- •Рецензія
- •Передмова
- •I. Опис навчальної дисципліни «земельне та аграрне право»
- •Тематичний план навчальної дисципліни «земельне та аграрне право» для підготовки бакалаврів галузі знань «Право» та напрямом підготовки 6.030401 «Право»
- •III. Зміст дисципліни за темами загальна частина (теми 1.1.-1.8)
- •Тема 1.1. Загальні положення земельного та аграрного права як галузей права. Земельне та аграрне законодавство
- •Зміст лекції
- •1. Предмет і методи земельного та аграрного права.
- •Загальна характеристика земельного права.
- •2. Земельні та аграрні відносини, їх загальна характеристика.
- •Класифікація аграрних правовідносин
- •Глава 2 цк України містить перелік підстав виникнення, зміни чи припинення правовідносин, в тому числі аграрних.
- •3. Об’єкти і суб’єкти земельних та аграрних правовідносин.
- •Тема 1.2. Розвиток земельних відносин в україні
- •3. Загальна характеристика земельної реформи в Україні
- •Тема 1.3. Право власності на землі. Набуття, перехід та припинення права власності на земельні ділянки
- •1. Поняття права власності на землю.
- •2. Особливості змісту права власності на землю.
- •3. Форми власності на землю
- •Тема 1.4. Право землекористування
- •1. Поняття права землекористування.
- •2. Види права землекористування, їх характеристика
- •3. Особливості право постійного землекористування
- •4. Право орендного землекористування
- •5. Загальна характеристика земельного сервітуту
- •Тема 1.5. Обмеження та обтяження прав на землю
- •1. Поняття обмежень та обтяжень прав на землю
- •2. Загальна характеристика обмежень прав на землю
- •2. Загальна характеристика обтяжень прав на землю
- •4. Земельний сервітут як окремий різновид обтяжень прав на землю
- •Тема 1.6. Управління у галузі земельних відносин
- •. Поняття управління у галузі земельних відносин
- •2. Органи управління земельними відносинами
- •3. Функціонально-правове забезпечення управління в галузі земельних відносин
- •3.1. Поняття функцій управління
- •3.2. Планування використання земель
- •3.4. Розподіл та перерозподіл земель
- •3.5. Моніторинг земель
- •Тема 1.7. Правова охорона земель
- •Поняття правової охорони земель
- •Засоби з охорони земель можна класифікувати на:
- •Захист земель від несприятливих природних і техногенних процесів.
- •5. Збереження природних водно-болотних угідь
- •6. Попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів
- •Стаття 165.(зк) Стандартизація і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів
- •3. Рекультивація порушених земель
- •4. Охорона земель від забруднення небезпечними речовинами.
- •Тема 1.8. Юридична відповідальність за земельні та аграрні правопорушення
- •Загальна характеристика відповідальності за правопорушення у сфері земельних відносин
- •2. Правопорушення у сфері земельних відносин як підстава юридичної відповідальності
- •3. Види юридичної відповідальності за правопорушення у сфері земельних відносин.
- •3.1. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері земельних відносин
- •Особлива частина (тЕми 2.1.-2.8)
- •Тема 2.1. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення
- •1. Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення
- •Висновок до першого питання
- •2. Землі сільськогосподарського призначення як об'єкт правового регулювання
- •Висновок до другого питання
- •3. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
- •4. Права та обов'язки сільськогосподарських землекористувачів
- •Висновок до четвертого питання
- •Тема 2.2. Правовий режим земель житлової та громадської забудови
- •Поняття і склад земель житлової та громадської забудови.
- •Особливості правового режиму земель житлової та громадської забудови.
- •Тема 2.3. Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення
- •1. Поняття і склад земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення
- •2. Правовий режим земель природно-заповідного фонду
- •3. Правовий режим земель водно-болотних угідь міжнародного значення
- •4. Правовий режим земельних ділянок, у межах яких наявні природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність
- •Тема 2.4. Правовий режим земель оздоровчого та рекреаційного призначення
- •1. Поняття і склад земель оздоровчого призначення
- •2. Особливості надання земель оздоровчого призначення
- •Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення
- •4. Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони
- •5.Поняття і склад земель рекреаційного призначення
- •6. Особливості правового режиму земель рекреаційного призначення у межах населених пунктів
- •Тема 2.5. Правовий режим земель історико-культурного призначення
- •Стаття 53. Склад земель історико-культурного призначення
- •Стаття 54 Використання земель історико-культурного призначення
- •Тема 2.6. Правовий режим земель лісогосподарського призначення
- •2. Умови і порядок надання та використання лісогосподарських земель.
