- •Рецензія
- •Передмова
- •I. Опис навчальної дисципліни «земельне та аграрне право»
- •Тематичний план навчальної дисципліни «земельне та аграрне право» для підготовки бакалаврів галузі знань «Право» та напрямом підготовки 6.030401 «Право»
- •III. Зміст дисципліни за темами загальна частина (теми 1.1.-1.8)
- •Тема 1.1. Загальні положення земельного та аграрного права як галузей права. Земельне та аграрне законодавство
- •Зміст лекції
- •1. Предмет і методи земельного та аграрного права.
- •Загальна характеристика земельного права.
- •2. Земельні та аграрні відносини, їх загальна характеристика.
- •Класифікація аграрних правовідносин
- •Глава 2 цк України містить перелік підстав виникнення, зміни чи припинення правовідносин, в тому числі аграрних.
- •3. Об’єкти і суб’єкти земельних та аграрних правовідносин.
- •Тема 1.2. Розвиток земельних відносин в україні
- •3. Загальна характеристика земельної реформи в Україні
- •Тема 1.3. Право власності на землі. Набуття, перехід та припинення права власності на земельні ділянки
- •1. Поняття права власності на землю.
- •2. Особливості змісту права власності на землю.
- •3. Форми власності на землю
- •Тема 1.4. Право землекористування
- •1. Поняття права землекористування.
- •2. Види права землекористування, їх характеристика
- •3. Особливості право постійного землекористування
- •4. Право орендного землекористування
- •5. Загальна характеристика земельного сервітуту
- •Тема 1.5. Обмеження та обтяження прав на землю
- •1. Поняття обмежень та обтяжень прав на землю
- •2. Загальна характеристика обмежень прав на землю
- •2. Загальна характеристика обтяжень прав на землю
- •4. Земельний сервітут як окремий різновид обтяжень прав на землю
- •Тема 1.6. Управління у галузі земельних відносин
- •. Поняття управління у галузі земельних відносин
- •2. Органи управління земельними відносинами
- •3. Функціонально-правове забезпечення управління в галузі земельних відносин
- •3.1. Поняття функцій управління
- •3.2. Планування використання земель
- •3.4. Розподіл та перерозподіл земель
- •3.5. Моніторинг земель
- •Тема 1.7. Правова охорона земель
- •Поняття правової охорони земель
- •Засоби з охорони земель можна класифікувати на:
- •Захист земель від несприятливих природних і техногенних процесів.
- •5. Збереження природних водно-болотних угідь
- •6. Попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів
- •Стаття 165.(зк) Стандартизація і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів
- •3. Рекультивація порушених земель
- •4. Охорона земель від забруднення небезпечними речовинами.
- •Тема 1.8. Юридична відповідальність за земельні та аграрні правопорушення
- •Загальна характеристика відповідальності за правопорушення у сфері земельних відносин
- •2. Правопорушення у сфері земельних відносин як підстава юридичної відповідальності
- •3. Види юридичної відповідальності за правопорушення у сфері земельних відносин.
- •3.1. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері земельних відносин
- •Особлива частина (тЕми 2.1.-2.8)
- •Тема 2.1. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення
- •1. Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення
- •Висновок до першого питання
- •2. Землі сільськогосподарського призначення як об'єкт правового регулювання
- •Висновок до другого питання
- •3. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
- •4. Права та обов'язки сільськогосподарських землекористувачів
- •Висновок до четвертого питання
- •Тема 2.2. Правовий режим земель житлової та громадської забудови
- •Поняття і склад земель житлової та громадської забудови.
- •Особливості правового режиму земель житлової та громадської забудови.
