Висновок до другого питання

Особливе місце серед аграрних правовідносин належить земельним, по володінню, користуванню і розпорядженню землею головним засобом сільськогосподарського виробництва. Без землі нема і не може бути сільськогосподарського виробництва, саме земельні відносини визначають специфіку виробництва продукції і правового статусу сільськогосподарських товаровиробників.

Сільськогосподарська діяльність здійснюється в різних формах господарювання, заснованих на різних формах власності:

• приватній,

• комунальній

• державній.

Землі сільськогосподарського призначення для здійснення сільськогосподарської діяльності надаються таким суб'єктам сільськогосподарського виробництва:

фізичним особам (громадянам);

фермерським господарствам;

приватним аграрним підприємствам кооперативного типу (сільськогосподарські кооперативи, їх об'єднання і т. ін.);

приватним аграрним підприємствам корпоративного типу (акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю та іншим господарським підприємствам);

державним сільськогосподарським підприємствам, а також підприємствам, діяльність яких заснована на змішаній формі власності.

Це випливав з розділу Ш Земельного кодексу України, за яким земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

В залежності від організаційно-правової форми, правосуб'єктності та форми власності, на якій базуються сільськогосподарські товаровиробники, земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення одним із них виділяються на праві власності, іншим — на праві довгострокового користування, а третім - в оренду.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

— громадянам — для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ст. 33 Земельного кодексу);

— сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно зі ст. 28 Земельного кодексу сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, крім державних і комунальних, землі сільськогосподарського призначення можуть належати на праві власності.

Громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби (ст. 34 Земельного кодексу), для ведення індивідуального або колективного садівництва вони мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди (ст. 35 Земельного кодексу).

Із земель державної або комунальної власності земельні ділянки можуть надаватись в оренду громадянам або їх об’єднанням для городництва (ст. 36 Земельного кодексу).

Приватні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати у власність або оренду землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого господарства. Отже, вони також є суб'єктами правовідносин по володінню, користуванню та розпорядженню земельними ділянками сільськогосподарського призначення.

Таким суб'єктам земельних правовідносин, як державні і комунальні сільськогосподарські підприємства, установи і організації земельні ділянки сільськогосподарського призначення надаються із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вони можуть також орендувати земельні ділянки, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб.

Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам. Ці суб'єкти можуть набувати права власності тільки на земельні ділянки несільськогосподарського призначення.

На умовах оренди іноземні громадяни та особи без громадянства можуть мати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства; для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям і об'єднанням громадян, які також є суб'єктами цих правовідносин, земельні ділянки сільськогосподарського призначення надаються у власність та користування для ведення підсобного сільського господарства.