2 Поняття комерційної інформації та тайни.

Комерційна таємниця – це склад і обсяг відомостей, що визначені керівником підприємства відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці". Власник комерційної таємниці зобов'язаний: забезпечити захист такої інформації відповідно до вимог і правил, розроблених ним;повідомляти про всі факти порушення цього захисту. Вже при прийнятті на роботу нових співробітників слід попереджати їх про необхідність суворого дотримання правил поведінки і роботи з інформацією, що становить комерційну таємницю підприємства. Для цього до трудових договорів (контрактів), посадових інструкцій, Правил внутрішнього розпорядку підприємства потрібно вносити пункти, які зобов'язують працівника суворо дотримуватися правил поводження з конфіденційною інформацією, яка становить комерційну таємницю підприємства, та передбачають певну відповідальність за порушення цих правил. Вирішуючи питання соціального захисту працівників, їх медичного обслуговування, організації їх професійного зростання та організації відпочинку та дозвілля, керівник створює в колективі середовище, що зводить до мінімуму ймовірність усвідомлення заподіяння шкоди підприємству його працівниками. Власник як суб'єкт внутрішнього контролю повинен контролювати цілісність комерційної інформації та вчасно виявляти і припиняти канали її розголошення. Втрата інформації може відбуватися як через неорганізованість та недбалість, так і в результаті економічного та промислового шпигунства. Для захисту інформації, що становить комерційну таємницю, на підприємстві необхідно здійснити певні заходи: — впорядкувати відвідування підприємства сторонніми особами. Правомірною буде поставка питання щодо введення режиму контрольованого допуску відвідувачів на підприємстві. При цьому не обов'язково наймати вахтера на вході до підприємства. Досить завести журнал реєстрації відвідувачів і контактів з ними; - цілком виправданим у цьому питанні буде і прийняття рішення про посилення контролю за внутрішнім і зовнішнім документооборотом;- розробляючи внутрішні документи підприємства, що регулюють порядок роботи з комерційною документацією, доцільно обмежити доступ до конфіденційної інформації, надавиш таку можливість тільки тим співробітникам, яким це дійсно необхідно у зв'язку з їх обов'язками. Специфіка використання інформації, що зберігається в комп'ютері, зумовлює і специфічні заходи захисту такої інформації. Оскільки традиційні заходи захисту інформації тут виявляються марними, використовуються програмні та апаратні засоби, які виключають несанкціонований доступ до комп'ютера і можливість вивчення або копіювання інформації, що зберігається в ньому. Щодо зв'язку звітності з комерційною таємницею, то необхідно враховувати, що не всі види звітності є комерційною таємницею. Зокрема, законодавством визначено, що фінансова звітність підлягає оприлюдненню, тобто вона не може бути комерційною таємницею. Це також стосується і статистичної і податкової звітності. Однак дані внутрішньої звітності є досить деталізовані, а тому можуть використовуватися тільки в межах підприємства. У зв'язку з цим, внутрішня звітність найчастіше належить до комерційної таємниці.