- •3. Особливості охорони, захисту, використання та відтворення лісів на окремих категоріях земель
- •Тема 2.7. Правовий режим земель водного фонду
- •Землі водного фонду
- •Стаття 60. Прибережні захисні смуги
- •Тема 2.8. Правове регулювання використання земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення
- •Стаття 65. Визначення земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення
- •Зм 3. Аграрне право (т. 3.1. -3.4)
- •Тема 3.1. Правове становище господарських товариств в апк
- •1. Поняття та загальна характеристика правового становища господарських товариств в апк
- •2. Правовий статус сільськогосподарських акціонерних товариств
- •3. Правовий статус сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю
- •4. Особливості правового статусу найманих працівників у сільськогосподарських акціонерних товариствах і товариствах з обмеженою відповідальністю
- •5. Особливості ліквідації сільськогосподарських акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю
- •Висновок до п’ятого питання
- •Тема 3.2. Правовий статус сільськогосподарського кооперативу
- •Поняття та види сільськогосподарських кооперативів
- •2. Членський характер об'єднання.
- •4. Пайовий характер майна кооперативу; обмеження виплат часток доходу на пай.
- •5. Розподіл прибутків кооперативу відбувається незалежно від паю, який вніс член кооперативу, а залежно від наслідків тих господарських операцій, які провів кооператив.
- •7. Досягнення мети кооперативу за допомогою ведення спільної діяльності.
- •2) Розташування, як правило, у сільській місцевості.
- •Висновок до першого питання
- •2. Правові умови та порядок створення сільськогосподарських кооперативів
- •Висновок до другого питання
- •3. Статути сільськогосподарських кооперативів
- •4. Членство в сільськогосподарських кооперативах
- •Тема 3.3. Правове регулювання ведення особистого селянського господарства
- •1. Поняття та основні ознаки особистого селянського господарства
- •Висновок до першого питання
- •2. Правовий режим майна особистого селянського господарства
- •Висновок до другого питання
- •3. Правовий режим земель особистого селянського господарства
- •Висновок до питання 3
- •4. Державна підтримка особистих селянських господарств
- •Тема 3.4. Договірні відносини сільськогосподарських організацій (орендні відносини)
- •1. Особливості аграрно-правового регулювання договірних правовідносин у сільському господарстві
- •Висновок до першого питання
- •2. Класифікація договірних зобов'язань у сільському господарстві
- •Висновок до другого питання
- •3. Контрактація та інші окремі договори щодо реалізації сільськогосподарської продукції
- •Висновок до питання
- •4. Особливості аграрно-правового регулювання ринку зерна та заставних закупівель сільськогосподарської продукції
- •Iy.Тематика рефератів Земельне право
- •Аграрне право
- •Тестові завдання Земельне право
- •Аграрне право
- •Yi. Контрольні питання з курсу
- •Yii. Тестові завдання та задачі для самоконтролю
- •7.1. Тестові завдання для самоконтролю земельне право
- •Аграрне право
- •7.2. Задачі для самоконтролю Земельне право Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Аграрне право Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Yiii. Перелік питань для підготовки до підсумкового контролю
- •IX. Рекомендована література зем ельне право
- •Аграрне право Основна:
- •Додаткова:
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
3. Статути сільськогосподарських кооперативів
З огляду на специфіку кооперативної організації праці та особливостей сільськогосподарського виробництва, локальні правові акти відіграють провідну роль у врегулюванні внутрішньо кооперативних відносин у сільськогосподарських кооперативах. Виконуючи роль власника й господарюючого суб'єкта, кооператив самостійно розробляє правові акти, шо регулюють внутрішньо кооперативні відносини.
За допомогою таких актів локальної правотворчості є можливість враховувати певні специфічні особливості кожного конкретного сільськогосподарського кооперативу. Це викликано тим, що сільськогосподарська праця характеризується надзвичайною видовою різноманітністю, наявністю великої кількості професій та спеціальностей'.
Відмінність статуту від інших локальних внутрішньо кооперативних актів (правил внутрішнього розпорядку, положення про оплату праці тощо) полягає в тому, що він набирає чинності з моменту державної реєстрації кооперативу, а всі інші акти — з моменту їх прийняття.
Статут є основним правовим документом, який регулює діяльність сільськогосподарського кооперативу (і не тільки сільськогосподарського).
