить до виникнення надлишку
товару; на конкретних
прикладах пояснювати зв’язок ринків
один з одним. |
Концепція 12. Підприємництво і організаційні форми бізнесу
Організація будь-якого бізнесу
пов’язана з ризиком, який беруть на
себе підприємці, прагнучи отримати
прибуток. Діяльність сучасного
підприємства неможлива без ефективного
менеджменту та маркетингу.
Основні поняття:Підприємництво і
організаційні форми бізнесу: одноосібні
володіння, товариство (партнерство),
корпорації. Менеджмент. Маркетинг.
Класи |
Учні повинні знати |
Учні повинні вміти |
5 –9 |
|
пояснити, чому підприємництво
виступає головною рушійною силою
економічного розвитку;
пояснювати, в чому полягає привабливість
підприємницької діяльності для
людини; |
10 - 12 |
що для здійснення успішної
підприємницької діяльності потрібний
комплекс економічних, політичних,
правових та соціальних умов;
що кожна організаційна форма бізнесу
(одноосібне володіння, партнерство
та корпорація) має свої недоліки і
переваги;
роль, яку малий бізнес відіграє в
ринковій економіці;
|
пояснювати, в чому полягають
характерні ознаки великих і малих
підприємств, порівнювати їх переваги
та недоліки;
визначати сфери діяльності, де форма
малого бізнесу є найбільш доцільною; визначати та
аналізувати задачі менеджменту та
маркетингу, від розв’язання яких
залежить ефективність функціонування
підприємства в конкретних умовах. |
|
|
|
Концепція 13. Конкуренція. Типи ринкових структур
Конкуренція
сприяє раціональному використанню
обмежених ресурсів, зростанню
продуктивності та зниженню цін, проте
реальні ринки не завжди є досконало
конкурентними.
Основні поняття:
Конкуренція. Типи ринкових структур:
ринки досконалої і недосконалої
конкуренції (ринок чистої конкуренції;
монопольний ринок; ринок олігополії;
ринок монополістичної конкуренції)
Класи |
Учні
повинні знати |
Учні
повинні вміти |
5 – 9 |
що механізм конкуренції дозволяє
найбільш ефективно розподіляти
обмежені ресурси в економіці; що продавці
конкурують не тільки через ціну на
продукцію, але й через якість товару,
рівень сервісу, дизайн продукції,
рекламу тощо. |
доводити, що конкуренція між виробниками
зазвичай вигідна споживачам, а
конкуренція між споживачами зазвичай
вигідна виробникам;
наводити приклади впливу конкуренції
на зменшення витрат, підвищення
продуктивності та рівня якості; розрізняти
цінову та нецінову конкуренцію. |
10 – 12 |
|
визначати тип ринкової структури за
такими критеріями: кількість
виробників, тип продукту, обмеження
вступу до ринку, доступність необхідної
інформації тощо;
аналізувати доцільність існування
природних монополій; |
КОНЦЕПЦІЯ 14. ВИДИ
РИНКІВ ТА ЇХ ІНФРАСТРУКТУРА
Для
будь-яких видів ринків, ефективне
функціонування яких неможливе без
розвиненої ринкової інфраструктури,
ринковий механізм є універсальним.
Основні поняття:Види ринків. Ринок природних ресурсів.
Ринок праці. Ринок капітальних ресурсів.
Фінансові ринки. Основні установи
ринкової інфраструктури.
Класи |
Учні
повинні знати |
Учні
повинні вміти |
5 – 9 |
|
розрізняти окремі види ринків;
наводити приклади, які економічні
ресурси або готова продукція купується
та продається на відповідних ринках;
характеризувати учасників окремих
видів ринків; наводити приклади
похідного характеру попиту на
виробничі ресурси. |
10 – 12 |
що ринковий механізм спрацьовує на
всіх видах ринку;
що існує комплекс організацій, які
забезпечують ефективне функціонування
суб’єктів ринкової економіки та
вдосконалюють рух товарно-грошових
потоків; які функції
виконують основні інститути ринкової
економіки: біржі, банки, страхові
компанії тощо. |
|
КОНЦЕПЦІЯ
15. ГРОШІ І БАНКИ
За
допомогою грошей всі учасники ринку
ефективніше торгують, заощаджують,
інвестують, позичають. Процент, як “ціна”
грошей, впливає на економічні рішення.
Основні поняття:
Гроші . Функції грошей. Види грошей в
обігу. Попит на гроші та пропозиція
грошей. Процент. Кредит. Джерела кредиту.
Форми кредиту. Комерційні банки та їх
операції.
Класи |
Учні
повинні знати |
Учні
повинні вміти |
1 – 4 |
|
|
5 – 9 |
що роль грошей в економіці визначається
їх основними функціями: міра вартості,
засіб обміну та засіб нагромадження;
що основна маса грошей в економіці
України складається з банкнот, монет
та депозитних рахунків;
що рівень цін впливає на купівельну
спроможність грошей;
|
визначати, які функції виконують
гроші при здійсненні торгівлі,
інвестуванні, наданні позик, здійсненні
заощаджень;
аналізувати характерні риси монет,
банкнот та основних видів депозитних
рахунків;
розраховувати зміну купівельної
спроможності грошової одиниці
внаслідок зміни середнього рівня
цін;
пояснювати, яким чином за допомогою
кредиту досягається безперервність
у процесі виробництва, реалізації,
споживання товарів та послуг;
наводити перелік основних джерел
кредиту;
розрізняти комерційний, споживчий,
державний, іпотечний та інші форми
кредиту; пояснювати
на конкретних прикладах, як величина
проценту впливає на економічні
рішення суб’єктів ринку щодо
заощаджень та надання позик. |
10-12 |
що основні операції комерційних
банків: депозитні, кредитні та
розрахункові; що
банківська система має свої особливості
в кожній країні. |
характеризувати чинники, що впливають
на попит та пропозицію грошей;
будувати криві попиту та пропозиції
грошей, знаходити графічно рівноважну
ставку проценту;
пояснювати, що коливання величини
проценту збалансовує кількість
заощаджених та позичених грошей, а
також впливає на розподіл обмежених
ресурсів в теперішньому та майбутньому
періодах;
наводити перелік установ, які
здійснюють кредитування в економіці;
наводити конкретні приклади виконання
комерційним банком своїх основних
операцій; аналізувати
структуру банківської системи України
та визначати її особливості. |