- •Тема 1. Державна мова – мова професійного спілкування (2 год.)
- •2. Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови
- •3. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Мовна, мовленнєва, комунікативна професійна компетенції
- •4. Мовні норми. Причини відхилень від мовних норм
- •Типізація мовних норм
- •Авторитет – престиж
- •Неординарний – оригінальний
- •Дефект – недолік
- •Дилема – проблема
- •Закінчити – завершити
- •Терміни і професіоналізми
- •5. Мовне законодавство та мовна політика в Україні
- •Досвід країн Європи в розв’язанні мовних проблем і мовна ситуація в Україні
- •6. Місце української мови серед мов світу
- •Тема 2. Основи культури української мови (2 год.)
- •1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора
- •2. Комунікативні ознаки культури мовлення
- •3. Комунікативна професіограма фахівця
- •4. Словники у професійному мовленні. Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури
- •5. Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет
- •Найуживаніші мовні звороти, які виражають
- •Тема 3. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні (2 год.)
- •1. Мовний стиль. Стилі української мови в професійному спілкуванні
- •2. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів
- •Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності
- •Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
- •Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.
- •Становлення і розвиток наукового стилю української мови
2. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів
Поняття “професійна мова” охоплює три функціональні різновиди літературної мови.
Для цих стилів характерні спільні метатекстові одиниці, за допомогою яких можна:
1) привернути увагу до важливих фактів: слід зауважити, особливо важливо виокремити, розглянемо тепер приклад, особливу увагу треба зосереджувати, перейдемо до питання, зауважимо насамперед;
2) пояснити, уточнити, виділити щось: наприклад, для прикладу, приміром, зокрема, а саме, тобто, передусім, тільки, лише, навіть;
3) поєднати частини інформації: і, також, тобто, іншими словами, крвм того, разом з тим, між іншим, згідно з цим, відповідно до цього, з огляду на це, як зазначалося раніше, як про це йшлося;
4) вказати на порядок думок і їх зв’язок, послідовність викладу: по-перше, по-друге, з одного боку, з другого боку, ще раз, почнемо з того, що…, перейдемо до…;
5) висловити впевненість або невпевненість (оцінку повідомлюваного): безсумнівно, безперечно, без усякого сумніву, поза всяким сумнівом, напевно (напевне), звичайно, природно, обов’язково, неодмінно, безпомилково, розуміється, не потребує доведення…, можливо, ймовірно, самозрозуміло;
6) узагальнити, зробити висновок: узагальнюючи, є підстави стверджувати; із сказаного випливає; з огляду на важливість (авторитетність); отже, зрештою, врешті, після всього, сутність викладеного дає підстави потвердити про…; на основі цього ми переконалися в тому…;
7) зіставити або протиставити інформацію, вказати на причину (умову) і наслідки: а, але, проте, однак, не тільки (не лише), а й…; всупереч твердженню; як з’ясувалося, попри те, внаслідок цього, а отже, незважаючи на те;
8) зробити критичний аналіз відомого: автор наголошує на важливості, пояснює це тим, що…; особливо слід (варто)відзначити; у дослідженні викладено погляд на…; наведені переконливі докази, враховані попередні висновки, взяті до уваги, можна погодитися.
Отже, проф. сфера репрезентує ці стилі у єдності спільних мовних засобів досягнення комунікативної мети, адже кожна людина, незалежно від фаху, віку, статі, соціального становища, стикається з проблемою написання заяви, службової довідки, листа, виступу. Для забезпечення комунікативної досконалості мовлення (точності та логічності викладу і їхнього обов’язкового складника – мовної унормованості) кожний фахівець має доцільно послуговуватися мовними засобами різних рівнів.
З цією метою необхідно навчитися аналізувати наукові, науково-популярні тексти на лексичному, лексико-семантичному, стилістичному і граматичному рівнях, редагувати, скорочувати (скорочення – компресія) тексти, конструювати елементи висловлювання з урахуванням запропонованої мовленнєвої ситуації. Правильно підібраний текст допоможе сформувати вміння спочатку правильно складати вторинні наукові тексти (конспект, анотацію, реферат), а потім підготуватися до написання власного наукового тексту, наприклад, дипломної роботи. При цьому треба розуміти структуру наукового тексту й особливості його будови.
Основа проф. підготовки – комунікативна компетенція, тобто уміння і навички говорити, запитувати, відповідати, аргументувати, переконувати, висловлюватися точно і ясно думку, правильно поводитися в конкретній ситуації (розмовно-професійний різновид розмовного стилю).