18. Структурування та консолідування бюджетів підприємства.

Основними бюджетами, які доціль­но формувати на підприємствах будь-яких видів діяльності та форм власності, є: бюджет доходів та витрат, бюджет руху гро­шових коштів та бюджет активів і пасивів. Невід'ємною час­тиною бюджету доходів та витрат є обсяг, структура, склад і класифікація витрат.

У літературі розрізняють три підходи до визначення витрат: бухгалтерський, податковий та економічний. Поняття бухгал­терських витрат включає вираження спожитих засобів у гро­шових одиницях, при цьому підставою для визнання і класифі­кації витрат є задокументований факт їх здійснення.

Доцільно зауважити, що формування бюджетів в організації повинно базуватися на підходах щодо визначення вит­рат залежно від цілей бюджетування.

Операційні бюджети є базою для форму­вання основних фінансових, але на сучасному етапі операційні бюджети на підприємствах формують лише за наявності нагаль­ної потреби визначення джерел фінансування конкретних вит­рат та їх цільового розподілу, а у більшості випадків функції інформаційного забезпечення фінансових бюджетів виконують кошториси, плани-графіки, спеціальні та допоміжні бюджети тощо. Модель формування основних бюджетів підприємства

Побудова основних бюджетів на підприємстві потребує відповідної системи інформаційного забезпечення та форму­вання вхідної документації. Насамперед здійснюється розроб­лення плану реалізації (продажу, збуту), який може формуватися за контрактами, видами продукції, цільовими ринками, отри­маними внаслідок проведеної сегментації за географічним принципом, демографічною ознакою, соціально-економічни­ми характеристиками тощо.

Формування кошторису прямих витрат на матеріали здійснюється з метою визначення потреб у матеріалах, на­півфабрикатах, комплектуванні та інших виробах, необхідних для виробництва готової продукції, вартість яких відноситься на собівартість і змінюється прямопропорційно обсягам ви­робництва.

Формування кошторису прямих витрат на оплату праці передбачає розрахунок витрат на оплату праці виробничого персоналу з урахуванням норм часу на виготовлення конкретних виробів, почасових тарифних ставок та, відповідно, розцінок. Отже, для визначення прямих витрат праці доцільно розрахувати витрати робочого часу на виготовлення одиниці продукції, виз­начити середньозважену почасову тарифну ставку та розрахувати прямі витрати на оплату праці.

Розроблення кошторису загальновиробничих витрат здійснюється на основі виробничої програми, укладених угод та відповідних розрахунків. У кошторисі загальновироб­ничих витрат доцільно враховувати витрати на управління ви­робництвом (витрати на оплату праці апарату управління ви­робничими підрозділами, відрахування на соціальні заходи, витрати на оплату службових відряджень персоналу виробни­чих підрозділів, інші витрати); амортизацію основних засобів загальновиробничого призначення, амортизацію нематеріаль­них активів загальновиробничого призначення; витрати на ут­римання, екслуатацію та ремонт, страхування основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначен-

ня; витрати на утримання виробничих приміщень (опалення, освітлення, водовідведення тощо); витрати на охорону праці, техніку безпеки та інші витрати.

Надалі доцільно здійснювати розроблення кошторису вит­рат на збут, у який варто включати витрати на утри­мання підрозділів, що пов'язані зі збутом продукції (витрати на оплату праці та комісійні винагороди, відрахування на соці­альні заходи, витрати на оплату службових відряджень, витра­ти на матеріали, канцелярські товари тощо); витрати на утри­мання, ремонт та експлуатацію основних засобів, інших нео­боротних та нематеріальних активів, що забезпечують збут продукції; витрати на маркетингові комунікації; витрати на транспортування, перевалку та страхування продукції; витра­ти на зберігання, розвантаження, навантаження та упакування продукції; витрати на дослідження ринку та інші витрати.

Розроблення вищезазначеного переліку вхідної докумен­тації створює можливості для формування трьох основних бюд­жетів підприємства: бюджету доходів та витрат, бюджету руху грошових коштів та бюджету активів і пасивів. Отже, форму­вання основних бюджетів здійснюється у такій послідовності:

1. Формування бюджету доходів та витрат. При розробленні цього бюджету визначається цільовий показник -чистий прибуток, який обумовлює особливості оптимізації інших статей бюджету. У витратах відображається собівартість реалізованої продукції у розумінні всіх витрат на виробництво та збут продукції, яку планується реалізувати, та інші витрати, що виникають у процесі інвестиційної, фінансової та надзви­чайної діяльності.

2. Формування бюджету руху грошових коштів здійснюється на базі інформації з планів-графіків платежів за відповідними кошторисами, допоміжними та спеціальними бю­джетами. Демонструє рух грошей на розрахунковому рахунку і готівки в касі підприємства¹, який відбувається у процесі здійснення виробничо-господарської діяльності. На засадах сформованого бюджету руху грошових коштів при виявленні касових розривів у плановому бюджетному періоді приймають­ся рішення щодо залучення додаткового фінансування, перегляд умов роботи з постачальниками та споживачами чи інвестуван­ня тимчасово вільних коштів підприємства. Касовий приріст у бюджеті руху грошових коштів відображає різницю між надход­женнями грошових коштів та виплатами. Сальдо на кінець пер­іоду є сумою сальдо на початок періоду та касового приросту. При цьому сальдо на кінець періоду (п) є перехідним і автоматично стає сальдом на початок періоду (п+1). Основне призначення бюджету руху грошових коштів полягає у тому, що він демонст­рує джерела фінансування усіх видів діяльності підприємства (власні, залучені, позичені тощо) згідно із потребами.

3. Формування бюджету активів і пасивів. На засадах уже розроблених бюджету доходів та витрат і бюджету руху грошо­вих коштів визначаються зміни у пасивах та активах підприєм­ства, що зумовлюватимуться здійсненням операцій виробни­чо-господарської діяльності. Призначення балансового бюдже­ту полягає у відображенні зміни вартості організації протягом бюджетного періоду внаслідок здійснення певних видів еконо­мічної діяльності. Крім того, на основі балансу можна розраху­вати значний перелік показників, що демонструють рівень фінансової стабільності компанії. Доцільно зауважити, що ба­лансовий бюджет варто формувати за міжнародними стандар­тами на відміну від українських, тобто забезпечувати розміщен­ня статей активів та пасивів у порядку спадання ліквідності ак­тивів та терміновості зобов'язань. Для тих підприємств, які вже

¹ На деяких підприємствах додатково формують касовий бюджет, який демонструє рух лише готівки у касі підприємства.раніше у попередніх бюджетних періодах формували бюджет активів і пасивів, найбільш ефективним інструментом розроб­лення цього бюджету на плановий період є Матриця Моблі, у протилежному випадку можна відштовху­ватися від звітного Балансу підприємства .