1. Мова і багатомовний світ. Квалітативний та квантитативний рейтинги.

Проблеми визначення заг.кількості мов на земній кулі завжди була дискусійною. Не можливість точного встановлення кількості мов спричинене, передовсім:досить хисткими межами між окремими мовами та діалектами тієї самої мови; наявністю регіонів з надзвичайно високою концентрацією мови;безписемністю 2/3мов земної кулі.

Ось деякі приклади різних оцінок кількості мов: 1.Згідно з даними фр.академії наук суч.людство говорить майже 3000мов.

2.На землі функціонує 6809 живих мов.Половина з них припадає на 8 країн:Індонезію,Мексику,Бразилію,Камерун,Індію,Китай,США,Росія.

3.На землі функціонує біля 7000 мов.80% людства розмовляє 83 мовами,0,2%-3550 маловживаних мов.

4. У світі функціонує 5621 мова діалекту.Отже,середня оцінка кількості мов 5-6 тисяч.

З-поміж мов світу виокремлюють мегамови(нарах.більше 100млн.носіїв),макромови(говорить від 10 до 100млн.мовців),2/3населення земної кулі говорить.11-ма мовами,які і очолюють кількісний рейтинг:китайська(10224мільйони),англ.(340млн),ісп.(330млн),арабська(240млн),бенгальська(189млн),гінді(182млн),португальська(176млн),рос(165),японська(125млн),нім(120млн),фр(72млн),укр..нал.до макромов,нарахов. 41 млн.і займ. І у кількісному рейтингу 21 місце.

І.П.Ющук-1928 р.в Парижі відбувся міжнародний конкурс мов.Наша мова посіла 3 місце поступившись італ.,та франц.,випередивши перську.1934р.у Парижі відбувся новий конкурс на мелод.мов.Цього разу фр.мова-1 місце,2 місцеперська, укр.3місце.

Андрухович-2 місце у світі за милозвучністю у Женеві.

Мікеля Плачено-Ваша мова мелодійна,наспівна.Мало схожа на рос.,рос,твердіша,різкіша,укр.,здається,абсолютна не можливо лаятися.Щоб не кричав все одно вийде.У цьому вона близька до Італії,і не дивно,що обидві мови,наша і ваша,визнані найкрасивішими у світі.

2. Генеалогічна класифікація мов світу є відображенням ступеня їхньої спорідненості. Генеалогія – родовід за цією класифікацією мови світу передовсім поділяють на родини або сімї, як максимальні обєднання споріднених мов, що є спадкоємцями однієї прамови. В середині мов за ступенем спорідненості виокремлюють групи та підгрупи. До складу підгрупи належать лише близькоспоріднені мови. До складу групи близькоспоріднених та віддалено споріднені до складу сімї близькоспоріднені, віддалено споріднені далеко споріднені мови.

Сучасна лінгвістика виокремлює близько 2 сот мовних родин 22 з яких поширені в Євразії, 20 Африці, інші це аборигенні мови: америки, австралії, океанії.

До найбільш чисельних мовних сімей належить: індоєвропейська, турецька, угро-фінська, семіто-хамідська, іберійсько-кавказька, тунгусо-манжурська, китайсько-тибецька, монголо-полінезійська.

Поряд із сімями спорідненість мовного складу яких є науково-двомовним фактом. В полі зору сучасної лінгвістики перебувають мовні спільності генетично не пов’язаних між собою мов або мов генетична спорідненість яких не є науково-доведено., або обєднань сімей де інтеграційним постає регіональний чинник: пале азійська, макросімя, австралійська, папуаська.

Ґрунтовні лінгвістичні дослідження ведуть до зменшення кількості мовних сімей виявляючи генетичні зв’язки між окремими з них. Так наслідком встановлення глибинної генетичної спорідненості монгольських та тунгусо-манджурських мов є обєднання їх у складі алтайської сімї мов. Загальновизнаною є думка про спорідненість угро-фінських та самодійських мов та обєднання їх у складі угорської сімї.

Зусиллями ряду лінгвістів і рос. м/з: Ілліча – Світича. Науково обґрунтована найдавніша генетична спорідненість 6 мовних сімей: індоєвроп., семіто-хамідської., кавказької, угро-фінської, дравідійської, алтайської як складових частин єдиної настратичної – наш або корейської сімї.

Принцип типологічної класифікації мов ґрунтується на принципі що всі мови світу не залежно від їхньої спорідненості та поширення в одній чи в різних частинах світу можуть бути об’єднані між собою за якимись спільними ознаками їхньої структури передовсім морфологічної.

Морфологічну класифікацію називають класифікацією ШлегеляГумбольта оскільки її започаткування пов’язане з іменами братів Фрідріха та Вільгельма Шлегелів і завершується з іменем Вільгельма фон Гумбольта . усі мови світу розподілено між 4 морфологічними типами:

• Флективні мови

• Аглютинативні мови

• Кореневі або ізолятивні

• Інкорпоративні або полісинтетичні.

Флективний тип становлять мови словесна структура яких відзначається наявністю багатозначних словозмінних афіксів - флексій які можуть виражати цілий комплекс грам. Значень органічно зливаючись з основою та утворюючи з нею єдиний сплав. Можуть відбуватися різні фонетичні зміни або до повного ступеня межі між морфемами.

До флективних мов належить більшість індоєвропейських зокрема й укр. Мова.

Аглютинативний тип (склеювання) становить мови словесна структура яких відзначається: -наявністю двозначних формотворчих афіксів – фонетичною незмінністю кореня. –відсутністю фонет змін на стику морфем.

У процесі словозміни аглютинативні афікси – приклейки почергово приєднуються до кореня за принципом від афіксів з широким значенням до афіксів із конкретним значенням.

До аглютинативних мов належить:угро-фін, тюркські, монгольські.

Казанська: однина Н.В бала (дитина) множина балалар (діти)

Кореневий або ізолятивний тип становлять мови словесна структура яких відзначається відсутністю або обмеженістю афіксів, а граматичне значення виражені аналітичним засобами: порядком слів, інтонацією, службовими словами, синт. зв’язком.

До кореневих мов належить: китайська, тибецька, в’єтнамська, вірменська, філіппінська. Н-д: робітник: робота +людина=гунжень.

Полісинтетичні-інкорпоративні мови:становлять мови для яких притаманні так звані слова речення, як складні структурно-семантичні комплекси які за будовою співвіднесені із складними словами у флективних мовах, а за значенням із реченням. До цього типу належать: чукотська, деякі індіанські мови.

Синтаксична класифікація мов – це один із видів типологічної к-ції в основу якої покладено синтаксичні відношення. Зокрема предикативні які поєднують підмет із присудком. Об’єктні – відношення перехідного дієслова з прямим додатком. Атрибутивні – які перебувають у відношеннях означального та означуваного з огляду на цю класифікацію виокремлюють мови пасивної будови, мови ергативної будови, і мови номінативної будови.

До 7 типу належать чукотські та деякі індіанські мови.

Головною типологічною характеристикою синт. будови цих мов є інкорпорація: ні суб’єкт ні об’єкт не мають граматичного оформлення об’єднуючись в один комплекс дієслова в мовах цієї будови не мають поділу на перехідні та неперехідні. Характерною особливістю 2 типу є ергативна конструкція.