Теоретичні основи теми

Важливим важелем економічного стимулювання природо­охоронних витрат є здійснення обов’язкового й добровільного державного та інших видів страхування громадян та їхнього майна й доходів підприємства на випадок шкоди, завданої внаслідок забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Це визначено в Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Страхування – це економічний механізм регулюван­ня відносин господарчих суб’єктів ринкової економіки з приводу володіння, розпорядження та використання власності, а також пов’язаної з цим громадської відповідальності.

Екологічне страхування – страхування відповідальності підприємств — джерел підвищеної (екологічної) небезпеки за заподіяння збитків фізичним і юридичним особам, а також страхування власних збитків, що виникають внаслідок аварійного забруднення навколишнього природного середовища.

Метою екологічного страхування є забезпечення страхово­го захисту матеріальних інтересів фізичних та юридичних осіб у вигляді повної або часткової компенсації збитків, заподіяних забрудненням навколишнього середовища, викликаних аваріями, технологічними збоями або стихійними лихами.

Екологічне страхування покриває ризик аварійного (рапто­вого) забруднення середовища, зумовленого як діяльністю самого страхувача, так і причинами, що від нього не залежать, а також створює умови і забезпечує економічне стимулювання запобіган­ня аварійному забрудненню середовища.

Управління ризиком — аналіз ризикової ситуації та розроблення рішення (у формі правового акта), направленого на зменшення ризику. Основна мета у керуванні ризиком є визначення заходів, спрямованих на його зменшення.

Алгоритми розв’язання задачі:

1. Маючи дані розрахувати залежність між (3–4):

А) грішми, які вклали для безпеки від екологічного ризику;

Б) отриманим ефектом (від вкладених коштів) (1):

(1)

Y = a ∙ x + b,

де х- незалежна величина, або фактор;

Y- залежна величина (ефект), або результат (одиниці виміру значення не мають);

а і b – невідомі параметри.

2. Кожне число Х (з 3 колонки) піднести до квадрату і вписати дані у 5 колонку (залишати 4 знаки після коми).

3. x ∙Y – кожен x ∙Y (помножити 3 на 4 колонку) і записати результати у 6 колонці.

4. Вкінці таблиці – виводиться сума. Додати всі Х регіонів та всі Y, результати вписати.

5. Розрахувати, чому дорівнює а (2,3):

(2)

b=

(3)

a =

де n – кількість регіонів.

6. Отже, залежність має вигляд (4):

(4)

Y = 1,35∙ х + 0,097.

7. Перевірити чи вірно розраховано а і b. Потрібно по черзі підставляти у рівняння кожен Х.

Табл.1

№	Регіон	Виділені кошти, млн.грн. Х	Економічний ефект, млн.грн. Y	X^2	XY	Y
1	2	3	4	5	6	7
1.	АРК	2,3	2,9
2.	Обл. Вінницька	2,5	3,1
3.	Волинська	2,8	3,5
4.	Дніпропетровська	3,1	3,8
5.	Донецька	3,4	4,2
6.	Житомирська	3,5	5,6
7.	Закарпатська	3,7	5,7
8.	Запорізька	3,9	5,7
9.	Ів.-Франківська	4,1	6,1
10	Київська	4,5	6,2
11	Кіровоградська	4,6	6,4
12	Луганська	4,7	6,5
13	Львівська	4,8	6,6
14	Миколаївська	5,2	7,1
15	Одеська	5,3	7,2
16	Полтавська	2,5	2,9
17	Рівненська	3,1	3,5
18	Сумська	3,5	4,2
19	Тернопільська	3,9	5,7
20	Харківська	4,5	6,1
21	Херсонська	4,7	6,4
22	Хмельницька	5,2	6,6
23	Черкаська	3,5	7,2
24	Чернівецька	3,9	6,5
25	Чернігівська	2,3	5,6
26	м. Київ	4,6	3,1
27	м. Севастополь	3,1	6,6
	Сума	=СУМ(B2:B16)	=СУМ(C2:C16)	=СУМ(D2:D16)	=СУММ(E2:E16)	=СУМ(F2:F16)

ПРИМІТКА: на а і б – обмежень немає («+» чи «-», «=0»).