- •Тема 2.3. Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення
- •1. Поняття і склад земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення
- •2. Правовий режим земель природно-заповідного фонду
- •3. Правовий режим земель водно-болотних угідь міжнародного значення
- •4. Правовий режим земельних ділянок, у межах яких наявні природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність
- •Тема 2.4. Правовий режим земель оздоровчого та рекреаційного призначення
- •1. Поняття і склад земель оздоровчого призначення
- •2. Особливості надання земель оздоровчого призначення
- •Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення
- •4. Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони
- •5.Поняття і склад земель рекреаційного призначення
- •6. Особливості правового режиму земель рекреаційного призначення у межах населених пунктів
- •Тема 2.5. Правовий режим земель історико-культурного призначення
- •Стаття 53. Склад земель історико-культурного призначення
- •Стаття 54 Використання земель історико-культурного призначення
- •Тема 2.6. Правовий режим земель лісогосподарського призначення
- •2. Умови і порядок надання та використання лісогосподарських земель.
- •3. Особливості охорони, захисту, використання та відтворення лісів на окремих категоріях земель
- •Тема 2.7. Правовий режим земель водного фонду
- •Землі водного фонду
- •Стаття 60. Прибережні захисні смуги
- •Тема 2.8. Правове регулювання використання земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення
- •Стаття 65. Визначення земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення
- •Зм 3. Аграрне право (т. 3.1. -3.4)
- •Тема 3.1. Правове становище господарських товариств в апк
- •1. Поняття та загальна характеристика правового становища господарських товариств в апк
- •2. Правовий статус сільськогосподарських акціонерних товариств
- •3. Правовий статус сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю
- •4. Особливості правового статусу найманих працівників у сільськогосподарських акціонерних товариствах і товариствах з обмеженою відповідальністю
- •5. Особливості ліквідації сільськогосподарських акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю
- •Висновок до п’ятого питання
- •Тема 3.2. Правовий статус сільськогосподарського кооперативу
- •Поняття та види сільськогосподарських кооперативів
- •2. Членський характер об'єднання.
- •4. Пайовий характер майна кооперативу; обмеження виплат часток доходу на пай.
- •5. Розподіл прибутків кооперативу відбувається незалежно від паю, який вніс член кооперативу, а залежно від наслідків тих господарських операцій, які провів кооператив.
- •7. Досягнення мети кооперативу за допомогою ведення спільної діяльності.
- •2) Розташування, як правило, у сільській місцевості.
- •Висновок до першого питання
- •2. Правові умови та порядок створення сільськогосподарських кооперативів
- •Висновок до другого питання
- •3. Статути сільськогосподарських кооперативів
- •4. Членство в сільськогосподарських кооперативах
- •Тема 3.3. Правове регулювання ведення особистого селянського господарства
- •1. Поняття та основні ознаки особистого селянського господарства
- •Висновок до першого питання
- •2. Правовий режим майна особистого селянського господарства
- •Висновок до другого питання
- •3. Правовий режим земель особистого селянського господарства
- •Висновок до питання 3
- •4. Державна підтримка особистих селянських господарств
- •Тема 3.4. Договірні відносини сільськогосподарських організацій (орендні відносини)
- •1. Особливості аграрно-правового регулювання договірних правовідносин у сільському господарстві
- •Висновок до першого питання
- •2. Класифікація договірних зобов'язань у сільському господарстві
- •Висновок до другого питання
- •3. Контрактація та інші окремі договори щодо реалізації сільськогосподарської продукції
- •Висновок до питання
- •4. Особливості аграрно-правового регулювання ринку зерна та заставних закупівель сільськогосподарської продукції
- •Iy.Тематика рефератів Земельне право
- •Аграрне право
- •Тестові завдання Земельне право
- •Аграрне право
- •Yi. Контрольні питання з курсу
- •Yii. Тестові завдання та задачі для самоконтролю
- •7.1. Тестові завдання для самоконтролю земельне право
- •Аграрне право
- •7.2. Задачі для самоконтролю Земельне право Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Аграрне право Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Yiii. Перелік питань для підготовки до підсумкового контролю
- •IX. Рекомендована література зем ельне право
- •Аграрне право Основна:
- •Додаткова:
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
4. Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони
З метою збереження природних властивостей лікувальних ресурсів, запобігання їх забрудненню, пошкодженню та передчасному виснаженню у межах лікувально-оздоровчої місцевості або курорту встановлюється округ санітарної (гірничо-санітарної) охорони, а також провадиться зонування території. Зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони створюються навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні і водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності. У межах цих зон забороняється діяльність, яка може призвести до заподіяння шкоди зазначеним об'єктам.
