2. Перекладацькі трансформації

Трансформація (перетворення) слугує основою для більшості перекладацьких прийомів. У загальному сенсі слова термін трансформація, віднесений до процесу перекладу, означає перетворення формальних компонентів одиниці вихідного тексту при збереженні інформації, закладеної у повідомлення, призначене кінцевому отримувачеві, яка в семантичному плані називається інваріантом. Тут варто вказати на відносну умоглядність даного твердження. Адже насправді з одиницями вихідного тексту нічого не відбувається: оригінал не зникає, надто писемний текст. У дійсності на базі оригінального тексту (паралельно) створюється текст перекладу, в якому з метою адекватної передачі сенсу перекладач вдається до міжмовних перетворень на базі одиниць мови джерела. Доповнимо наші викладки визначенням трансформацій, запропонованим Л.С.Бархударовим, яке цитується у ряді посібників з перекладу: “… перекладацькі трансформації – це ті численні і якісно різноманітні міжмовні перетворення, які здійснюються заради досягнення перекладацької еквівалентності (адекватності перекладу) попри розбіжності у формальних і семантичних системах двох мов”. Практикам перекладацької діяльності відомі трансформації лексичні, граматичні, лексико-граматичні, лексико-семантичні. У даній роботі ми і розглянемо перелічені категорії.

Пропонується дві класифікації перекладацьких трансформацій: класифікація в аспекті мови і в аспекті мовлення. Класифікація в аспекті мови включає лексичні, граматичні, лексико-граматичні та лексико-семантичні трансформації. Класифікація в аспекті мовлення (живого мовленнєвого потоку) розрізняє заміни, перестановки, додавання й вилучення. У нашій розробці превалює комплексний підхід з врахуванням практичності і дохідливості для сприйняття й оперування.

2.1 Лексичні трансформації

Лексичні трансформації – це передача значення лексичних одиниць оригіналу в даному контексті лексемами мови перекладу, що не є їхніми словниковими відповідниками, які змінивши свою внутрішню форму, передають сенс, актуалізований одиницями оригіналу. Практика перекладу підказує, що загалом можна виокремити п’ять видів чисто лексичних трансформацій: конкретизація, генералізація, зміщення, додавання та вилучення. Такі трансформації як функціональна заміна, антонімічний переклад, логічний розвиток значень (понять), метод цілісного перетворення та компенсація втрат не можуть вважатися чисто лексичними, бо в них є присутній граматичний (семантичний) зсув. Вони скорше підпадають під рубрики лексико-граматичних та лексико-семантичних трансформацій, оскільки як перекладацькі прийоми здійснюються через граматичні перетворення чи на основі операцій логічного мислення.

Річ у тім, що природне функціонування мови постійно генерує семантичні зміщення, за яких навіть однозначні слова набувають додаткових значень, відтак порушується значеннєве співвідношення “один до одного” і виникають співвідношення типу “один до більше ніж одного”, тобто слова стають багатозначними, з‘являється полісемія. Крім того, одні лексеми (слова і словосполучення) як мовні знаки мають ширше семантичне поле, інші – обмежені вужчим семантичним полем. Іноді навіть стає можливим вибудувати певну залежність: одна лексема з ширшим семантичним полем – гіперонім охоплює, утримує й підпорядковує лексичну одиницю з вужчим семантичним полем—гіпонім, тобто з‘являється певного виду ієрархія. Наприклад: дерево – яблуня – ранет. Підґрунтям для цього слугує формально-логічна категорія підпорядкування. Перекладацькі трансформації, що здійснюються у вертикальній площині через дану структуру, включають конкретизацію і генералізацію, сутність яких полягає відповідно у гіпонімічних та гіперонімічних операціях, іншими словами, вони спрямовуються на розширення і звуження понять, тобто, здійснюють перехід від гіпоніма до гіпероніма і навпаки. Трансформації, що проходять у горизонтальному напрямі, можна назвати інтергіпонімічними – вони скеровуються від одного гіпоніма до іншого. У фаховій літературі вони називаються зміщеннями. У ряді випадків семантичні поля лексичних одиниць частково накладаються. Тоді має місце формально-логічна категорія перехрещення. А коли семантичні поля двох лексичних одиниць, належних до різних мов, що перебувають у контакті, не перетинаються взагалі, то можна говорити про наявність формально-логічної категорії позарозміщеності. У процесі перекладу, в плані міжмовних перетворень виявляється можливим рух в рамках семантичних категорій, коли одна й та сама ситуація описується в різних мовах різним набором семантичних компонентів (сем), що створює основу для здійснення лексико-семантичних перекладацьких трансформацій.