5.2 Організація прокладання магістральних лінійних об’єктів потоковим методом

До магістральних лінійних об’єктів відносяться трубопроводи, газопроводи, лінії електрозв’язку та інші подібні об’єкти. Для зручності планування лінійні споруди поділяють по довжині на умовні захватки.

Організація потоків при будівництві лінійно-магістральних об’єктів полягає у правильному виборі довжини захватки. Довжина захваток має бути, за можливості, однаковою. При визначенні довжини захватки необхідно врахувати:

1. швидкість бригади, що виконує земляні роботи, що, в свою чергу, залежить від основного механізму та визначається виробничою потужністю машин, що працюють в потоці;

2. наявність підземних комунікацій, які перетинає траса (наприклад, кабелів), ділянок, де змінюється нахил трубопроводу, горизонтальних поворотів траси, перешкод; зварені стики не повинні потрапляти в місця перетину траншеї з кабелями і в точку зміни нахилу;

3. довжину труб і ланок, наявність вантажопідйомних механізмів.

Якщо загальна довжина траси L, довжина однієї захватки l₁, швидкість руху бригади v, ритм потоку К, то при К = та кількості захваток N = L/ l₁, загальна тривалість робіт, визначається за формулою:

,

де Z – тривалість організаційних та технологічних перерв.

Приклад

Будівництво підземного сталевого газопроводу довжиною 3 км виконується потоковим методом. В потоки входять такі комплекси робіт:

1. підготовчі роботи – копання шурфів для відкривання підземних комунікацій; підвішування і захист підземних комунікацій; огородження місця робіт, люків, дерев; зварювання труб в ланки на всю довжину захватки; попереднє випробування ланки; ізоляція стиків; розбирання дорожніх покриттів та інші роботи;

2. копання траншеї – зачищення і оброблення скосів; вирівнювання дна; копання приямків для зварювання неповоротних стиків; вивезення надлишків ґрунту; встановлення кріплень стінок траншеї тощо;

3. монтажні роботи – влаштування постелі під труби (в разі потреби); вкладання трубних ланок або секцій на дно траншеї; зварювання неповоротних стиків; встановлення арматури і фасонних деталей, влаштування пішохідних місточків тощо;

4. випробування трубопроводів – присипання м’яким ґрунтом на 20-25 см, випробування на міцність; ізоляція стиків;

5. засипання траншеї до проектної позначки – розбирання кріплень стінок траншеї, приямків, шурфів; знімання підвісок підземних комунікацій; знімання огородження люків, траншеї; засипання траншеї з ущільненням ґрунту.

Кожен комплекс робіт виконує окрема бригада. Бригади послідовно включаються в роботу.

Виробнича потужність машини 300м за день (v = 300 м/дн.).

Визначити тривалість робіт на об’єкті та побудувати графічну модель виконання робіт.

Приймаємо довжину захватки l₁ = 300м, тоді ритм потоку – 1 день (К = l₁/v = 300/300 = 1), кількість захваток 10 (N = L/l₁ = 3000/300 = 10), тривалість виконання робіт:

14 днів.

Будуємо циклограмну модель організації робіт – рис. 5.5

Р исунок 5.5 – Циклограмна модель виконання робіт при будівництві газопроводу. N – кількість захваток; Т – час; 1, 2, 3, 4, 5 – бригади, що виконують відповідний комплекс робіт