Тема 2.8. Правове регулювання використання земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення

Самостійна робота

1. Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

1. Правовий режим земель промисловості.

2. Правове регулювання використання земель транспорту.

3. Правовий режим земель зв’язку та енергетичної системи.

4. Правовий режим земель, наданих для потреб оборони та іншого призначення.

Стаття 65. Визначення земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення

Землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергети­ки, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідальної діяльності.

 

Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

Стаття 65 ЗК України присвячена загальному визначенню земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення як самостійної категорії земель у складі земельного фонду України.

Такими землями згідно з законом вважаються землі, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної господарської діяльності. Від інших категорій земель вони відрізняються своїм основним цільовим призначенням, яке й відображається в найменуванні видів цих земель.

Несільськогосподарське використання земель даної категорії — це одна із головних ознак, які характеризують їх правовий режим.

Для земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення характерним є також те, що в межах основного цільового призначення вони використовуються для різних конкретних цілей, перелік яких у чин­ному законодавстві не є вичерпним. Це положення пояснюється тим, що окремі галузі виробничої чи іншої діяльності, які потребують відповідних земельних ділянок і закріплення порядку їх використання, формуються і розвиваються. При цьому виникає необхідність появи нових різновидів земель несільськогосподарського призначення.

Землі зазначеної категорії поділяються на такі самостійні види: промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Критерієм такого поділу є характер спеціальних завдань, для здійснення яких призначені і надаються відповідні земельні ділянки. Кожний із названих видів земель і їх правовий режим регулюються окремими приписами ЗК України.

Слід зауважити, що перелік земель, які входять до складу цієї самостійної категорії, не є вичерпним. Це цілком логічно і закономірно пояснюється необхідністю задоволення інтересів суспільного виробництва і обумовлено розвитком виробничих сил. Розширення видів виробничої діяльності висуває на порядок денний потребу в спеціальному правовому регулюванні використання та охорони необхідних для них земельних ділянок. Так, у чинному Земельному кодексі серед земель даної категорії самостійне місце посідають землі енерге­тики, які раніше не були відомі законодавству.

Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, обо­рони та іншого призначення фактично є частиною земель несільськогосподарського призначення у широкому розумінні, до яких належать, зокрема, землі лісового і водного фондів, житлової та громадської забудови та деякі інші. Ця обставина і єднає зазначені землі. Множинність і різноманітність цілей використання земель, які обслуговують широкий спектр потреб різних галузей народного господарства, не є перешкодою для об'єднання їх у особливу самостійну категорію земель.

Специфічною загальною рисою зазначених земель є та обставина, що вони використовуються не як засіб виробництва в сільському чи лісовому господарстві, а головним чином як просторова база, місце розташування засобів певної діяльнОб'єднує ці землі також те, що всі вони використовуються для спеціальних цілей, як правило — несільськогосподарського характеру.

Правовий режим цих земель як єдиної і самостійної кате­горії характеризується деякими специфічними загальними рисами. Особливості правового регулювання використання та охорони окремих видів земель, що входять до складу зазначеної категорії, обумовлені специфікою їх цільового призначення, їм присвячені окремі статті Земельного кодексу.

Головною ознакою правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення є забезпечення раціонального екологічно збалансованого використання землі при експлуатації різних несільсь­когосподарських об'єктів.

У територіальному плані ці землі, на відміну, наприклад, під земель лісового чи водного фондів, не складають єдиного і значного за площею земельного масиву. Вони вкраплені в землі інших категорій. Тому в окремих випадках на правове регулювання відносин у сфері охорони і використання цих земель впливають приписи, присвячені іншим категоріям земель.

Важливою ознакою земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення є місце їх розташування. Як правило, вони розташовані за межами населених пунктів.

Для цих земель характерною є множинність видів їх несільськогосподарського використання. Це означає, що вони можуть використовуватися для вирішення різнопланових зав­дань, які часто не пов'язані між собою. Проте всі вони є спеціальними і спрямованими на забезпечення сталого розвитку основних галузей народного господарства (промисловості, транспорту, зв'язку тощо).

Правовий режим земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення — це особлива, цілісна система правового регулювання суспільних відносин, які виникають у сфері належності, управління, використання і охорони цих земель. Специфіка правового режиму даних земель обумовлена їх цільовим призначенням. У процесі здійснення земельної реформи даний режим спрямований на забезпечення екологічно збалансованого використан­ня та охорони земель в інтересах розвитку всіх галузей народного господарства і з урахуванням пріоритету правового режиму земель сільськогосподарського призначення. При цьому він має на меті задоволення державних, суспільних та індивідуальних інтересів.

Зазначені землі характеризуються тим, що їх формування як самостійної категорії земель здійснюється здебільшого за рахунок вилучення або викупу земель зі сфери сільськогосподарського виробництва. Крім того, розміщення на цих землях різних об'єктів несільськогосподарського призначення супро­воджується встановленням зон зі спеціальними умовами використання земель.

Правове регулювання використання та охорони земель, призначених для обслуговування промислових, транспортних, енергетичних, оборонних та інших несільськогосподарських потреб, спрямоване на забезпечення умов, необхідних для нормального розміщення і функціонування різних несільськогосподарських об'єктів. Водночас, наявність закріпленого земельним законодавством принципу пріоритету сільськогосподарського землекористування обумовлює певне підпорядкування правового режиму земель несільськогосподарського призначення інтересам розвитку сільськогосподарського виробництва. Це пов'язане, зокрема, з тим, що згідно зі ст. 23 ЗК України для будівництва промислових підпри­ємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних із веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості. Крім того, у даній нормі зазначено, що лінії електропередачі і зв'язку та інші комунікації проводяться переважно вздовж шляхів, трас тощо.

Суб'єктами права на зазначені землі можуть виступати юридичні та фізичні особи. Суб'єктами земельних прав у цих випадках виступають як державні, так і недержавні юридичні особи. Тут важливо лише те, щоб діяльність, яка обумовле­на цільовим призначенням даних земель, здійснювалася юридичними особами, які наділені спеціальною (статутною) пра­воздатністю.

Як правило, зазначені землі найчастіше надаються відповідним суб'єктам у постійне користування.

Можливе і використання цих земель на умовах оренди. У цих випадках орендне землекористування здійснюється в порядку і на умовах, визначених Законом України «Про оренду землі».

З метою прискорення ринкових реформ, стимулювання ефективного землекористування та підприємницької діяльності, заохочення інвестицій у реалізацію програм соціально-економічного розвитку чинним законодавством передбачена можливість придбання певних земельних ділянок несільськогосподарського призначення у приватну власність як юри­дичними, так і фізичними особами.

Порядок використання зазначених земель встановлюється законом. Це свідчить про те, що правовою основою нормативного регулювання у зазначеній сфері можуть і повинні бути лише закони, а не підзаконні акти.

Література: Земельне право [3; 12; 14; 15; 16; 34; 35; 36].