Критерії і форми зазначеного зонування добре простежуються на прикладі Положення про Всеукраїнську дитячу оздоровницю — курорт Євпаторія, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 1999 р. № 1269. Відповідно до нього курорт Євпаторія включає:
1) зону, яка має природні лікувальні фактори, об'єкти та споруди для їх використання, санаторно-курортні заклади відпочинку і культури, а також видовищні заклади, підприємства громадського харчування, торгівлі та побутового обслуговування, призначені для обслуговування дітей та їх батьків, які прибувають на курорт для лікування й оздоровлення;
2) зону, в якій знаходяться жилі будинки, господарські будівлі, споруди та інші об'єкти, які належать громадянам, що постійно проживають на території курорту;
3) зону, в якій розміщені централізовані об'єкти господарювання;
4) зону санітарно-гігієнічних і оздоровчих лісів.
Згідно з Законом "Про курорти" округ санітарної охорони курорту — це територія земної поверхні, зовнішній контур якої збігається з його межами. На цій території забороняється проведення будь-яких робіт, що призводять чи можуть призвести до забруднення ґрунту, повітря, води, заподіюють шкоду лісу, іншим зеленим насадженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають на природні лікувальні ресурси, санітарний та екологічний стан даної території (ст. 28).
Для курортів, які використовують родовища корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів (підземні мінеральні води, лікувальні грязі тощо), встановлюються округи гірничо-санітарної охорони.
У разі використання пов'язаних між собою родовищ мінеральних вод, суміжних пляжів та інших природних лікувальних ресурсів кількома курортами, для них може встановлюватися єдиний округ санітарної охорони.
Межі округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів державного значення затверджуються Верховною Радою України одночасно з ухваленням рішень про оголошення конкретних природних територій курортними територіями державного значення, а межі округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів місцевого значення — Верховною Радою АРК, обласними, Київською і Севастопольською міськими радами одночасно з ухваленням рішень про оголошення певних природних територій курортними територіями місцевого значення.
Режими округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів державного значення затверджуються Кабінетом Міністрів України, а курортів місцевого значення — Радою міністрів АРК, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до вимог законодавства про курорти.
Округи санітарної охорони, у свою чергу, поділяються на три зони, що встановлюються в їх межах у ході розроблення проектів землеустрою:
Перша зона (зона суворого режиму) (ст. 31 Закону "Про курорти") охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, території, на яких розташовані родовища лікувальних грязей, мінеральні озера, лимани, вода яких використовується для лікування, І пляжі, а також прибережну смугу моря і прилягаючу до пляжів територію шириною не менше 100 метрів.
На території цієї зони забороняються:
1) користування надрами, не пов'язане з використанням природних лікувальних ресурсів, розорювання земель, здійснення будь-якої господарської діяльності, а також інші дії, що впливають або можуть вплинути на розвиток небезпечних геологічних процесів, на природні лікувальні фактори курорту та його екологічний баланс;
2) прокладання кабелів, у тому числі підземних кабелів високої напруги, трубопроводів, інших комунікацій;
3) спорудження будь-яких будівель та інших об'єктів, не пов'язаних з експлуатаційним режимом і охороною природних та лікувальних факторів курорту;
4) скидання дренажно-скидних і стічних вод;
5) влаштування стоянок автомобілів, пунктів їх обслуговування (ремонт, миття тощо);
6) влаштування вигребів (накопичувачів) стічних вод, полігонів рідких і твердих відходів, полів фільтрації та інших споруд для приймання та знешкодження стічних вод і рідких відходів, а також кладовищ і скотомогильників;
7) проїзд автотранспорту, не пов'язаний з обслуговуванням цієї території, використанням родовищ лікувальних ресурсів або природоохоронною діяльністю;
8) постійне і тимчасове проживання громадян (крім осіб, які безпосередньо забезпечують використання лікувальних факторів).