Статут сільськогосподарського кооперативу є специфічною формою правового регулювання суспільних відносин, що зумовлено особливостями таких кооперативів. Ця специфіка виявляється в тому, що, по-перше, статут є внутрішньо кооперативним нормативним актом, тобто сфера його правового впливу поширюється, в основному, на внутрішні відносини у кооперативі (внутрішньо кооперативні відносини).
Внутрішньо кооперативні відносини виникають і вдосконалюються у зв'язку зі здійсненням кооперативом своєї виробничо-господарської та іншої діяльності. Внутрішньокооперативні відносини мають місце тільки між членами цього кооперативу. Зрозуміло, що ті відносини, в які вступають ті самі особи як громадяни, здійснюючи свої конституційні права і обов'язки, не підпадають під дію статуту кооперативу. Що ж до зовнішніх відносин, то статут встановлює лише можливість вступу кооперативу в такі відносини, визначає їх основні принципи (право вступати в договірні відносини, бути суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності тощо).
Статут приймається засновниками на установчих зборах. Зміни й доповнення до нього вносять загальні збори членів кооперативу як його найвищий орган управління. Факт його ухвалення є вираженням волі осіб, які бажають створити кооператив, і фіксується в протоколі зборів.
Статут сільськогосподарського кооперативу є не стільки право-утворюючим, скільки право регулюючим актом. Саме в цьому виявляється така його специфічна ознака, як універсальність — регулювання ним не якогось певного виду відносин, а всього спектру внутрішньо кооперативних відносин: земельних, трудових, майнових, організаційно-господарських, встановлення основних принципів зовнішніх відносин. У цьому полягає також істотна відмінність статуту від інших нормативних актів, як державних, так і кооперативних.
Будучи основним правовим документом, який регулює діяльність кооперативу, статут водночас не має на меті врегулювання всіх відносин, які є предметом його правової регламентації. Для цього можуть прийматися й інші внутрішньокооперативні акти, наприклад, Правила внутрішнього розпорядку, Положення про оплату праці тощо. Статут у цьому разі повинен служити правовою базою для прийняття зазначених локальних актів. Положення прийнятих внутрішньокооперативних актів повинні відповідати статуту і не суперечити йому. Таке явище можна назвати принципом "статутної правотворчості" кооперативу.
Усі зазначені специфічні ознаки статуту сільськогосподарського кооперативу характеризують його як основний нормативно-правовий акт, який регламентує діяльність кооперативу. Беручи це до уваги, можна зробити висновок, що статути конкретних кооперативів (зокрема й сільськогосподарських) є одним з основних джерел кооперативного та аграрного законодавства.
Основні вимоги щодо статутів сільськогосподарських кооперативів встановлює ст. 7 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію", в якій вказано, що статут кооперативу є основним правовим документом, що регулює його діяльність, визначено перелік основних положень, які повинні мати місце в статуті, регламентовано (в досить загальних рисах) порядок прийняття статуту та внесення до нього змін і доповнень.
Згідно зі ст. 7 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" у статуті визначаються: найменування кооперативу та його місцезнаходження; предмет і мета діяльності; порядок вступу до кооперативу і виходу з нього; розміри та порядок внесення вступного внеску і паю; склад засновників кооперативу; права і обов'язки членів кооперативу; органи управління, порядок їх формування і компетенція; формування неподільного та інших фондів; форми трудової участі та оплати праці членів кооперативу; розподіл доходів кооперативу; співвідношення між кооперативними виплатами й виплатами на паї; умови реорганізації та ліквідації кооперативу. До статуту можуть включатися й інші положення, пов'язані з особливостями діяльності кооперативу, що не суперечать законодавству України.
Норма закону, яка має перелік вищеназваних положень, обов'язкових для статуту кожного сільськогосподарського кооперативу, є імперативною за своїм характером, і її вимоги повинні виконуватися. Інші положення, які не суперечать чинному законодавству, можуть включатися до статуту на розсуд засновників.
До таких положень належать основні засади земельних відносин, принципи господарської діяльності, регулювання праці та її оплати, основи зовнішньоекономічної діяльності кооперативу тощо.
У процесі діяльності кооперативу до статуту можуть бути внесені зміни й доповнення, зумовлені як змінами в діяльності самого кооперативу (наприклад, включення додаткових видів діяльності, введення правління та ін.), так і змінами чинного законодавства, які впливають на діяльність кооперативу.
Зміни й доповнення до статуту вносять у порядку, встановленому для його прийняття, тобто більшістю голосів членів кооперативу, присутніх на загальних зборах.