Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник з філософії для іноз. студ..doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
30.08.2019
Размер:
379.39 Кб
Скачать

Тема 8. Суспільство. Культура. Цивілізація.

8.1. Поняття суспільства.

Суспільство то є історично обумовлена форми взаємодії між людьми, що включає до свого складу самих людських індивідів, їхню цілеспрямовану діяльність, а також результати цієї діяльності – матеріальну і духовну культуру. Суспільство то є складна, багаторівнева і динамічна система, на розвиток якої впливають безліч зовнішніх і внутрішніх факторів: природничі, демографічні, економічні, технологічні, політичні, релігійні, національні та інші. Отож, суспільство не слід мислити як лише якийсь конгломерат окремих індивідів.

Враховуючи той факт, що суспільство без природи не може існувати, окремо виділяють матеріально-природний аспект суспільного буття: суспільство – це такий матеріально-духовний утвір, що виникає, функціонує й розвивається на матеріалі природи, але, водночас, не зводиться до неї, а, так би мовити, надбудовується над природою.

Зрозуміло, що у своєму природному аспекті суспільство підкоряється загальним законам природи: фізичним, хімічним, біологічним, тощо. Наприклад, для людської популяції біологічні закони настільки ж дійсні, як і для популяції будь-яких інших живих істот.

Однак, як система матеріально-духовна, надприродна чи над-біологічна, суспільство формує свої власні закономірності. Наприклад, специфічні (над-біологічні) закономірності розвитку має наука, мистецтво, релігія, економіка й інші складові суспільного життя. Тому принципи й методи вивчення суспільства повинні відрізнятися від тих, що є нормативними для природознавства.

Суспільство – складне переплетення форм взаємодії різноманітних соціальних груп, структур, культур, індивідів, що його прийнято йменувати соціальним життям.

Отже, під соціальним життям розуміється все різноманіття прояву діяльності людей, суспільних груп, класів, націй та відповідних соціальних інституцій.

Форми соціального життя – це відносно самостійні і усталені сфери життя, що різняться видом діяльності індивідів. У загальному плані це є, перш за все, економічне, політичне, духовне життя.

Економічне життя суспільства охоплює всю ту сферу, де створюються засоби до життя. Це:

- господарство з його галузями;

- економічні відносини, наприклад відносини власності або розподілу;

- економічні установи, наприклад, управлінські структури;

- провідні ідеї, що включені в економічне життя, чи наприклад економічні програми реформ.

Політичне життя суспільства включає:

1). Відносини між соціальними групами, народами, індивідами із приводу влади, а також відповідну діяльність: політичну боротьбу, співробітництво, тощо;

2). Діяльність політичних організацій і установ та систему їх взаємин (держави, партії, рухи, міждержавні союзи, тощо);

3).Політичні ідеї, теорії, програми, ідеології.

Центром політичного життя є владні відносини, зокрема, боротьба за владу, яка може вестися цивілізовано й нецивілізовано.

Духовне життя суспільства – сфера соціального життя, де створюються духовні продукти (духовні цінності). Сюди входять:

- наука, що напрацьовує знання;

- мистецтво, що творить художні образи;

- релігія, філософія, мораль, освіта і виховання, що формує духовний світ індивідів.