На зазначеній території дозволяється:
1) здійснювати діяльність, пов'язану з використанням природних лікувальних факторів на основі науково обґрунтованих висновків і результатів державної санітарно-гігієнічної та екологічної експертиз;
2) виконувати берегоукріплювальні, протизсувні, протиобвальні, протикарстові та протиерозійні роботи;
3) будувати хвилерізи, буни та інші гідротехнічні споруди;
4) влаштовувати причали.
Друга зона (зона обмежень) (ст. 32 Закону "Про курорти") включає: територію, з якої відбувається стік поверхневих і ґрунтових вод до місця виходу на поверхню мінеральних вод або до родовища лікувальних грязей, до мінеральних озер і лиманів, місць неглибокої циркуляції мінеральних і прісних вод, що формують мінеральні джерела; природні й штучні сховища мінеральних вод і лікувальних грязей; територію, на якій знаходяться санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку і яка призначена для будівництва таких закладів; парки, ліси й інші зелені насадження, використання яких без додержання вимог природоохоронного законодавства і правил, передбачених для округу санітарної охорони курорту, може призвести до погіршення природних і лікувальних факторів останнього.
На території цієї зони забороняється:
1) будівництво об'єктів і споруд, не пов'язаних з безпосереднім задоволенням потреб місцевого населення і громадян, які прибувають на курорт;
2) проведення гірничих й інших видів робіт, не пов'язаних з безпосереднім упорядкуванням території;
3) спорудження поглинаючих колодязів, створення полів підземної фільтрації;
4) забруднення поверхневих водойм під час здійснення будь-яких видів робіт;
5) влаштування звалищ, гноєсховищ, кладовищ, скотомогильників, а також накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, інших відходів, що призводять до забруднення водойм, ґрунту, ґрунтових вод, повітря;
6) розміщення складів пестицидів і мінеральних добрив;
7) здійснення промислового вирубування зелених насаджень, а також будь-яке інше використання земельних ділянок і водойм, яке може призвести до погіршення їх природних і лікувальних властивостей;
8) скидання у водні об'єкти помиїв, стічних, підсланцьових і баластних вод, витікання таких вод та інших речовин із транспортних (плавучих) засобів і трубопроводів.
Усі багатоквартирні будинки у межах зазначеної зони повинні мати водопровід і каналізацію, а туалети у приватних будинках — водонепроникні вигреби. Території тваринницьких ферм мають бути заасфальтовані й по периметру огороджені та обладнані водовідвідними канавами з водонепроникними відстійниками для поверхневих вод. При в’їзді на територію ферм споруджуються капітальні санпропускники з дезінфекційними бар'єрами. У разі масового поширення небезпечних і карантинних шкідників і хвороб рослин у парках, лісах і інших зелених насадженнях за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою дозволяється використання нетоксичних для людини і таких, що швидко розкладаються в навколишньому природному середовищі, пестицидів.
Третя зона (зона спостережень) охоплює усю сферу формування та споживання гідромінеральних ресурсів, лісові насадження навколо курорту, а також території, господарське використання яких без додержання встановлених для округу санітарної охорони курорту правил може несприятливо впливати на гідрогеологічний режим родовищ мінеральних вод і лікувальних грязей, ландшафтно-кліматичні умови курорту, його природні та лікувальні фактори.
На території цієї зони забороняється:
1) будівництво підприємств, установ і організацій, діяльність яких може негативно впливати на ландшафтно-кліматичні умови, стан повітря, ґрунту та вод курорту;
2) спуск на рельєф неочищених промислових і побутових стічних вод, вирубання зелених насаджень (крім санітарних рубок).
Третя зона (зона спостережень) є водночас межею округу санітарної охорони курорту. На її території дозволяється здійснення робіт, що не впливають негативно на лікувальні та природні фактори курорту, не погіршують його ландшафтно-кліматичних, екологічних і санітарно-гігієнічних умов (ст. 33 Закону "Про курорти").
